Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕ_Закон_недвиж.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.32 Mб
Скачать

2.2.2 Право власності та речові права

Право власності і пов'язані з ним речові права є одним із центральних інститутів будь-якої національної системи права.

Визначене законодавством коло речових прав не однакове в різних системах національного права, але в усіх містяться повноваження осіб на речі, які належать як об'єкт власності іншим суб'єктам. Отже, речові права містять окремі правомочності суб'єктів, які не є власниками, водночас не позбавляючи власників відповідних прав.

Важливе значення мають також питання, пов'язані з моментом переходу права власності на річ та ризику випадкової загибелі речі. Колізії виникають внаслідок того, що в цивільному праві різних країн неоднозначно визнається момент переходу ризику.

2.2.3 Договірне (контрактне) право

Однією з важливих правових форм відносин учасників цивільного обороту є угоди. Важливе значення має поділ угод на цивільно-правові і торгові. До торгової угоди застосовуватиметься, крім загальних норм цивільного права, положення торгового законодавства. Такі угоди укладаються в спеціальному порядку. Певні особливості встановлені щодо визначення змісту цих угод, вирішення спорів, пов'язаних з їх виконанням.

У європейських країнах, на відміну від українського законодавства, угоди між юридичними особами можуть укладатися як у письмовій, так і в усній формі. Наявність торгової угоди, укладеної в усній формі, може доводитися всіма засобами, у тому числі показами свідків.

Форма договору в певних випадках має значення для його дійсності, але, як правило, договори можуть укладатися в усній та письмовій формі. Застосування примусового виконання договору не залежить від форми його укладення, але до окремих договорів у комерційному обороті ставиться вимога щодо їх письмового оформлення. До таких договорів належать: договори, які забезпечують зобов'язання; договори, предметом яких є угоди з землею та іншою нерухомістю; договори зі строком чинності понад один рік; договори на продаж товарів.

Щодо укладення договорів можна відокремити загальні принципи і підходи. Укладення договору здійснюється шляхом проходження двох стадій: оферти і акцепту. До оферти ставляться певні вимоги – вона має містити намір сторони укласти договір. Обсяг необхідної інформації в оферті може варіюватися залежно від конкретного виду договору, вимог законодавства, практики ділових відносин та звичаїв. Офертою можуть трактуватися певні конкретні (конклюдентні) дії.

Договір вважається укладеним після акцепту пропозиції адресатом оферти. Оферта може бути відзивна і безвідзивна, містити строк, протягом якого вона може бути акцептована. Якщо строк не вказаний, оферта підлягає акцепту в «розумні строки». Спосіб акцепту визначається офертою, але для окремих видів договорів може існувати порядок акцепту, вироблений практикою або встановлений законодавством.

Припинення договору вважається підставою звільнення сторін від зобов'язань. Більшість з них відомі законодавству України. Існують такі підстави припинення договору: виконання договору; мирова угода; новація; звільнення від зобов'язання; анулювання. Крім анулювання, за угодою сторін можуть бути передбачені підстави анулювання договору в односторонньому порядку.

Порівняльний аналіз цивільного права зарубіжних країн сприятиме гармонізації відповідного законодавства України в умовах поглиблення міжнародних інтеграційних процесів.