
- •Лекція 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •1. Законодавство з охорони праці
- •1.1. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •1.2. Робочий час і час відпочинку працівників
- •1.3. Охорона праці жінок і неповнолітніх
- •1.4. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, відшкодування шкоди потерпілому
- •1.5. Відшкодування власником шкоди заподіяної працівникам в разі ушкодження їх здоров’я та нанесення моральної шкоди
- •2. Правила, норми і стандарти з охорони праці
- •3. Нагляд і контроль за дотриманням охорони праці
- •4. Організація охорони праці на підприємстві і в цілому по галузі
- •4.1. Система управління безпекою праці на підприємстві
- •5. Організація навчання безпечним методам праці
- •6. Порядок проведення інструктажів з охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення положень з охорони праці
- •Профілактика і розслідування нещасних випадків
- •1. Причини виробничого травматизму і професійних захворювань
- •2. Заходи для попередження травматизму
- •3. Методи аналізу виробничого травматизму
- •4. Правові основи розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві
- •5. Облік нещасних випадків
- •6. Порядок розслідування нещасних випадків
- •7. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Лекція 2. Оздоровлення повітряного середовища у виробничих приміщеннях
- •2. Шкідливі речовини і їх дія на організм людини
- •3. Нормування граничного вмісту шкідливих речовин
- •4. Методи захисту від шкідливої дії речовин
- •Залежно від способу переміщення повітря вентиляція буває природна і механічна, а при їх сполученні – змішана.
- •Аварійна вентиляція влаштовується у виробничих приміщеннях, в повітрі котрих можливе раптове надходження великих кількостей шкідливих або вибухонебезпечних газів (наприклад на хімічних підприємствах).
- •6. Опалення
- •Лекція 3. Освітлення виробничих приміщень
- •1. Світло, його значення і головні характеристики
- •2. Природне освітлення
- •2.1. Нормування природного освітлення
- •3. Штучне освітлення
- •3.1. Нормування штучного світлення
- •3.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •Лекція 4. Захист від шуму
- •1. Вплив шуму на оточення
- •2. Основні акустичні величини
- •3. Методи вимірювання і нормування шуму
- •4. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Лекція 5. Основи Електробезпеки
- •1. Особливості небезпеки електротравматизму
- •2. Дія електричного струму на людину та види виникаючих пошкоджень
- •3. Фактори, що визначають результат ураження при електротравмі
- •4. Аналіз небезпеки враження струмом при різних електромережах
- •4.1. Однофазні мережі
- •4.2. Трифазні мережі з ізольованою нейтраллю
- •4.3. Трифазні мережі з глухозаземленою нейтраллю
- •5. Надання першої допомоги при враження електричним струмом
- •Заходи захисту від електротравматизму
- •1. Причини електротравматизму та загальна характеристика заходів захисту
- •2. Захисне заземлення
- •3. Занулення
- •4. Захисне відключення
- •5.Індивідуальні захисні засоби
- •6. Небезпека статичної електрики і заходи боротьби з нею
- •Питання по курсу
6. Порядок розслідування нещасних випадків
Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, роботодавця і профспілкову організацію;
зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків).
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок:
повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган Фонду;
у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони,
в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;
організує його розслідування і утворює комісію з розслідування.
До складу комісії з розслідування включаються:
керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії),
керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст,
представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки,
інші особи.
Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь в розслідуванні нещасного випадку.
Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:
обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;
визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3) у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;
у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (додаток 4).
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування.
Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:
потерпілому або його довіреній особі;
керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;
профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
керівникові служби охорони праці підприємства. Акт за формою Н-1 або НТ надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного випадку та іншими матеріалами.
Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації.
Матеріали розслідування нещасного випадку підлягають зберіганню протягом 45 років. У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ підлягають передачі правонаступникові, а у разі його відсутності - до державного архіву.
Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи роботодавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.