6. Безпека життєдіяльності

 

6.1 Виробнича безпеку

У виробничих умовах джерелом звуків і шумів є коливні тверді, рідкі чи газоподібні тіла, викликають у своїй згущення та взаємне роздратування повітря. Шум – це сукупність звуків різної частоти і інтенсивності, безладноизменяющиеся у часі [31].

Шум класифікується за такими ознаками:

1. з походження:

– механічний (ударний шум, шум тертя тощо.);

– аеро- і гідродинамічні (робота вентилятора, гвинта літака);

2. із спектрального складу:

– низькочастотний – переважають інтенсивності звуків із частотою коливання трохи більше 400 гц;

–среднечастотний – від 400 до 1000 гц;

– високочастотний – понад 1000 гц;

3. по ширині спектра:

– широкосмугові, які включають майже всі частоти звукового діапазону;

– вузькосмугові, які з обмеженої кількості суміжних частот (різновид – тональний шум, вся енергія зосереджена в одній частоті, якщо рівень шуму в одній смузі перевищує інші щонайменше ніж 10дБ);

4. по тимчасовим характеристикам:

– постійні – рівні звуку, якого за десятилітній восьмигодинний робочого дня змінюються у часі лише п'ятьдБ;

– мінливі – рівні звуку, якого за десятилітній восьмигодинний робочого дня змінюються у часі понад 5дБ;

>Непостоянние шуми поділяються своєю чергою на:

– коливні у часі – рівень звуку, яких безупинно змінюється у часі;

– переривчасті – рівень звуку, яких східчасто змінюються п'ятьдБ і більше. Тривалість протягом, якого рівень постійний становить 1 сек. і більш;

– імпульсні, які з однієї чи кількох звукових сигналів, кожен тривалістю менш 1 з.

Несприятливий дію шуму на організм людини залежить від кількох основних чинників: тривалості, інтенсивності, спектрального складу, супутніх чинників.

Розрізняють чотири ступені шуму:

I ступінь – шум з інтенсивність до 40–50дБ, у якому виникають психічні реакції;

II ступінь – шум з інтенсивністю до 60–80дБ за нього спостерігаються розлади нервової вегетативної системи;

III ступінь – шуму з інтенсивністю до 90–110дБ, у своїй відзначається зниження слуху;

IV ступінь – шум, рівень якого вище 120дБ, за такої величині відбувається ушкодження органів слуху.        

Для існування, ніж відчувати себе ізольованим у світі, людині потрібен галасу 10–20дБ. Це шум листя, парку, чи лісу.

Розвиток техніки і промисловості супроводжуються підвищенням рівня шуму, впливає на людини.

Вплив шуму може викликати такі реакції організму:

– органічне розлад слухового аналізатора;

– функціональне розлад слухового сприйняття;

– функціональні розлади рухової функції і функції почуттів;

– розлади емоційного рівноваги.

Шум надає шкідливе дію на організм людини, особливо у центральну нервову систему, викликаючи перевтома і виснаження клітин мозку. Під упливом шуму виникають явища втоми слуху і послаблення слуху. Виникає безсоння, швидко розвивається стомленість, знижується увагу, знижується працездатність і продуктивності праці. Змінюються показники переробки інформації, знижується теми й погіршується якість роботи.

Боротьба несприятливим впливом виробничого шуму повинна виробляється у наступному напрямі:

– проведення профілактичних заходів медичного характеру;

– раціоналізація режиму праці умовах шуму;

– раціональна планування приміщень;

– зменшення щільності звуковий енергії приміщень, відбитій від муру і перекриттів;

– розробкашумобезопасной техніки;

– попередження поширення галасу зчинив на приміщенні шляхом ізоляції джерел його освіти, або найгучніших вузлів;

– поглинання шуму;

– контролювання рівня шуму на робочих місць;

– застосування коштів індивідуальної захисту від шуму.

На особливо гучних виробничих підприємствах використовують індивідуальнішумозащитние пристосування: антифони,противошумовие навушники і вушні вкладки типу «>беруши». Ці цифри би мало бути гігієнічними і зручними в експлуатації [32].

Дослідження шуму з виробництва проводять у відповідність до основним становищем чинного стандарту ГОСТ 12.1.050–86 [33].

Оцінюючи шуму вимірюють його інтенсивність вдецибелах, визначається спектральний склад за частотою назв звуків. Інтенсивність вимірюють як в усій області частот, і у певному діапазоні – не більше октав.

Визначення шуму проводять на постійних робочих місць; за відсутності постійного робочого місця – у робітничій зоні, у трьох точках найбільш частого перебування працюючих.

Вимірювання шуму проводиться під час роботи щонайменше 2/3 технологічного устаткування, що за даному приміщенні і за включеної вентиляції.Микрофон повинен розташовуватися в розквіті 1,5 м від підлоги чи лише на рівні голови, якщо робота виконується сидячи і передано бік джерела шуму.

Вимоги захисту від шуму [34]:

1. У проектах будівництва та реконструкції підприємств слід передбачати розділи захисту від шуму. Проекти повинні містити акустичний розрахунок очікуваного рівня шуму.

2. У паспортах машин, генеруючих шум, мають бути зазначені шумові характеристики (рівні звуковий захисту).

3. Підприємства, експлуатуючі устаткування, генеруючі шум мають проводити справжні вхідний контроль із єдиною метою перевірки відповідності допустимих шумових характеристик, вказаних у технічному паспорті.

4. Зони з еквівалентним рівнем звуку вище 80дБ повинні прагнути бути є такі знаками безпеки.

5. Захист від шуму на підприємствах повинна досягатися застосуванням засобів і методів колективної захисту.

6. Пристрійзвукопоглощающей обличкування, в виробничих будинках необхідно, здійснювати у тісному ув'язування з об'ємно – планувальними і конструктивними рішеннями будинків. Їх розміщенням технологічного устаткування, пристроєм комунікацій та обліком виробничих та експлуатаційні вимоги.

7. Вигляд і параметри звукопоглинальних пристроїв у разі слід сприймати по акустичним розрахунках.

8. Для устрою звукопоглинальних облицювань рекомендується застосовуватиминераловатние звуковбирні вироби,самонесущие звуковбирні плити ікулисние звуковбирні елементи (лаштунки).

Вимірювання рівня шуму виробляєтьсяшумомерами першого чи другої класу точності по ГОСТ 17187–81 [35]. За необхідності використовують допоміжні прилади: осцилограф, магнітофон та інших.

Сучасні прилади для виміру шуму на робочих місць мають частотні характеристики А, З, «лінійно», які характеризуються різним пристосуванням низькочастотних складових. На їх виробництві використовують характеристики А (як найбільш адекватну сприйняттю шуму людським вухом) і З (прямолінійна і об'єктивна фізична характеристика інтенсивного шуму). Для усунення непостійного шуму прилади мають тимчасові показники: «повільно», «швидко», «імпульс», «пік», які відрізняються, друг від друга постійної часу. Здебільшого застосовується показник «повільно», показник «імпульс» застосовується виміру атмосферного явища імпульсних шумів.

Принципшумомера полягає у перетворення з допомогою мікрофона звукові коливання в електричну напругу, яке посилюється спеціальним підсилювачем і вимірюєтьсястрелочним індикатором,градуированним вдБ.

За відсутності приладів, що дозволяють дати об'єктивна оцінка виробничого шуму, можна скористатися методом перевірки чіткості мови при шумі.

І тому одне із працюючих чітко вимовляє чотирьох – п'ятизначні числа гучним голосом. Інші з відривом 1,5 м від диктора записують проголошувані їм числа.

Якщо з 50-ти продиктованих чисел сприйнято понад 40 кримінальних (80%), чіткість мови вважається задовільною і цей шум вважатимуться не перевищують припустимого значення [36].

Рівні шуму створювані у робочих приміщеннях ЗАТ «Будинок моди» п'ятьдБ менше фактичних рівнів шуму, відповідно до ГОСТ 12.1.050–86 [33].