4.4. Держава і територіальні громади як суб’єкти цивільних правовідносин

4.4.1. Поняття й ознаки держави й територіальних громад як суб'єктів цивільних прав

У цивільних правовідносинах, крім фізичних та юридичних осіб, можуть брати участь також держава Україна, АРК, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ч. 2 ст. 2 ЦКУ).

Поняття та ознаки держави як суб'єкта цивільно-правових відносин. Держава, порівняно з іншими суб'єктами цивільних правовідносин, наділена цілою низкою особливостей. Вона є передусім владним суб'єктом публічних відносин, а це накладає певний відбиток на специфіку її участі у цивільно-правових відносинах.

У ч. 1 ст. 167 ЦКУ законодавець чітко закріпив норму, згідно з якою держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Згідно з п. 2 ст. 2 ЦКУ держава є суб'єктом публічного права. При цьому бере участь у цивільних правовідносинах безпосередньо через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави, своїми діями створюють для неї цивільні права та обов'язки, або опосередковано через створювані нею юридичні особи.

Цивільна правоздатність держави має цільовий характер, що є наслідком виконання нею функції носія публічної влади, яку вона здійснює в інтересах усього суспільства.

Поняття та ознаки територіальної громади як суб'єкта цивільно-правових відносин. Територіальна громада є новим суб'єктом правових відносин, під яким слід розуміти жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Держава наділена цільовою, а територіальні громади – спеціальною правоздатністю.

Однак держава і територіальна громада є хоч і не тотожними, проте і не такими, що взаємно виключають один одного, суб'єктами, оскільки попри їх диференціацію наділені також і цілою низкою подібних ознак:

• держава та територіальна громада повинні діяти в інтересах осіб, які складають народ чи відповідну територіальну громаду;

• держава та територіальна громада, як правило, діють в особі відповідних органів чи їх посадових (службових) осіб. У випадку коли діяльність цих органів буде входити у суперечність з реальними інтересами народу України чи територіальної громади, то кінцевим вольовим актом може бути відповідне волевиявлення останніх у передбаченій законом формі;

• держава та територіальна громада несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, окрім майна, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення.

Отже, держава та територіальні громади є близькими, проте далеко не тотожними суб'єктами, які у цивільно-правових відносинах діють на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (статті 167, 169 ЦКУ).

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 172 ЦКУ).

Поняття та ознаки АРК як суб'єкта цивільно-правових відносин. На сьогодні АРК слід визнавати як автономне утворення, що є специфічним суб'єктом цивільних правовідносин. При цьому потрібно зауважити, що за своєю правовою природою АРК тяжіє до ознак територіальної громади, однак із значно розширеним спектром правоздатності, у тому числі і цивільно-правової.