1А. Договір роздрібної купівлі-продажу.

Більш детально це питання ми з’ясуємо під час семінарських та практичних занять. Хочу зупинитися лише на понятті та певних особливостях, які притаманні Д К-П у роздрібній торгівлі і розрізняють його як окремих договір.

Згідно зі ст.. 698 ЦК за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здій­снює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особис­того, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з під­приємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти то­вар і оплатити його.

Цей договір належить до числа публічних договорів, оскільки по­винен укладатися на однакових умовах з будь-якою особою, яка за­бажає укласти його з підприємством роздрібної торгівлі.

Головна особливість цього договору полягає в тому, що він ук­ладається за правилами публічної форти, тобто підприємства роз­дрібної торгівлі пропонують укласти цей договір будь-якій особі.

Крім окремих статей ЦК, цей договір регулюються Законом Ук­раїни "Про захист прав споживачів" і окремими правилами торгів­лі (на ринках, в розстрочку, правилами продажу транспортних за­собів і номерних агрегатів, продовольчих товарів, непродовольчих товарів та іншими).

Крім виконання загальних обов’язків, продавець зобов’язаний надати інформацію стосовно найменування і ціни товару, його споживчих властивостей, умов набуття, правил і способів викори­стання і зберігання, гарантійних зобов’язань і порядку пред’явлен­ня претензій. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відпові­дальність за недоліки товару, які виникли після його передачі, як­що покупець доведе, що вони виникли у зв’язку з відсутністю у нього такої інформації.

Істотною умовою договору роздрібної купівлі-продажу є ціна, яка є однаковою для всіх покупців.

Покупцеві надається право протягом 14 днів з дня продажу об­міняти непродовольчий товар на аналогічний товарів іншого роз­міру, фасону, кольору чи комплектації.

У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи до­говором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару, покупець має право за своїм вибором:

— вимагати безоплатного усунення недоліків або відшкодуван­ня витрат, здійснених покупцем на їх виправлення;

— замінити товар на аналогічний належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різни­ці в ціні;

— вимагати зменшення ціни товару;

— розірвати договір і вимагати повернення сплаченої суми.

При розірванні договору розрахунки з покупцем у випадку під­вищення ціни на товар проводяться, виходячи Із його вартості на момент звернення, при зниженні ціни на товар — виходячи із ці­ни, яка була сплачена на момент купівлі (ч. 5 ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів").

2. Поняття і специфіка правового регулювання відносин з постачання товарів

На відміну від ЦК УРСР, де цьому договору була приділена ціла глава, новий ЦК зберіг лише одну статтю. Таке становище є цілком зрозумілим, оскільки в часи СРСР постачання товарів було в переважній більшості плановим, і сторони здебільшого не мали вільного вибору контрагента, з яким бажали б укладати договори. Тому, правове становище поставки було деталізоване.

На сьогодні, договір поставки є другим за актуальністю після д К-П, а серед юридичних осіб, можливо і першим, і до нього застосовуються загальні положення по купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Отже, відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Визначення, що міститься у зазначеній статті свідчить про те, що договір поставки як різновид договору купівлі-продажу є консенсуальним (постачальник зобов’язується передати товари покупцеві, а останній зобов’язується їх сплатити), відплатним, двостороннім (синалагматичним).

Які ж характерні риси договору поставки складають його кваліфікуючі ознаки, які дозволяють виділяти цей договір в окремий різновид договору купівлі-продажу?

По-перше, слід відзначити особливість суб’єктного складу цього договору, яка полягає в тому, що в якості постачальника може виступати тільки особа, яка здійснює підприємницьку діяльність: індивідуальний підприємець або комерційна організація.

По-друге, характерною ознакою товарів, які поставляються за цим договором, є те, що вони виробляються або закупаються постачальником, в якості якого за загальним правилом виступають комерційні організації або індивідуальні підприємці, які спеціалізуються на виробництві відповідних товарів або ж, які професійно займаються їх закупками.

По-третє, істотне значення має, для якої мети покупцем набуваються товари у постачальника, оскільки договором постачання визнається лише такий, в силу якого покупцеві передаються товари для їх використання виключно у підприємницькій діяльності або в іншій, яка не пов’язана з особистим, домашнім та іншим подібним використанням.

І нарешті, остання, якщо не основна мета виділення договору поставки в окремий договір. Дані відносини повинні відзначатися стабільністю і мати довгостроковий характер. Тому в правовому регулюванні постачальних відносин пріоритетне значення мають не разові правочини з передачі товару, а довгострокові договірні зв’язки між постачальниками і покупцями.

Таким чином на відміну від договору купівлі-продажу, строк є істотною умовою у договорі поставки.

Основні ознаки договору поставки дозволяють його відмежувати і від інших суміжних видів договірних відносин. Так, при розмежуванні договорів поставки і контрактації враховується професійна діяльність продавця і вид товарів, що підлягають передачі. В силу ст.713 ЦК продавцем за договором контрактації є виробник сільськогосподарської продукції. Контрактується при цьому майбутня сільськогосподарська продукція, що підлягає вирощуванню чи виробництву.

Договір постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу відрізняється від договору поставки за рядом ознак, але перед усім за метою подачі теплової або електричної енергії. У разі постачання енергоресурсів через приєднану мережу для побутового призначення громадянам використовується договір енергопостачання, оскільки договір поставки не може бути застосований у випадку продажу товарів у цілях, пов’язаних з особистим, сімейним або побутовим використанням.

Вид речі, що продається дозволяє розмежовувати договір поставки від продажу нерухомості. За договором продажу нерухомості завжди продається індивідуально-визначена річ, якій притаманні ознаки, що вказані у ст.181 ЦК.

Питання щодо визначення природи договору поставки часто постає у випадках, коли у договір включені умови стосовно передачі постачальнику покупцем матеріалів, сировини, комплектуючих виробів. Такі умови можуть міститися як у договорі поставки, так і в договорі підряду, переважно в так званому толлінговому договорі, тобто договорі переробки давальницької сировини.

При розмежуванні таких договорів перед усім слід враховувати зміст основних обов’язків. Договір, змістом якого є виконання робіт за завданням замовника та з його матеріалів, кваліфікується як договір переробки давальницької сировини.

Отже, можна коротко сформувати відмінності договору поставки від інших ц-п договорів:

1. з суб’єктним складом (в поставці – сторони, ФО-підприємець, або ЮО, яка займається підприємницькою діяльністю;

2. за предметом: речі, визначені родовими ознаками і призначені для використання у підприємницькій діяльності;

3. у більшості випадків укладення договору, предмет в натурі ще не існує;

4. різна правова регламентація

5. за способом укладання.

Особливості правового регулювання. Підхід законодавця до цього правочину як окремого договору визначає і принципово інший підхід до його правого регулювання. Загальне правило ч.2 ст.712 ЦК, як відомо, полягає в тому, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором. Стосовно договору поставки існує ряд спеціальних правил, що зосереджені у параграфі 3 глави 54 ЦК, які мають пріоритет перед загальними положеннями про купівлю-продаж.

Беручи до уваги дію загального принципу побудови ЦК: пріоритету спеціальних правил над загальними положеннями, можна встановити певну черговість норм, які містяться у різних главах і розділах ЦК, які підлягають застосуванню до відносин з поставки товарів.

Зазначені відносини підлягають регулюванню у наступній послідовності: спочатку застосовуються спеціальні правила про договір поставки; за відсутності таких – загальні положення про купівлю-продаж; і лише потім – загальні положення про цивільно-правовий договір, про зобов’язання і правочини.

Особливості виникнення, зміни , виконання та припинення зобов’язань за договором визначені Законом України “Про поставки продукції для державних потреб” від 20.03.1992 р. та рядом нормативних актів колишнього СРСР, а саме: “Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення” та “положення про поставки товарів народного споживання”, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р.

У свою чергу, перевірка відповідності одержаної за договором поставки продукції здійснюється одержувачем (покупцем) згідно з “Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю”, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, та “Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.03.1966 р. № П-7.

Договір поставки укладається різними способами:

• шляхом складання єдиного документу, який підписують обидві сторони;

• ляхом прийняття продавцем замовлення покупця до виконання

• спрощений порядок укладення: шляхом обміну телеграмами, телетайпограмами, факсами;

• пролонгація – продовження договору на той самий строк на тих самих умовах

При укладенні договору поставки присутня специфічна структура договірних зв’язків, тобто наявність кола учасників договірних відносин.

Проста структура буде тоді, коли постачальник є одночасно виготівником, а замовник є споживачем. Складна структура, коли у зв’язках виступають замовник, посередник і виготівник. Якщо за складною структурою продукція постачається спочатку на склад посередника, а потім замовнику, то така поставка має назву СКЛАДСЬКА.

Транзитна – за вказівкою виготівника через посередника замовнику.

Особливим видом договору поставки, є поставка для державних потреб. Для розв’язання питань, пов’язаних з обороною країни, її безпеки, держава може зобов’язати підприємства, установи, організації укласти державне замовлення на поставку товарів. Від укладання державного замовлення не можуть ухилятися підприємства, засновані на державній власності, а також підприємства, які є певній галузі монополістами. Якщо підприємство ухиляється безпідставно від виконання державного замовлення. воно повинно сплатити штрафу розмірі цього Державного замовлення.