
- •1. Предмет і об’єкт соціології
- •2. Соціальна структура сучасного українського суспільства
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Демографічна політика і соціальні проблеми шлюбно-сімейних відносин в україні.
- •5. Види та типи Конкретних соціологічних досліджень
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2 Соціологі молоді
- •3. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •4. Соціальна сутність культури
- •5. Соціалізація особистості
- •1. Проблема типологізації суспільства
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Базові елементи економіки та економічний устрій
- •4. Ключові питання та категорії соціології особистості
- •5. Етнографічні процеси в Україні
- •1.Структура соціології та її функції
- •2. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •3. Соціальні рухи їх природа і типи.
- •4. Основні методи збору соціологічної інформації
- •5. Масова культура та її роль у сучасному суспільстві
- •1. Українська протосоціологія.
- •2. Предмет і об’єкт соціології
- •3. Основні категорії соціології культури.
- •4. Шлюб як складова інституту сім'ї
- •5. Види соціологічних досліджень
- •1. Початок Української соціології
- •2. Основні функції сім’ї
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Сучасні тенденції розвитку культури і завдання соціології.
- •5.Соціальний контроль як механізм соціального регулювання поведінки
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2.Економічна соціологія як наука: її предмет та функції
- •3. Види і функції соціальних інститутів
- •4. Основні канали висловлення громадської думки.
- •5. Етносоціологія як наука: специфіка, предмет вивчення. Функції.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної культури
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Соціальні процеси та їх різновиди
- •4. Особистість: сутність структура та соціологічні теорії.
- •5. Основні характеристики міського способу життя.
- •1. Основні школи і напрями сучасної сучасної західної соціології
- •2. Особливості урбанізаційних процесів в сучасній Україні.
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Програма соціологічного дослідження
- •5. Основні поняття та категорії соціології молоді.
- •2. Поняття соціальний інститут. Інституалізація як соціальний феномен
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики.
- •4. Урбанізація
- •5. Експеримент як метод соціологічного дослідження
- •2. Основні тенденції розвитку сім’ї в сучасному світі
- •3. Грушевський і українська соціологія
- •4.Субкультура як форма культури: загальна характеристика
- •5. Основні проблеми соціології особистості
- •1. Функції соціології
- •2. Категорії економічної категорії
- •3. Соціальна структура суспільства
- •4. Засоби масової інформації як канал висловлення громадської думки
- •5. Процес урбанізації в україні та його прояви.
- •1. Значення соціології у сучасному суспільстві
- •2. Молодіжні субкультури і контр культури
- •3. Сім’я як соціальна система
- •4. Девіантна її види і причини виникнення
- •5. Культурні процеси в сучасній Україні
- •1. Українська соціологія кінця XIX початку XX ст.
- •2. Соціологічні проблеми міста і села
- •3. Соціологічна структура особистості.
- •4. Суть та зміст економічної соціології.
- •5. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •1. Структура соціологічного знання
- •2. Соціальні організації та їх характеристика
- •3.Соціологія сім’ї: об’єкт. Предмет
- •4. Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •5.Основні рівні культури
- •1. Соціалізація особистості як процес.
- •2.Соціологічне дослідження: поняття, етапи.
- •3. Етнографічні процеси в Україні.
- •4. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •5. Форми культури: субкультура, контркультура, суперкультура.
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Соціальна структура: сутність та основні елементи
- •3. Соціологія села
- •4. Поняття маргінальності та маргіналізації в соціології.
- •5. Основні тенденції соціальних процесів у молодіжному середовищі України.
- •2. Молодь як соціально демографічна група: основні характеристики
- •3. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •4. Методи збору та аналізу соціологічної інформації.
- •5. Основні складові політичної системи суспільства.
- •1. Структура соціології та її функції.
- •2. Види і функції соціальних інститутів
- •3. Соціокультурна реальність України
- •4. Основні характеристики міського способу життя.
- •5. Програма соціологічного дослідження: суть і структура.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2. Соціальна мобільність та її види.
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень.
- •4. Громадянське суспільство як об’єкт соціології політики.
- •5. Молодіжні субкультури і контр культури
- •1.Соціологічна структура особистості.
- •3. Основні форми сім’ї і різновиди шлюбу
- •4. Проблема модернізації та трансформації українського суспільства.
- •5. Глобальні проблеми сучасності в трактуванні соціології.
1.Структура соціології та її функції
Сучасна соціологія - це складно структурована галузь наукового знання. соціологія має трирівневу структуру.
Перший рівень - загальна соціологія або теоретична соціологія , або загальна соціологічна теорія.
Другий рівень - соціологія конкретного суспільства, яка описується двома відносно самостійними теоретичними підсистемами: спеціальними соціологічними теоріями, галузевими соціологіями, які вивчають соціальні аспекти різних видів людської діяльності.
Третій рівень - рівень конкретних соціологічних (емпіричних) досліджень, які проводяться за допомогою спеціальних процедур та дослідницьких методик з метою отримання нового знання про соціальну реальність.
Структурування соціологічного знання з точки зору мети та завдань дослідження, згідно з яким виокремлюють:
• фундаментальну соціологію, яка спрямована на побудову самої теорії, методології, на подальший розвиток власне науки соціології; • прикладну соціологію, спрямовану на вирішення практичних завдань, що стоять перед суспільством, та вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення функціонування суспільних механізмів.
Структури соціології з точки зору методів та рівня отриманого знання виокремлюють: теоретичну соціологію, емпіричну соціологію, мікросоціологію, мікросоціологію.
Функції: описова функція (дескриптивна), суть якої полягає у дослідженні соціальної реальності, результатом чого є узагальнено типова картина останньої.
пізнавальна (гносеологічна) функція, яка полягає у відтворенні соціальної реальності, її усвідомленні, поясненні, накопиченні знань про соціальні процеси.
прогностична функція, яка полягає у можливості виробляти наукові прогнози щодо майбутнього.
соціально-технологічна функція, яка зумовлює створення соціальних технологій, на основі яких може відбутися удосконалення суспільства, окремих його частин.
соціально-управлінська функція, яка обумовлює теоретико-методологічну розробку та прийняття управлінського рішення.
2. Типологія і спосіб життя сільських поселень
Село - слов`янське слово, означало селище, в якому знаходився власник земель, а оточуючі його селища називалися села. Сільський поселенська спільність протилежна місту за всіма основними характеристиками. Тут відносно низька територіальна концентрація населення, переважне заняття людей - сільськогосподарська праця, менше ступінь соціально-економічного розвитку, невеликий набір видів трудової діяльності, велика професійна і соціальна однорідність населення.
Предметом соціології села (села) є основні закономірності її функціонування і розвитку, її соціально-економічна природа, проблеми демографічного і соціального відтворення населення, типологія сільських поселень, спосіб життя населення, процеси міграції.
Основні відмінності сільського способу життя від міського укладу загальновідомі: менш розвинений і технічно оснащений працю, меншу різноманітність робочих місць і професій, сильна залежність від природно-кліматичних умов, як правило, більш важкі умови праці. Для сільських поселень характерна велика злитість праці та побуту. Переважають соціально і національно однорідні сім`ї, немає міської анонімності спілкування.
Деякі сьогоднішні процеси розвитку міських і сільських поселень переконують, що майбутній устрій життя людей може стати результатом злиття кращих, привабливих рис і сільського, і міського способу життя.