Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРС ЛЕКЦІЙ 2013-2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
489.47 Кб
Скачать

3. Методи вимірювання і нормування шуму

В даний час використовують два методи вимірювання шуму. Основним є метод, що дозволяє отримати частотний спектр шуму – залежність рівнів звукового тиску від частоти звуку. Для цього використовують шумомір з комплектом октавних фільтрів, котрі дозволяють виміряти рівень звукового тиску в кожній із 8 октавних смуг частот.

За другим методом вимірюють сумарний рівень звукового тиску (LА, дБА), що утворюється всім діапазоном частот, які чує людина. Його ще називають рівнем звуку. Вимірювання виконують за шкалою А шумоміра, чутливість якої на різних частотах різна і подібна до чутливості вуха людей.

Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-86 “Шум. Загальні вимоги безпеки” з урахуванням виду трудової діяльності. Згідно з методом нормування за граничним спектром шум вважається допустимим, якщо виміряні рівні звукового тиску в усіх октавних смугах частот нормованого діапазону (63-8000 Гц) будуть нижчі ніж значення, визначені граничним спектром.

Використовується також принцип нормування рівня звуку в дБА. В цьому випадку здійснюється інтегральна оцінка всього шуму на відміну від спектральної. Це скорочує об’єм необхідних вимірювань, але не дає необхідних даних для проектування заходів щодо захисту від шуму.

4. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму

Для колективного захисту від шуму застосовуються:

  1. Боротьба з шумом в джерелі його виникнення. Найефективніший спосіб, який досягається створенням малошумних механізмів, підшипникових вузлів, передач вентиляторів тощо, найперше з найбільш високим рівнем шуму.

  2. Зниженням інтенсивності шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією. Шумний об’єкт або людей відгороджують стінами, які покриті звукопоглинальними матеріалами (вакуумні вікна в т.ч.).

  3. Зниження шуму акустичною обробкою приміщення. Передбачає вкривання стін, стелі звукопоглинальним матеріалом, внаслідок чого знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. При необхідності можуть підвішуватись додаткові шумопоглиначі.

  4. Раціональне розміщення шумних приміщень і обладнання.

  5. Застосування ефективних глушників шуму різних аеродинамічних установок.

При неможливості зниження рівня шуму в приміщенні до нешкідливих рівнів застосовують засоби індивідуального захисту (шоломи, навушники, вушні вставки - тампони), які характеризуються величиною зниження рівня звукового тиску в кожній з октавних смуг та сумарного рівня звукового тиску. Вони повинні підбиратись таким чином, щоб діючі на людину рівні шуму знижувались до допустимих за ГОСТ 12.1.003-86.

Лекція 5. Основи Електробезпеки

1. Особливості небезпеки електротравматизму

Опитування студентів показує: 80-100% з них вражались електричним струмом і відчули на собі особливості його дії.

Серед загальної кількості виробничих нещасних випадків електротравми складають всього 0.5...1%, але серед випадків із смертельним кінцем – їх доля сягає 40%. При цьому близько 85% смертельних уражень проходить в електроустановках з напругою до 1000 В, які найбільш широко поширені на підприємствах і в побуті.

В порівнянні з іншими видами нещасних випадків електротравматизм має такі особливості:

  • організм людини не володіє органами, з допомогою яких можна дистанційно визначати наявність напруги, і тому захисна реакція організму появляється тільки після попадання під напругу;

  • струм, проходячи через людину, діє не тільки в місцях контакту і на шляху протікання, але і викликає рефлекторну дію - порушення нормальної діяльності органів дихання, серцево-судинної і нервової систем;

  • існує можливість отримання електротравм не тільки при торканні до частин електроустановки, але і без контакту з цими частинами - ушкодженням через електричну дугу або кроковою напругою.

Примітка: при відповіді на це запитання потрібно привести 1-2 приклади враження людини електрострумом, проаналізувавши причини електротравми, наслідки та правильність надання першої допомоги.