
- •Лекція 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •1. Законодавство з охорони праці
- •1.1. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •1.2. Робочий час і час відпочинку працівників
- •1.3. Охорона праці жінок і неповнолітніх
- •1.4. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, відшкодування шкоди потерпілому
- •1.5. Відшкодування власником шкоди заподіяної працівникам в разі ушкодження їх здоров’я та нанесення моральної шкоди
- •2. Правила, норми і стандарти з охорони праці
- •3. Нагляд і контроль за дотриманням охорони праці
- •4. Організація охорони праці на підприємстві і в цілому по галузі
- •4.1. Система управління безпекою праці на підприємстві
- •5. Організація навчання безпечним методам праці
- •6. Порядок проведення інструктажів з охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення положень з охорони праці
- •Профілактика і розслідування нещасних випадків
- •1. Причини виробничого травматизму і професійних захворювань
- •2. Заходи для попередження травматизму
- •3. Методи аналізу виробничого травматизму
- •4. Правові основи розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві
- •5. Облік нещасних випадків
- •6. Порядок розслідування нещасних випадків
- •7. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Лекція 2. Оздоровлення повітряного середовища у виробничих приміщеннях
- •2. Шкідливі речовини і їх дія на організм людини
- •3. Нормування граничного вмісту шкідливих речовин
- •4. Методи захисту від шкідливої дії речовин
- •Залежно від способу переміщення повітря вентиляція буває природна і механічна, а при їх сполученні – змішана.
- •Аварійна вентиляція влаштовується у виробничих приміщеннях, в повітрі котрих можливе раптове надходження великих кількостей шкідливих або вибухонебезпечних газів (наприклад на хімічних підприємствах).
- •6. Опалення
- •Лекція 3. Освітлення виробничих приміщень
- •1. Світло, його значення і головні характеристики
- •2. Природне освітлення
- •2.1. Нормування природного освітлення
- •3. Штучне освітлення
- •3.1. Нормування штучного світлення
- •3.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •Лекція 4. Захист від шуму
- •1. Вплив шуму на оточення
- •2. Основні акустичні величини
- •3. Методи вимірювання і нормування шуму
- •4. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Лекція 5. Основи Електробезпеки
- •1. Особливості небезпеки електротравматизму
- •2. Дія електричного струму на людину та види виникаючих пошкоджень
- •3. Фактори, що визначають результат ураження при електротравмі
- •4. Аналіз небезпеки враження струмом при різних електромережах
- •4.1. Однофазні мережі
- •4.2. Трифазні мережі з ізольованою нейтраллю
- •4.3. Трифазні мережі з глухозаземленою нейтраллю
- •5. Надання першої допомоги при враження електричним струмом
- •Заходи захисту від електротравматизму
- •1. Причини електротравматизму та загальна характеристика заходів захисту
- •2. Захисне заземлення
- •3. Занулення
- •4. Захисне відключення
- •5.Індивідуальні захисні засоби
- •6. Небезпека статичної електрики і заходи боротьби з нею
- •Питання по курсу
6. Небезпека статичної електрики і заходи боротьби з нею
Процес виникнення та накопичення електричних зарядів називають електризацією. Її утворення є результатом тертя (торканням та розділенням) двох діелектриків одного по другому або діелектрика об метали1. При цьому на поверхнях тертя можливе накопичення електричних зарядів, котрі легко стікають в землю, якщо тіло є провідником електрики і заземлено. На діелектриках електричні заряди утримуються довготривалий час, внаслідок чого вони отримали назву статична електрика.
Приклади електризації і потенціали в кВ, що виникають при цьому:
Обробка гумових виробів |
7-15 |
Рух приводного шкіряного паса зі швидкістю 15 м/с |
80 |
Рух гумової стрічки транспортера з сипучими матеріалами |
45 |
Протікання бензолу в стальних трубах |
3,6 |
Перекачування бензину по гумових шлангах з швидкістю 3 м/с |
50 |
Їзда на автомобілі (гумові шини по бетонному шосе) |
3 |
Носіння одягу із шерсті, шовку, штучних волокон, взуття на гумовій підошві |
7 |
Накопичення зарядів статичної електрики залежить від:
- природи матеріалу (питомого електричного опору, його здатністю накопичувати електричні заряди і ін.);
- швидкості розділення поверхонь (інтенсивності технологічного процесу, густини і площі контактуючих поверхонь і ін.);
- параметрів середовища (температури і вологості повітря, ступінь його іонізації ) та ін.
Статичну електрику, що виникає в результаті тертя діелектриків прийнято характеризувати:
поверхневою густиною електричних зарядів, що дорівнює відношенню величини заряду до площі або довжини оброблюваного матеріалу;
напруженістю електричного поля ;
потенціалом обстежуваної поверхні відносно заземлених частин.
Накопичення зарядів несе з собою дві основних небезпеки. По-перше, статична електрика має негативний вплив на організм людини. Електричні розряди, що виникають при доторканні людини до заряджених поверхонь викликають фізіологічну дію у вигляді уколів. Самі по-собі вони не представляють реальної небезпеки (сила розрядного струму надзвичайно мала), але можуть викликати рефлекторні рухи, що часто приводять до травм (забої, падіння з висоти, інші небезпечні неконтрольовані рухи), а також викликати ряд професійних хвороб, особливо нервової системи людини.
По-друге, значно більш небезпечними є наслідки розрядів статичної електрики, коли вини є причиною пожеж і вибухів легкозаймистих речовин. Крім того, можуть виникати збої в роботі електричних машин, комп’ютерів
Способи захисту від статичної електрики поділяються на три групи:
а) запобігання виникненню електричних зарядів (наведення зарядів протилежного знаку, зниження швидкості взаємного руху, заміна контактуючих матеріалів однорідні або такі, що мають меншу електризаційну здатність);
б) прискорення стікання зарядів (збільшення відносної вологості або іонізації повітря, збільшення електропровідності матеріалів нанесенням антистатичних добавок, надійне заземлення рухомих частин);
в) усунення небезпечних проявів статичної електрики (ефективна вентиляція , що забезпечує концентрацію вибухонебезпечних парів нижче нижньої концентраційної межі загоряння).
Основні заходи захисту людей: влаштування електропровідних підлог і заземлених зон, заземлення ручок дверей та апаратів; забезпечення працюючих струмопровідним взуттям, антистатичними халатами.