- •Лекція 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •1. Законодавство з охорони праці
- •1.1. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •1.2. Робочий час і час відпочинку працівників
- •1.3. Охорона праці жінок і неповнолітніх
- •1.4. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, відшкодування шкоди потерпілому
- •1.5. Відшкодування власником шкоди заподіяної працівникам в разі ушкодження їх здоров’я та нанесення моральної шкоди
- •2. Правила, норми і стандарти з охорони праці
- •3. Нагляд і контроль за дотриманням охорони праці
- •4. Організація охорони праці на підприємстві і в цілому по галузі
- •4.1. Система управління безпекою праці на підприємстві
- •5. Організація навчання безпечним методам праці
- •6. Порядок проведення інструктажів з охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення положень з охорони праці
- •Профілактика і розслідування нещасних випадків
- •1. Причини виробничого травматизму і професійних захворювань
- •2. Заходи для попередження травматизму
- •3. Методи аналізу виробничого травматизму
- •4. Правові основи розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві
- •5. Облік нещасних випадків
- •6. Порядок розслідування нещасних випадків
- •7. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Лекція 2. Оздоровлення повітряного середовища у виробничих приміщеннях
- •2. Шкідливі речовини і їх дія на організм людини
- •3. Нормування граничного вмісту шкідливих речовин
- •4. Методи захисту від шкідливої дії речовин
- •Залежно від способу переміщення повітря вентиляція буває природна і механічна, а при їх сполученні – змішана.
- •Аварійна вентиляція влаштовується у виробничих приміщеннях, в повітрі котрих можливе раптове надходження великих кількостей шкідливих або вибухонебезпечних газів (наприклад на хімічних підприємствах).
- •6. Опалення
- •Лекція 3. Освітлення виробничих приміщень
- •1. Світло, його значення і головні характеристики
- •2. Природне освітлення
- •2.1. Нормування природного освітлення
- •3. Штучне освітлення
- •3.1. Нормування штучного світлення
- •3.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •Лекція 4. Захист від шуму
- •1. Вплив шуму на оточення
- •2. Основні акустичні величини
- •3. Методи вимірювання і нормування шуму
- •4. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Лекція 5. Основи Електробезпеки
- •1. Особливості небезпеки електротравматизму
- •2. Дія електричного струму на людину та види виникаючих пошкоджень
- •3. Фактори, що визначають результат ураження при електротравмі
- •4. Аналіз небезпеки враження струмом при різних електромережах
- •4.1. Однофазні мережі
- •4.2. Трифазні мережі з ізольованою нейтраллю
- •4.3. Трифазні мережі з глухозаземленою нейтраллю
- •5. Надання першої допомоги при враження електричним струмом
- •Заходи захисту від електротравматизму
- •1. Причини електротравматизму та загальна характеристика заходів захисту
- •2. Захисне заземлення
- •3. Занулення
- •4. Захисне відключення
- •5.Індивідуальні захисні засоби
- •6. Небезпека статичної електрики і заходи боротьби з нею
- •Питання по курсу
1.4. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, відшкодування шкоди потерпілому
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, спеціальним одягом і взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу - не більше як 36 годин на тиждень, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці в підвищеному розмірі; зменшення пенсійного віку.
Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.
1.5. Відшкодування власником шкоди заподіяної працівникам в разі ушкодження їх здоров’я та нанесення моральної шкоди
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втрачений заробіток відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не меншою від суми, а визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не меншим від п'ятирічного заробітку працівника на сім'ю, крім того, не менше від однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.
Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесята відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку.
Доказом вини власника може бути:
• акт за формою Н-І або про професійне захворювання;
• висновок службових осіб (контролюючих органів);
• медичний висновок про професійне захворювання;
• вирок або рішення суду;
• рішення про адміністративну або дисциплінарну відповідальність;
• рішення органів соцстраху про відшкодування витрат на допомогу працівникам у разі тимчасової непрацездатності, у зв'язку з ушкодженням здоров'я;
• свідчення свідків.
Ступінь втрати працездатності потерпілим визначає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) у відсотках професійної працездатності. МСЕК визначає обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого на підставі:
- домовленості сторін;
- рішення комісії з трудових суперечок;
- рішення суду.
Розмір відшкодування моральної шкоди - не більше за 200 мінімальних заробітних плат.
Власник відшкодовує потерпілому витрати згідно з висновком МСЕК не менше від трьох мінімальних зарплат на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи); двох мінімальних зарплат на звичайний догляд, однієї мінімальної зарплати на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання).
Інвалідам І гр. щорічно, а іншим потерпілим 1 раз у 3 роки безкоштовно видається путівка в санаторій. Для цього надається додаткова відпустка на лікування.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.
Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов'язаний відраховувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державною службою зайнятості населення.