
- •Київ нухт 2013
- •1. Загальні теоретичні відомості
- •1.1. Метрологія та вимірювання. Загальні поняття.
- •1.2. Засоби вимірювання. Основні метрологічні характеристики зв.
- •1.3. Похибки вимірювання
- •Заняття №1 «Розрахунок похибок та запис кінцевого результату вимірювання одноразових прямих вимірювань при відомому класу точності зв»
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання на виконання роботи
- •2.1. Основні загальні положення
- •2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з відомою постійною приведеною похибкою по діапазону вимірювання та запису його кінцевого результату.
- •Правила округлення значень похибок та результатів вимрювання
- •Розв’язання
- •По аналогії розв’язати наступні задачі:
- •2.3. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з сталою по діапазону відносною похибкою та запис його кінцевого результату.
- •Розв’язання
- •2.4. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з класом точності, показаним двома числами γК/γП, та запис його кінцевого результату.
- •Розв’язання
- •2.5. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з адитивною похибкою, але суттєво нерівномірною шкалою, та запис його кінцевого результату.
- •Розв’язання
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №1:
- •Варіанти значень для домашнього завдання №1(гр.Акс-1):
- •Варіанти значень для домашнього завдання №1(грАкс-2):
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №2
- •Варіанти значень для домашнього завдання № 3 (гр..Акс-1):
- •Варіанти значень для домашнього завдання № 3 (гр..Акс-2):
- •Розв’язання
- •Задача №3.2. Визначення похибок одноразового прямого вимірювання.
- •Розв’язання
- •Визначення похибок одноразового опосередкованого вимірювання.
- •Розв'язання
- •Задача 3.4. Обчислення повного опору навантаження лінії живлення та його активної і реактивної частин
- •Розв'язання
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №3.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №4:
- •Розв’язання
- •Варіанти значень для домашнього завдання №4 (гр..Акс-1):
- •Варіанти значень для домашнього завдання №4 (гр..Акс-2):
- •Розв’язування
- •5.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового опосередкованого вимірювання
- •(Для задачі 5.2)
- •2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок багаторазового прямого вимірювання
- •Розв’язання
- •Розглядаємо вплив визначених факторів:
- •3. Загальна методика проведення метрологічної атестації зв та виконати розрахунок його класу точності
- •Подальші розрахунки для наведених даних виконати у наступній послідовності:
- •Розв’язання
- •3. Приклади розв’язування задачі на визначення похибки інформаційно-вимірювальної системи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Виконати домашнє по заняттю №8 (по варіантам), розв’язавши наведені нижче задачі №8.3…№8.5
- •Література
- •Київ нухт 2013
Варіанти значень для домашнього завдання №1(грАкс-2):
№ |
D, (В) |
К |
UX, (В) |
γS(Х) % |
Q, кВт ∙ год |
H, мм |
HX, мм |
К1/ К2 |
L, мм |
LX, мм |
R, кОм |
RX, кОм |
1 |
0÷350 |
2,5 |
333,5 |
2,5 |
296,5 |
541 |
462,5 |
1,5/ 2,5 |
122 |
17,5 |
3,534 |
0,13 |
2 |
0÷340 |
3,0 |
336,5 |
1,5 |
324,5 |
635 |
627,5 |
0,5/ 1,5 |
110 |
12,5 |
3,333 |
0,14 |
3 |
0÷260 |
1,5 |
249,5 |
2,0 |
395,5 |
455 |
427,5 |
0,3/ 0,5 |
135 |
39,6 |
2,667 |
0,35 |
4 |
0÷270 |
1,5 |
228,5 |
0,5 |
356,5 |
465 |
448,5 |
0,05/ 0,1 |
130 |
20,8 |
2,877 |
0,23 |
5 |
0÷290 |
1,5 |
288,5 |
1,5 |
288,5 |
540 |
532,5 |
0,15/ 0, 3 |
150 |
21,9 |
1,538 |
0,29 |
6 |
0÷300 |
1,5 |
279,5 |
2,5 |
354,5 |
585 |
566,5 |
0,1/ 0, 5 |
115 |
15,5 |
2,543 |
0,35 |
7 |
0÷310 |
1,5 |
284,5 |
2,0 |
392,5 |
475 |
455.5 |
0,02/ 0, 05 |
105 |
163,8 |
2,688 |
0,32 |
8 |
0÷320 |
1,5 |
300,5 |
0,5 |
283,5 |
415 |
414,5 |
0,02/ 0, 03 |
95 |
11,4 |
3,988 |
0,38 |
9 |
0÷330 |
2,5 |
317,5 |
1,5 |
386,5 |
625 |
615.5 |
0,2/ 0,3 |
90 |
10,5 |
2,999 |
0,45 |
10 |
0÷340 |
2,0 |
336,5 |
2,5 |
484,5 |
525 |
515,5 |
0,2/ 0,35 |
125 |
10,5 |
3,666 |
0,35 |
11 |
0÷350 |
1,5 |
339,5 |
2,0 |
333,5 |
615 |
610,5 |
0,2/ 0,4 |
135 |
11,5 |
4,777 |
0,39 |
12 |
0÷250 |
2,5 |
249,5 |
0,5 |
277,5 |
545 |
640,5 |
0,15/ 0,4 |
145 |
37,5 |
5,525 |
0,40 |
13 |
+120÷-120 |
1,5 |
124,5 |
2,5 |
387,5 |
445 |
440,5 |
0,25/ 0, 4 |
155 |
44,7 |
7,564 |
0,42 |
14 |
+130÷-130 |
1,5 |
126,5 |
1,5 |
477,5 |
665 |
590,5 |
0,02/ 0, 05 |
65 |
16.8 |
1,695 |
0,33 |
15 |
+110÷-110 |
1,5 |
96,5 |
2,0 |
266,5 |
565 |
530,5 |
0,01/ 0,02 |
55 |
13,5 |
1,655 |
0.19 |
16 |
+115÷-115 |
2,5 |
100,5 |
0,5 |
399,5 |
465 |
459,5 |
0,35/ 0,5 |
60 |
19,5 |
2,555 |
0,15 |
17 |
+125÷-125 |
0,5 |
124,5 |
2,5 |
466,5 |
615 |
605,5 |
0,02/ 0, 05 |
40 |
18,5 |
1,999 |
0,19 |
18 |
+155÷-155 |
0,5 |
145,5 |
2,0 |
244,5 |
515 |
510,5 |
0,02/ 0, 05 |
55 |
11,5 |
2,999 |
0,29 |
19 |
+140÷-140 |
2,5 |
127,5 |
1,5 |
344,5 |
415 |
412,5 |
0,02/ 0, 05 |
70 |
12,8 |
3,888 |
0,39 |
20 |
+105÷-105 |
2,5 |
98,5 |
0,5 |
444,5 |
625 |
619,5 |
0,02/ 0, 05 |
75 |
7,5 |
4,222 |
0,42 |
21 |
+105÷-105 |
0,5 |
97,5 |
2,5 |
258,5 |
525 |
519,5 |
0,02/ 0, 05 |
80 |
9,6 |
5,222 |
0,52 |
22 |
0÷455 |
1,5 |
436,5 |
0,5 |
358,5 |
425 |
419,5 |
0,02/ 0, 05 |
85 |
10,6 |
6,144 |
0,61 |
23 |
0÷455 |
2,5 |
427,5 |
2,0 |
458,5 |
675 |
671,5 |
0,02/ 0, 05 |
55 |
5,85 |
1,565 |
0,16 |
24 |
0÷455 |
0,5 |
428,5 |
1,5 |
271,5 |
575 |
571,5 |
0,02/ 0, 05 |
35 |
4,35 |
1,432 |
0,14 |
25 |
+235÷ -235 |
1,5 |
226,5 |
2,5 |
371,5 |
495 |
491.5 |
0,02/ 0, 05 |
25 |
4,05 |
1,234 |
0,12 |
26 |
+235÷ -235 |
2,5 |
223,5 |
1,5 |
471,5 |
595 |
591.5 |
0,02/ 0, 05 |
20 |
3.75 |
1,111 |
0,11 |
27 |
+245÷ -245 |
0,5 |
224,5 |
0,5 |
261,5 |
655 |
644,5 |
0,02/ 0, 05 |
105 |
8,85 |
5,123 |
0.52 |
ЗАНЯТТЯ №2
«Розрахунки параметрів термометрів опору
обчислення їх похибок»
1. Мета заняття
Засвоїти основні визначення та методики розрахунку основних параметрів термометрів опору, а також розрахунок їх похибок.
2. Загальні положення
Температура - це фізична величина, яка характеризує наявність кінетичної енергії в тілі і яка не піддається безпосередньому (прямому) вимірюванню. Тому температуру завжди перетворюють в іншу фізичну величину, яка зв’язана з температурою відомою залежністю.
Вимірювальні перетворювачі – це ЗВ, що призначені для формування сигналу вимірювальної інформації про значення вимірюваної величини у формі зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки та збереження, хоч безпосередньо він не сприймається спостерігачем.
Первинні вимірювальні перетворювачі (ПВП) - це технічні засоби, що побудовані з використанням певного фізичного принципу й виконуючі тільки одне вимірювальне перетворення, як правило, перетворення фізичної величини в електричні величини. ПВП - ще називають сенсорами або датчиками (чутливими
елементами). Вони безпосередньо знаходяться під дією вимірюваної величини, і
формують сигнал вимірювальної інформації (здебільшого - аналоговий або
частотний). ПВП зображуються на схемах автоматизації як ХЕ, де замість символу Х ставляться символи: Т (температура), L(рівень), Q(концентрація) і т.д., наприклад, FЕ (первинний вимірювальний перетворювач витрати).
Принцип дії ПВП температури (термометрів опору ТО) грунтується на властивості провідників (металів) та напівпровідників змінювати свій електричний опір R в залежності від зміни їх температури t.
Для мідних ТО характеристика перетворення має вигляд:
Rм = R0м(1+t), (2.1)
де - ТКО = 4,2610-3 1/С.
а) б)
в) г) д) ж)
Рис.1. Термометр опору: а) - загальна схема ТО; б) - загальний вигляд ТО; в)
та г) - відповідно вигляд цих ТО в розрізі після намотування на каркас; д) та ж) – креслення установки ТО на трубопроводі і варіанти можливої установки.
Для платинових ТО
залежність опору від температури
визначається трьох членною формулою
для температур
0С:
Rn = R0n (1+t+t2), (2.2)
де = +3.96810-3 1/С; = -5.84710-7 1/С.
Для платинових ТО залежність опору від температури визначається чотирьох членною формулою для температур < 0С:
Rn = R0n (1+t+t2+γt3) = R0n [1+t+t2+ct3(t - 100 )], (2.3)
де = +3.96810-3 1/С; = -5.84710-7 1/С; γ = c(t - 100); с = -4,22*10-121/С.
ТО (рис. 1.1,а) являє собою дріт 1 певної довжини і діаметром 0,07мм, який намотується на стержень 2 із ізоляційного матеріалу (наприклад, слюди чи термостійкої кераміки) безіндуктивним методом, тобто, біфілярно в два проводи (одночасна подвійно-зустрічна намотка, нижні кінці проводів 1 (рис.1,в та г) з’єднуються) і який є чутливим елементом.
Чутливий елемент ТО розміщують (рис.1.1,б) в корпус (кожух) із нержавіючої сталі, який має різьбове з’єднання для його кріплення через фланець до втулки 4, що повинна бути установлена на металевій стінці технологічного обладнання (трубопроводу рис.1,д) та головку 2, в якій розміщують клеми під’єднання зовнішніх проводів або може розташовуватись перетворювач для дистанційної передачі уніфікованого сигналу по струму.
ТО мають при виготовленні нормоване (стандартизоване) значення R0 при
0С і зображуються як ТСМ для мідного дроту та ТСП – для платинового.
ТО із міді виготовляються із нормованим значенням опору R0м на 10, 50, та
100 Ом і їм присвоєні умовні позначення: 10М, 50М, 100М. Платинові ТО залежності від R0n мають позначення: 1П, 5П, 10П, 50П, 100П, 500П.
Номінальні статичні характеристики перетворення ТО відповідають також рівнянню:
Rt = Wt * R0,
де Rt та R0 – значення опору ТО для довільної температури tС та при 0С; Wt - значення відношення опору при температурі tС до його опору при температурі 0С.
В якості вимірювальних приладів, які використовуються у комплекті з ТО,
використовуються врівноважені і неврівноважені мости, логометри та сучасні вимірювальні перетворювачі (н,ТРМ 200) з уніфікованим вихідним сигналом.
Задача №2.1. Нестандартний мідний термометр опору (ТО) має опір Rм20 при температурі +20С, який дорівнює Rм20 =1,75 Ом. Визначити опір Rм100 та Rм150 даного ТО при температурах відповідно 100С та 150С.