63. Нова стратегія організаційно-кооперативної роботи та основні напрями її вдосконалення

Основна мета стратегії полягає в обґрунтуванні стратегічних напрямів розвитку споживчої кооперації як соціальної організації людей і господарської системи, її ринкової адаптації, у підвищенні ефективності функціонування та активній реалізації її соціальної місії.

Стратегія враховує:

зростаючу роль кооперації в Україні та у світі, формування кооперативного сектору національної економіки;

кардинальні зміни зовнішнього середовища у результаті ринкових системних трансформації та структурної перебудови економіки;

місце споживчої кооперації в економічній системі, соціальній сфері, національному кооперативному русі, її значення в соціально-культурній перебудові села.

Міжнародний кооперативний рух на початку ХХ ст. розвивається в умовах становлення світової цивілізації. Зокрема, значний вплив на її прискорений розвиток чинять:

розшарування та зростання верств бідного населення в постіндустріальних країнах;

усвідомлення широкими масами людей переваг кооперації, їх прагнення до об’єднання зусиль для сумісної діяльності з метою економічної підтримки і соціального захисту;

глобалізація, міжнародна інтеграція, інтернаціоналізація економік, інші процеси, які витісняють національний бізнес і кооперацію з традиційних сфер.

У розвитку Міжнародного кооперативного руху простежуються таку закономірності:

перша – кооперативний рух розвивається, охоплюючи країни з різними економічними системами і суспільними устроями;

друга – по мірі поглиблення ринкових процесів, де соціалізації суспільства зростають масштаби кооперації, активізується і розширюється кооперативний рух;

третя – у розвитку міжнародного кооперативного руху пріоритет має соціальна місія.

Споживча кооперація функціонує як соціально-економічна система. З усіх складових кооперативного сектору економіки вона є найбільш структуризованою та організаційно оформленою.

Кооперативна діяльність спрямована не лише на задоволення матеріальних потреб населення, а й на соціальну перебудову села, економічну стабілізацію, відродження демократії, міжнародне співробітництво.

Перехід до ринкової економіки, який супроводжувався глобальними кризовими явищами, негативно позначився на розвитку споживчої кооперації: звузилися масштаби її діяльності, знизилася віддача економічного і соціального потенціалу, погіршився соціально-економічний стан, суттєво послабилася її соціальна місія.

Для зупинення цих процесів в споживчій кооперації проведені глибокі реформи і перетворення, широкомасштабні заходи, які базуються на сучасних кооперативних теоріях, наукових рекомендаціях і прогнозах.

В умовах ринкової трансформації суспільства Укоопспілка виконала своє основне завдання: зберегла цілісність системи, призупинила кризові явища в системі, не допустила розвалу споживчої кооперації.

Наступна діяльність Укоопспілки буде спрямована на сприяння розвитку й захисту прав та інтересів споживчих товариств та їх членів, представлення їх інтересів у державних та інших органах, міжнародних організаціях, надання інформаційних, правових та інших послуг.

Відповідно до рішень ХVII (позачергового) з’їзду споживчої кооперації України глибокої реформи зазнала кооперативна власність і вся сукупність відносин власності споживчої кооперації.

Посилилася соціальна місія споживчої кооперації – вона стає пріоритетною в розвитку кооперації. У зв’язку з цим розгорнуто реформу соціальної бази, підвищується роль інституту членів споживчих товариств і спілок, на програмній основі розвивається кадровий потенціал, більш відчутними стали соціальна підтримка і соціальний захист кооперативів.

Глибокі зміни відбуваються в галузевій структурі споживчої кооперації. Поряд з традиційними прискорено розвиваються нові види економічної діяльності – побутові та соціально-культурні послуги, банківська справа, інвестиційна та інноваційна діяльність, страхування, зовнішньоекономічна діяльність. Якісно оновлюється сфера торгівлі за рахунок нових типів підприємств роздрібної торгівлі, відродження кооперативного опту, впорядкування ринків. Посилюються зв’язки заготівельно-переробленого комплексу з АПК.

Споживча кооперація стає ринково орієнтованою системою. У ній впроваджуються ринкові методи господарювання, формуються ринкові механізми, широко використовуються методи конкурентної боротьби, зростає підприємницька активність. Усе це дозволяє розширити масштаби господарської діяльності й покращити результативні показники. Можна стверджувати, що споживча кооперація подолала системну кризу і вийшла на траєкторію економічного зростання.

Викладене дозволяє зробити ряд висновків

По-перше, споживча кооперація витримала випробування системної кризи періоду переходу до ринкової економіки, в основному свій потенціал, організаційну єдність і функціональну цілісність.

По-друге, новий етап розвитку споживчої кооперації слід вважати етапом економічного зростання, гармонійного поєднання соціальних та економічних засад, соціальної орієнтації кооперативної діяльності, посилення соціальної місії споживчої кооперації.

По-третє, споживча кооперація стає ядром кооперативного сектору економіки, важливою складовою багатоукладної економіки країни, помітним інститутом громадянського суспільства.

По-четверте, перспективний розвиток споживчої кооперації в умовах ринкового середовища, жорстокої конкуренції, глобалізації та інтернаціоналізації економіки неможливий без науково обґрунтованої стратегії.

Білет 64

Статуси у споживчій кооперації та їх особливості: членство в споживчій кооперації та його документальне оформлення. Права та обов’язки члена, пайовика, гарантія дотримання прав

Членами споживчого товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. У споживчому товаристві допускається асоційоване членство з правом дорадчого голосу на загальних зборах (зборах уповноважених) членів споживчого товариства.

Членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства.

Членство у споживчому товаристві не обумовлене обов'язковою трудовою участю громадян у його діяльності.

Прийом фізичних і юридичних осіб у члени споживчого товариства проводиться за їх письмовою заявою загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства, а в період між загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства - правлінням споживчого товариства не пізніше як у 30- денний строк з дня подання заяви. Рішення правління про прийом фізичних чи юридичних осіб у члени споживчого товариства підлягає затвердженню на наступних загальних зборах (зборах уповноважених) членів споживчого товариства.

Кожний кандидат у члени споживчого товариства вносить вступний та обов'язковий пайовий внески у розмірах, що визначаються загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства.

Членом споживчого товариства фізична чи юридична особа стає після сплати у повному обсязі вступного, обов'язкового пайових внесків та прийняття рішення про її прийом. Кожному члену при вступі до товариства видається членський квиток.

Члени споживчого товариства можуть вносити додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів та інші цілі. Порядок внесення і повернення членам споживчого товариства додаткових пайових внесків регулюється Положенням про організацію пайового господарства в споживчій кооперації України.

Членство у споживчому товаристві припиняється у разі:

· добровільного виходу з нього;

· смерті члена споживчого товариства (фізичної особи), ліквідації члена споживчого товариства (юридичної особи);

· вибуття члена споживчого товариства з постійного місця проживання за межі країни (крім тимчасово вибулих);

· відсутності члена споживчого товариства на загальних (дільничних) зборах без поважних причин більше трьох разів підряд;

· ліквідації, припинення діяльності споживчого товариства і зняття його з державного реєстру.

Член споживчого товариства може вийти з нього на підставі письмової заяви, яка розглядається правлінням споживчого товариства у 30-денний строк, з наступним затвердженням рішення правління про вихід загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства. У разі виходу (виключення) йому повертається вся сума обов'язкового пайового внеску і сплачується належне частина виплат на паї з доходу за результатами роботи за рік. Вступний внесок члена споживчого товариства поверненню не підлягає.

Після ухвалення рішення правління споживчого товариства про вибуття члена зі споживчого товариства виплати на його пайові внески не нараховуються.

У разі смерті члена споживчого товариства його членство у споживчому товаристві припиняється, а його обов'язкові, додаткові пайові внески та цільові внески, нараховані і несплачені кооперативні виплати та виплати на паї зараховуються до резервного фонду споживчого товариства до можливого витребування їх його спадкоємцями, а у випадку їх невитребування спадкоємцями в установлені чинним законодавством строки - до неподільного фонду споживчого товариства.

14. Порядок вступу і виходу зі споживчого товариства асоційованого члена, його права та обов'язки, розміри вступного і обов'язкового пайових внесків та виплат на них, а також участь асоційованого члена в господарській та іншій діяльності споживчого товариства визначаються в порядку, встановленому цим статутом для членів споживчого товариства. Асоційований член споживчого товариства користується правом дорадчого голосу в споживчому товаристві.

Асоційованим членом фізична чи юридична особа стає після сплати у повному обсязі вступного, обов'язкового пайових внесків, визначених для асоційованих членів, та прийняття рішення про її прийом. Члени споживчого товариства можуть бути переведені в асоційовані члени за їх бажанням (заявою) або за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів споживчого товариства на пропозицію правління споживчого товариства, якщо вони неодноразово не брали участі у їх роботі (за станом здоров'я, похилим віком чи тривалому перебуванні за межами населених пунктів, які знаходяться у межах діяльності споживчого товариства).

Асоційований член має право брати участь у діяльності споживчого товариства, обговорювати питання порядку денного загальних (дільничних) зборів членів споживчого товариства, бути обраним лише в громадські органи управління і контролю споживчого товариства (дільничний комітет, комісію кооперативного контролю).

Внесені асоційованим членом споживчого товариства обов'язкові і додаткові пайові внески не можуть бути спрямовані на покриття збитків споживчого товариства.

При ліквідації споживчого товариства асоційований член має переважне порівняно з іншими членами споживчого товариства право на отримання своїх пайових внесків.

Інші права та обов'язки асоційованого члена, а також його участь в господарській та іншій діяльності споживчого товариства визначаються в порядку, встановленому цим статутом для членів споживчого товариства.

Член споживчого товариства має право:

а) брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності споживчого товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб;

б) одержувати кооперативні виплати та виплати на паї з доходу (прибутку), що розподіляється за результатами господарсько-фінансової діяльності за рік між членами споживчого товариства, відповідно до їх пайових внесків та права на пай (частку) у майні споживчого товариства, а також виплати за участь у спільному господарюванні;

в) використовувати можливості гарантованого збуту на договірних засадах продукції особистого господарства та промислу через заготівельні і торговельні підприємства споживчої кооперації;

г) здавати кооперативним підприємствам у першочерговому порядку сільськогосподарську продукцію та сировину для; переробки на давальницьких умовах;

д) бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти, професійної підготовки та з врахуванням потреби в кадрах;

е) здобувати освіту в навчальних закладах споживчої кооперації за цільовими направленнями;

є) користуватися об'єктами соціально-культурного призначення, створюваними споживчим товариством, спілками, а також при дольовій участі їх з іншими організаціями і підприємствами;

ж) користуватися іншими послугами споживчого товариства та пільгами, передбаченими для членів споживчого товариства відповідно до порядку, встановленого загальними зборами (зборами уповноважених);

з) одержувати від виборних органів та посадових осіб споживчого товариства інформацію з будь-якого питання його діяльності, за винятком тієї, що пов'язана з комерційною таємницею та конфіденційною інформацією. Порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації, віднесеної до комерційної таємниці та конфіденційної інформації, визначається нормативними актами Укоопспілки;

й) оскаржувати дільничним та загальним зборам (зборам уповноважених) членів споживчого товариства або в суді дії виборних органів і посадових осіб споживчого товариства;

і) добровільного виходу зі споживчого товариства.