Структура і зміст контрольної роботи

Метою контрольної роботи є закріплення теоретичних знань студентів з їх наступним застосуванням у самостійній дослідницькій діяльності.

Основними завданнями контрольної роботи є складання вторинних документів; узагальнення теоретичних і практичних результатів дослідження; навчитися згідно зі стандартами вищої школи оформляти контрольну роботу.

Контрольна робота з дисципліни «Аналітико-синтетична обробка документів» повинна містити наступні структурні частини:

• титульна сторінка (назва вищого навчального закладу, факультету, кафедри; назва курсової роботи, ідентифікаційні дані студента і керівника; рік написання роботи);

• зміст (вступ, назви та номера перших сторінок усіх розділів і підрозділів, висновку, списку використаних джерел, додатків);

• вступ, в якому розкривається стислий зміст роботи, цілі і завдання, які будуть розглядатися в процесі дослідження;

• основна частина роботи згідно зі змістом;

• висновки, де наводяться найбільш важливі результати, отримані під час виконання роботи;

• перелік посилань відповідно до їх бібліографічного написання.

Зміст контрольної роботи

Тема: Бібліографічний огляд літератури з певної дисципліни або галузі науки

Бібліографічний огляд — це огляд, який містить зв'язну і послідовну бібліографічну характеристику сукупності документних джерел з певного питання (проблеми, теми), що ви­йшли за певний період часу, а також бібліографічні описи цих документів.

Бібліографічний огляд містить зведену характеристику документів, виконану на основі документографічного аналізу. У бібліографічному огляді подають узагальнений опис змісто­вих елементів, а також наводить формальні ознаки, характерні для цих видань.

Бібліографічний огляд має таку структуру: вступ, основна частина, висновки. Усі складові огляду об'єднані спільною ідеєю, доповнюють одна одну, створюють зв'язну, логічну, по­слідовну розповідь про документи. У вступі обґрунтовується вибір теми, її специфіка. В основній частині подають характе­ристику документів. У заключній частині підбивають підсумки, вказують додаткові видання, інколи відомості про критичні статті, рецензії, бібліографічні посібники, БД з теми огляду.

Підготовку огляду становлять підготовчий, основний (аналітичний і синтетичний) і заключний етапи.

До підготовчого етапу складання бібліографічного огляду входять:

- вибір та вивчення теми;

- виявлення документів з теми огляду.

Вибір теми визначається передовсім її актуальністю, на­уковим і практичним значенням, потребами споживачів, бра­ком готової бібліографічної продукції з певної теми.

Виявлення документів з теми огляду передбачає визначен­ня кола основних і додаткових джерел інформації. Основні джерела переглядають ретельніше, ніж додаткові. Бажано оптимально поєднувати джерела вторинної інформації (бібліо­графічні посібники, покажчики змісту) і первинної інформації (періодичні видання відповідної галузі чи теми, хрестоматії, антології, збірники, праці конференції відповідного профілю і ін.). Результатом цієї діяльності є створення масиву бібліо­графічних записів з теми огляду — як початкової "синтезуючої" операції, що передує глибокому змістовому аналізу документів.

Основний етап складання бібліографічного огляду станов­лять два підетапи: аналітичний і синтетичний.

До аналітичного підетапу входить:

- відбір документів;

- аналіз документів.

До синтетичного підетапу входить:

- групування документів;

- характеристика документів.

Відбір документів — один з найважливіших процесів бібліографування. У процесі відбору здійснюють обмеження масиву документів, які включають в огляд відповідно до визна­чених якісних критеріїв.

Принципи відбору документів визначають відповідно до теми.

Характеристика кожного документа містить відомості про автора, вихідні дані, розглянуті питання. Оскільки головна мета огляду — формування інтересу споживачів до конкретних документів, інформація про них має рекомендаційний харак­тер. Важливо відібрати найсуттєвіші відомості про кожний із документів, показати внутрішню логіку розкриття теми, зіста­вити видання різних авторів, підкреслити наукове або прак­тичне значення відібраних документів. Огляд - це зв'язний виклад змісту первинних документів. У текстах-"зв'язках" підкреслюють схожість між документами або, навпаки, різни­цю між ними (за масштабами та глибиною розкриття теми, за видами документів тощо), підкреслюють популярність автора, рівень достовірності даних, художнього вимислу тощо. Інко­ли з'єднувальним текстом слугує сама характеристика (ано­тація), яку ще поділяють на дві частини: одна передує бібліографічному запису, а другу подають після нього).

Тема: Реферативний огляд літератури з певної дисципліни або галузі науки

Реферування — процес аналітико-синтетичної переробки інформації, яка міститься в первинному документі, для вилу­чення з нього найважливіших за змістом відомостей (основних положень, фактичних даних, результатів, висновків) і створення на цій основі вторинного документа — реферативного.

Основними функціями рефератів є: інформаційна, пошуко­ва, довідкова, сигнальна, адресна, комунікативна. Реферативні документи зараховують до вторинних фактографічних доку­ментів (довідки, таблиці, статті, реферати, реферативні огляди і т. ін.), основною функцією яких є орієнтація споживачів у документному потоці, скорочення фізичного обсягу первин­них документів при збереженні їхнього основного змісту.

Інформаційний реферативний огляд містить системати­зовані дані і факти, узагальнену інформацію про стан розроб­ки питання без їхньої критичної (наукової, технічної, еконо­мічної) оцінки автором огляду. Основне призначення інформа­ційного огляду — орієнтування споживачів інформації на ознайомлення зі станом розробки проблеми, питання.

Реферативний огляд має таку структуру: вступ, основна частина, висновки та перелік посилань. У ступі обґрунтовується вибір теми, її специфіка. В основній частині подають логічний послідовний виклад змісту щодо теми контрольної роботи. У заключній частині підбивають підсумки. До переліку посилань відносять всі використані джерела.

В основі складання реферативного огляду лежать загальні методи надання інформації: екстрагування, перефразування та інтерпретація.

Екстрагування — дуже поширений метод, що привертає фахівців своєю економічністю і легкістю одержання рефера­ту досить високої якості. Суть методики екстрагування полягає в тому, що, аналізуючи первинний документ, у тексті вияв­ляють речення, які потім повністю або із незначними змінами переносять до реферату. При цьому вибір речень повністю залежить від ерудиції та професійної підготовки референта.

Перефразування також значно поширений метод надання інформації в рефераті. Воно передбачає випущення значної частини відомостей з тексту первинного документа і перебу­дову його змістової та синтаксичної структури. Перебудову здійснюють, заміняючи одні фрагменти тексту іншими, поєдну­ючи кілька речень в одне, узагальнюючи відомості.

Застосовуючи метод інтерпретації, зміст первинного доку­мента в рефераті розкривають на основі узагальненого уявлення про нього. Референт осмислює зміст документа і викла­дає його так, як сам зрозумів. Матеріал можна подавати в послідовності, зручній для референта, або в прийнятій у тексті. Різновидом рефератів, складених за методом інтерпретації, можна вважати автореферати дисертацій, численні тези допо­відей на наукових конференціях і нарадах.