2. Тематика семінарських занять

Модуль №1.

Семінарське заняття № 1.

Філософія, коло її проблем. Людські виміри і смисл

Мета: Ознайомитись з найважливішими аспектами виникнення світогляду, характером його формування; специфікою філософського знання; сформувати уявлення про зв'язок філософії з світоглядом; розібрати питання про структуру філософії, основні етапи її розвитку і функції.

План

1. Природа світогляду, його суспільно-історичний характер. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

2. Походження та специфіка філософських знань. Предмет і коло основних проблем філософії. Проблема «основного питання» філософії.

3. Структура, методи, основні функції філософії.

Методичні поради для підготовки семінарського заняття

При вивченні першого питання важливо осмислити: 1) природу світогляду, характер його формування і розвитку; 2) рівні світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння; 3) структурні елементи світогляду: знання, почуття, цінності, переконання і інші. Охарактеризувати конкретно – історичні типи світогляду: міфологію, релігію, філософію.

Дати визначення світогляду. Звернути увагу на те, що проблема – «людина – світ» є центральною для будь-якого типу світогляду. Підкреслити, що питання про філософію виникає у зв’язку із зрілістю світогляду, розвитком його історичних форм і пов’язане з появою рефлексії, раціональністю і сумнівом. Дати попереднє визначення філософії як теоретичної форми світогляду.

 При розгляді другого питання рекомендується охарактеризувати основні концепції виникнення філософії (міфогенну, гносеогенну, міфогносеогенну, соціо-міфогенну). Зауважити, що кожна з них не може повністю виключати інші, а разом вони претендують на цілісне уявлення про складний і багатогранний процес формування філософського знання. Підкреслити, що передумовою виникнення філософії як науки є поява писемності, формування безособового соціально-духовного досвіду – традиції.

При з’ясуванні проблеми специфіки філософського знання доцільно проаналізувати спільні риси і відмінності між філософією і релігією, наукою, мистецтвом. Розглянути філософію як індивідуальне світобачення філософів, виражене в суспільнозначимій формі. Охарактеризувати зв'язок між філософією і владою, філософією і повсякденністю. Наголосити, що філософське знання характеризується поліфонією і плюральністю і спрямоване не тільки на світо-пізнання, а й на світо–перетворення.

Слід відмітити, що специфіка філософського знання ґрунтується на остаточній невизначеності предмету і змісту філософії, що нерідко призводить до негативних уявлень про філософію як абстрактну науку, відірвану від реального життя. Для більш детального розуміння предмету філософії бажано ознайомитись із різними підходами до визначення сутності філософії, її проблем.

Доцільно відмітити значення «основного питання філософії», сформульованого Ф. Енгельсом в роботі «Анти-Дюрінг», для процесу остаточного відділення предмету філософії від предметів конкретних наук. Виділити і охарактеризувати дві сторони «основного питання філософії»: онтологічну і гносеологічну. Підкреслити неможливість зведення філософської проблематики до єдиного, «основного питання» в умовах сьогодення. Дати визначення поняттям «матеріалізму» і «ідеалізму», «дуалізму».

Зміст третього питання доцільно розглянути у зв’язку з проблемами, якими займається філософія, та її основними завданнями. Звернути увагу на основні елементи структури філософського знання: категорії (матерія, свідомість, буття та інші); основні галузі філософії (онтологію, гносеологію, аксіологію, праксеологію, філософську антропологію, етику, естетику, історію філософії та інші); методи філософського дослідження (діалектику, метафізику та інші); функції філософії (світоглядну, методологічну, пізнавальну та інші).

Слід зауважити, що класифікація філософського знання здійснюється у відповідності з двома критеріями: 1) змістовним, згідно із яким філософське знання поділяється на філософські ідеї, теорії, школи, течії, напрямки; 2) часовим і просторовим, що виокремлює історичні етапи розвитку філософії і регіональні (національні) традиції філософствування.