- •1)Поняття і ознаки держави.
- •2) Функції держави.
- •3) Механізм сучасної держави.
- •4)Форма державного правління: поняття і види.
- •5)Територіальний устрій держави.
- •6)Політичний режим держави.
- •7)Теорії виникнення держави
- •8)Сутність та ознаки права.
- •9. Фунції права
- •10. Джерела права
- •11.Система права
- •12.Поняття та зміст правовідносин
- •13. Суб*єкти правовідносин
- •14. Об*єкти правовідносин
- •15. Правопорушення: поняття та ознаки
- •16. Поняття та види юридичної відповідальності.
- •17. Поняття і предме правоого регулювання конституційного права україни
- •18.Система конституційного права України
- •19. Джерела конституційного права
- •20. Поняття та види конституцій
- •21. Юридична характеристика конституцій
- •22. Громодняство україни підстава набуття і припинення .
- •23. Політичні права та свободи громодя україни
- •24. Громадські (особисті) права ітсвободи громадня укаїни
- •Стаття 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права говорить:
- •27) Конституційні обов’язки громадян України.
- •28) Конституційний статус Верховної Ради України.
- •29) Вибори до Верховної Ради України.
- •30) Організація і порядок роботи Верховної Ради України.
- •31) Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •32) Конституционный статус Президента Украины
- •33. Функції і повноваження Президента України.
- •34. Обрання і припинення повноважень Президента України.
- •35. Поняття і процедура імпічменту.
- •36. Статус Кабінету Міністрів України.
- •37. Функції і повноваження Уряду України.
- •38. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •39. Місцеві органи виконавчої влади. Повноваження і порядок формування.
- •40. Судова система України.
- •41. Конституційний Суд України: компетенція і порядок формування.
- •42. Конституційні принципи судочинства.
- •43. Статус суддів в Україні.
- •44. Правове регулювання цивільних відносин.
- •45. Зміст цивільних правовідносин.
- •46. Суб’єкти і об’єкти цивільних правовідносин.
- •47. Юридичні особи: поняття, ознаки, види.
- •48. Цивільно-правові договори: поняття та види.
- •49.Форми цивільно-правових договорів.
- •51.Право власності: зміст і форми.
- •52.Порядок спадкування за заповітом.
- •53.Порядок спадкування за законом.
- •54.Поняття і ознаки підприємництва.
- •55. Порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •56.Обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •57. Поняття і порядок ліцензування
- •58. Трудові правовідносини та їх учасники.
- •59. Колективний договір.
- •60. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення.
- •61. Зміна трудового договору.
- •62. Підстави припинення трудового договору.
- •63. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •64. Трудові спори і порядок їх вирішення.
- •65. Правове регулювання сімейних відносин. Джерела сімейного права.
- •66. Права та обов'язки подружжя
- •67. Порядок укладення шлюбу
- •68. Права і обов'язки батьків
- •69. Порядок припинення шлюбу внаслідок його розірвання
- •70. Права та обов'язки природокористувачів
- •71. Екологічні права та обов'язки громадян України
- •72. Форми власності на землю
- •73. Право приватної власності на землю
- •74. Оренда землі
- •75. Правове регулювання адміністративних відносин
- •76. Суб'єктами адміністративних правовідносин
- •С77.Адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •78. Система адміністративних стягнень
- •79. Відповідальність за вчинення злочинів
- •80.Поняття і ознаки злочинів.
- •81. Види злочинів
- •82. Співучасть у вчиненні злочину
- •83. Види кримінального покарання. Поняття покарання та його мета
- •Стаття 51. Види покарань
- •84.Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.
43. Статус суддів в Україні.
Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів»[1] призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Незмінюваність: Судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді до досягнення ним шістдесяти п'яти років, за винятком випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до закону.
Несумісність: Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом.
Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.
Незалежність: Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собоювідповідальність, установлену законом.
Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Недоторканність: Суддя є недоторканним. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення судом обвинувального вироку[2].
44. Правове регулювання цивільних відносин.
Залежно від правових наслідків у цивілістиці виділяють джерела об'єктивного права і джерела суб'єктивного права. У зв'язку з цим розрізняють джерел - правових норм та джерела суб'єктивного права.
Під терміном "джерела правових норм" розуміють форму вираження норм об'єктивного права. Термін "джерела права" в суб'єктивному значенні означає термін "підстави виникнення суб'єктивних прав", який в цьому випадку взагалі виявляється непотрібним (В. А. Бєлов).
Інколи термін "джерела права" в контексті правових норм означає ті фактори, які формують смисловий зміст цих норм. Це економічні і політичні умови життя суспільства, державна воля, практика застосування правових норм, тобто фактори, які породжують або зумовлюють виникнення, зміну або припинення правових норм певного змісту. Однак наведене значення поширене лише в науковій літературі, тому користуватися терміном у цьому значенні с недоцільним.
В доктрині під джерелом права розуміють форму вираження положень права, за допомогою яких юридичні норми набувають обов'язкової сили (Г.Ф. Шершеневич).