- •1. Культура, її сутність і зміст. Матеріальна і духовна культура.
- •3. Функції культури, їх зміст та значення в життєдіяльності особистості й суспільства.
- •4. Цінності, їх походження, зміст і типологія.
- •5. Основні закономірності розвитку культури.
- •6. Українська культура як частина світової культури, її характерні риси.
- •7. Основні концепції походження стародавніх слов’ян.
- •8. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.
- •9 Кочові племена та їх роль у формуванні української культури.
- •10. Античні колонії Північного Причорномор’я, їх вплив на формування культури корінного населення.
- •11 Культура антів та її особливості
- •12 Світоглядні уявлення слов’ян: міфологічний простір та релігійні вірування.
- •13 Християнство як чинник нових культурних процесів у Київській державі.
- •15 Християнство і розвиток літератури у Київській Русі
- •16 Літопис як винятковий жанр давньоруської літератури
- •18 Соціально-політична та культурна ситуація на українських землях хііі - xiVст. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •19 Особливості української культури в литовсько-польську добу.
- •20 Берестейська унія та їїісторико- культурні наслідки.
- •21 Початок книгодрукування на Україні.
- •22 Братський рух та його роль у розвитку української культури.
- •23 Острозький культурно-освітній центр – осередок нових культурних процесів.
- •24. Гуманістичний характер творчості ю.Дрогобича, п. Русина, с.Оріховського – Роксолана, і.Туробинського-Рутинця, г.Чуй-Русина.
- •25. Українське козацтво як носій особливих форм культури.
- •26. Специфіка національного варіанту бароко.
- •27. Києво-Могилянська академія, її роль у становленні національної культури.
- •28. Культурно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •29. Г.С.Сковорода – видатний філософ, поет, просвітник.
- •30 Іконопис та монументальний живопис в Україні XVII –XVIII ст.
- •31 Усна народна творчість другої половини xviIст
- •32 Вертеп і вертепна драма в українській культурі.
- •34 Нові явища в освіті Гетьманщини та Слобожанщини. Харківський колегіум.
- •35 Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство
- •36 « Руська трійця» та її діяльність на ниві української культури.
- •37 Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові.
- •38 Т.Г.Шевченко – геніальний український мислитель і митець.
- •39. М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемовський – класики української музики.
- •42. Розвиток української історичної науки ( м.Костомаров. В.Антонович, м.Грушевський ).
- •49. Розвиток науки та освіти у перші пожовтневі роки.
- •52. « Літературна дискусія» 1925-1928рр та її наслідки для розвитку української культури
- •53. Досягнення і втрати української культури 30-х років хХст.
- •54. Православна церква України у 1917-1921 рр.
- •55. «Українізація» 20-х років як соціокультурний процес
- •56. Внесок о.Довженка у розвиток української художньої культури.
- •57. Українська культура періоду «хрущовської» відлиги. Рух «шістдесятників».
- •58. Стан і проблеми народного мистецтва на сучасному етапі.
- •59. Співучасть України у міжнародному культурному житті. 6.
- •60 Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності.
- •61 Традиції і новаторство в українській художній культурі хх ст.
- •62 Культурний доробок української діаспори хіх – хх ст.
- •63 «Велесова книга» - видатна пам’ятка культури стародавніх слов’ян.
- •64 Реформи Володимира Великого, їх соціально-політичне, військове і культурне значення.
- •65 Освіта в Київській Русі: здобутки, проблеми
- •66 « Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •70Люблінська унія як чинник посилення соціально-економічного та духовного гніту населення українських земель.
- •71Освіта в Україні XVI –xviIст. Українські полемісти XVI– XVII ст.. Вплив їхніх ідей на розбудову духовного життя суспільства.
- •72Соціально-філософські погляди ф.Прокоповича і с.Яворського
- •73Основні риси культурної творчості г.С.Сковороди.
- •74 Кордоцентризм і його місце в історії духовності українського етносу
- •75 Вчення г.Кониського і його вплив на розвиток вітчизняної духовної культури.
- •76 Портретне малярство часів козаччини.
- •77 Типологія культур, основні критерії її класифікації.
- •78. Культура і цивілізація.
- •79. Архітектура часів козачини і Гетьманщини.
- •80. Літературна спадщина т.Г.Шевченка, її сьогоденна актуальність
- •81. М.С.Грушевський – перший президент України, культурний діяч, історик
- •82. Конституційний процес в Україні.Основні положення Конституції України та їх значення для утвердження правової культури в суспільстві.
- •83. Шляхи формування культури аграрного виробництва в Україні
- •84. Культура фахівця аграрного сектору економіки, шляхи її формування
- •85. Навчальна дисципліна «Історія української культури» і проблеми формування громадянської позиції майбутніх фахівців
- •86. Шляхи і засоби формування політичної культури у студентів.
- •87. Національне відродження України: основні напрями. Акт проголошення незалежності України (1991) та його історичне значення.
- •89. Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.).
- •88. Внесок українських митців у перемогу в Великій Вітчизняній війні (1941-1945рр.).
- •1С.Визначте і розкрийте зміст основних рис української ментальності
- •2С.Проаналізуйте позитивні наслідки введення християнства на Русі
- •3С. В чому полягає зміст неолітичної революції і який її влив на матеріальну і духовну культуру суспільства
- •4С.Розкрийте зміст основних літературних жанрів української культури XVII-XVIII ст.
- •5С.Назвіть і розкрийте проблеми вітчизняного мовознавства, які розробляв о. О. Потебня
- •8С.Обгрунтуйте зміст основних видів декоративно-ужиткового мистецтва України XVII-XVIII ст.
- •9С.Розкрийте особливості козацтва, які визначили його роль у розбудові культури України XVII-XVIII ст.
- •10С. Зазначте і проаналізуйте основні риси “вченої” української поезії XVII-XVIII ст., що обумовили її своєрідність.
- •11С. Обгрунтуйте, що і чому повинно бути, на думку м. І. Костомарова, предметом історичної науки.
- •12С. Проаналізуйте основні ідеї билин київського циклу.
- •13С. Дайте характеристику основним гілкам українського козацтва XVI-XVII ст.
- •14С. Обгрунтуйте .Причини вступу українців до реєстрового війська
- •15С. Розкрийте форми вияву авангардизму у різних видах і жанрах українського мистецтва і науки.
- •16С. Обгрунтуйте зміст класицизму як напряму в мистецтві і стилю художньої творчості.
- •17С. Що, на Вашу думку, означають слова ф. М. Достоєвського: “Краса врятує світ”?
- •18С. Визначте причини піднесення хвилі досліджень в Україні з фольклористики та етнографії на зламі хіх-хх ст.
- •21С. Якими проблемами займався культурний рух “Молода Україна”?
- •22С. Визначте автора повісті “Тіні забутих предків” і кінорежисера однойменного фільму та вкажіть на фольклорі і традиціях якого народу була написана ця повість.
- •24С. Зазначте основні риси стилю рококо та наведіть приклади будівель цього стилю в Україні.
- •25С. Назвіть і проаналізуйте основні наукові досягнення академіка в. І. Вернадського.
- •26С. Визначте і проаналізуйте характерні риси творчості українських романтиків хіх ст.
- •27С. Зазначте проти чого було спрямоване вістря ідейної боротьби і. Вишенського.
- •28С. Охарактеризуйте головні відмінності постмодернізму від модернізму як стилю мистецтва
- •29С. Розкрийте зміст етико-моральної концепції г. С. Сковороди
- •30С. Охарактеризуйте зміст концепції г. С. Сковороди про ідеальній суспільний устрій.
1. Культура, її сутність і зміст. Матеріальна і духовна культура.
Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом йогоісторії. Культура є складною системою буття. У XX столітті вчені А. Кребер та К. Клакхон зробили спробу об'єднати досягнення культурологів усього світу й привели в своїй праці («англ. Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions», 1952) 180 визначень терміну «культура»Поняття культура об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд. Культура вивчається комплексом гуманітарних наук, насамперед культурологією, етнографією, культурною антропологією, соціологією,психологією.Римський оратор і публіцист Марк Тулій Цицерон, говорячи про оброблення, мав на увазі не землю, а духовність, виховання, розвиток розумових здібностей. У одному з своїх листів він говорить про «культуру духу», тобто про розвиток розумових здібностей, що є гідним завданням для вільної людини і дається завдяки заняттям філософією. Слово почало вживатися в сучасному розумінні (як результати діяльності суспільної людини) в працях німецького юриста й історіографа С. Пуфендорфа (1632–1694). Тоді ж культура стала розумітися як надприроднє, як протистояння людини дикій природній стихії. Сутність — те, що явище або предмет є саме по собі, на відміну від його мінливих станів або інших явищ та предметів. Існує релігійний та світський підхід до пояснення суті культури. Етапи наукового визначення сутності культури збігаються з етапами становлення культурології як науки:1). Античність — XVIII ст. — зародження культурологічного знання, культура не осмислювалася як окрема цілісна система. До проблем культури звертаються філософи, історики;2). XVIII–XIX ст. — культура як цілісне явище стає предметом дослідження філософії та етнографії;3). Середина XIX століття — культурологія (культурна антропологія) формується як окрема сфера знання, що досліджує сутність культури та процеси її існуванняСутність кожної конкретної культури розкривається в її явищах (артефактах).Сутністю культури як фундаментальної категорії являються результати людської діяльності та сама діяльність. Матеріальна культура — досягнення, які виражають головним чином рівень освоєння людиною сил природи. Вона охоплює всю сферу матеріально-практичного існування і розвитку людей, всю сферу їхнього безпосереднього впливу на природу (у процесі своєї діяльності люди створюють матеріальне багатство суспільства, яке включає в себе засоби праці (інструменти, верстати, машини тощо), засоби індивідуального споживання (їжа, помешкання, одяг, побутові речі та ін.). В обох цих видах матеріального багатства суспільства функціонують речові елементи матеріальної культури, її предметна форма існування). Духовна культура — результат духовної діяльності людей. Вона функціонує як досягнення, що показують рівень і глибину пізнання природи і суспільства, широту світогляду, втілення в суспільне життя ідей і знань. Найкраще сутність духовної культури розкриває її структура. Основні елементи дух. к-ри: а) цінності сфери суспільної свідомості, тобто світоглядна культура (філософські, політичні, наукові, релігійні та інші ідеї іпогляди людей), моральна культура (норми поведінки, "культурні форми спілкування", культура почуттів), естетична культура (мистецтво і література, художнє конструювання, технічна естетика), а також науково-технічна творчість тощо. Ці цінності закріплюються у поглядах та вчинках людей, звичаях і традиціях, у творах літератури і мистецтва. б) різні соціальні інститути й організації, які здійснюють духовне виробництво, регулюють і спрямовують культурно-історичний процес; в) матеріально-технічна база- використовується для виробництва і поширення досягнень культури серед населення (окремі галузі промисловості — поліграфічна, книговидавництво, музичних інструментів, паперова; театри, музеї, палаци культури, бібліотеки, а також засоби зв'язку, масової інформації тощо).
2. Категорії навчальної дисципліни «Історія української культури» та методи дослідження історії культури.
Культурологія – це цілісна система знань, яка розкриває сутність, структуру і функції культури як складного суспільного феномена. У культурології поєднуються гуманітарні, природничі і соціальні науки. Навчальний курс інтегрує знання з таких дисциплін, як філософія, етика, естетика, історія, антропологія, етнографія, археологія, літературознавство, мовознавство, релігієзнавство, музикознавство, які спрямовані на вивчення процесів діяльності людини і функціонування суспільства. Як наукова дисципліна «Культурологія» своїми витоками сягає античності. Але сам термін «культурологія» ввів у науковий обіг при аналізі проблем культури американський антрополог Леслі Уайт (1900-1975), який розробив теорію культури та обґрунтував її об’єктивність. Культура як термін походить від латинських слів «colo», «cultio», що означає обробіток. До середини І ст. до н.е. ці слова пов’язувалися із землеробською працею. Поступово поняття «культура» поширюється на такі сфери людської діяльності, як виховання, освіта, духовне життя людини, тобто вже йдеться про обробіток людини, її вдосконалення. У цьому значенні даний термін вперше вжив Цицерон у 45 р. до н.е. У добу Середньовіччя слово «культура» продовжує функціонувати у сфері сільського господарства, але в інших сферах людського життя воно набуває значення «культу». Починаючи з XVII ст. термін «культура» вживається як самостійна категорія, що позначає духовний світ людини, яка спроможна протистояти природі. Американські культурологи Крейєр А. і Клаксон А. у 1952 році нарахували 164 визначення терміна «культура», через 20 років француз А.Моль репрезентував 250 варіантів визначення, сьогодні їх нараховується близько 500. У широкому розумінні – це все, що створене людиною, людським суспільством, фізичною і розумовою працею на благо людини, у більшвузькому значенні – ідейний і моральний стан суспільства, що визначається матеріальними умовами його життя (хоч і не завжди) і виявляється в побуті, ідеології, освіті, свідомості, життєвій активності, досягненнях науки, мистецтва, літератури, у фізичному та моральному вихованні. Поняття «культура» – це стиль і рівень досконалості, що досягається в опануванні тією чи іншою галуззю знання чи діяльності, вміння (культура праці, культура мови, культура поведінки тощо), сам процес створення і розподілу матеріальних і духовних цінностей, їх використання.