Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРС ЛЕКЦІЙ 2013-2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
489.47 Кб
Скачать

Лекція 2. Оздоровлення повітряного середовища у виробничих приміщеннях

1. Головні параметри мікроклімату і їх вплив на організм людини

На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарнo-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». В ньому всі параметри нормуються для робочої зони – простору, обмеженого по висоті 2м над рівнем підлоги чи майданчика з робочими місцями.

Головними параметрами мікроклімату є температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск та інтенсивність теплового випромінювання від нагрітих поверхонь.

Зазначений стандарт задає оптимальні і допустимі норми параметрів мікроклімату. Оптимальними вважаються такі, за яких має місце найважча працездатність і хороше самопочуття. Допустимі умови передбачають можливість напруженої роботи терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття.

Терморегуляція - властивість організму людини регулювати теплообмін з навколишнім середовищем і підтримувати температуру тіла на постійному нормальному рівні 36,60.5оC незалежно від зовнішніх умов і важкості виконуваної роботи. Основним терморегулюючим фактором є властивість організму збільшувати або зменшувати приток крові до периферійних кровоносних судин.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 нормування мікроклімату проводиться залежно від періоду року і категорії фізичних робіт.

2. Шкідливі речовини і їх дія на організм людини

Шкідливими вважаються речовини, які при контакті з організмом можуть призвести до виробничої травми, професійних захворювань, або розладів у стані здоров’я, що можуть бути виявлені сучасними методами яку процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання і травлення, шкіру та слизові оболонки. Потрапивши в організм ШР розподіляються в ньому не рівномірно. Найбільше свинцю накопичується в кістках, марганцю — в печінці.

Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху надходження, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз ШР (СО, СН4, Н2S). Хронічні отруєння виникають внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій ШР (Pb, Hg, Mn).

Шкідливі речовини у повітрі робочої зони можуть бути у вигляді хімічної речовини та виробничого пилу.

За ГОСТ 12.1.003-74 хімічні речовини за характером впливу на організм поділяються на:

  1. Загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (Hg, CO, толуол, анілін);

  1. Подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (Сl, NH3, H2S, O3)

  2. Сенсибілізуючі, що діють, як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);

  3. Канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);

  4. Мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (Pb, радіоактивні речовини, формальдегід);

  1. Ті, що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, Pb, Mn, нікотин).

Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень (пневмоконіози). Вражаюча дія пилу визначається його дисперсністю (розміром твердих частинок), їх формою та твердістю, волокнистістю, питомою поверхнею.