4.3.2. Правоздатність та дієздатність юридичної особи

Правоздатність юридичної особи. Юридична особа відповідно до ст. 91 ЦКУ здатна мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) такі самі, як і фізична особа, за винятком тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Відповідно до ч. 2 ст. 91 цього Кодексу цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення запису до єдиного державного реєстру про її припинення.

Дієздатність юридичної особи. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до закону та установчих документів. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється законом та установчими документами (ст. 92 ЦКУ).

Органи, які за законом чи установчими документами юридичної особи виступають від її імені, мають діяти в інтересах юридичної особи, яку вони представляють, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Юридична особа може мати як один орган (директор), так і декілька одночасно (голова правління, правління). Зазначені органи можуть бути як колегіальними, так і одноособовими. Цивільних прав і обов'язків для юридичної особи можуть набувати її представники, які діють на підставі довіреності.

4.3.3. Філії та представництва юридичних осіб

Філії та представництва – це територіально відокремлені структурні підрозділи юридичної особи, які створюються з метою розширення сфери діяльності юридичної особи. Філії та представництва розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія має право здійснювати лише ту діяльність, яка визначається статутом (положенням) юридичної особи.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами і не потребують державної реєстрації, тому вони не мають права виступати у цивільному обороті від свого імені. Вони наділяються майном юридичної особи, що його створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

4.3.4. Порядок припинення юридичної особи

Юридична особа припиняється у результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або внаслідок ліквідації.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а в передбачених законом випадках – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Виділом юридичних осіб є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (ст. 109 ЦКУ). При виділі юридична особа, з якої він провадився, не припиняє своєї діяльності.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У цьому разі до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ст. 108 ЦКУ).

Ліквідація юридичної особи – це повне припинення юридичної особи без виникнення правонаступництва. Відповідно до ст. 110 ЦКУ юридична особа ліквідується:

• за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

• за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, передбачених законом.