Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

1.Структура соціології та її функції

Сучасна соціологія - це складно структурована галузь наукового знання. соціологія має трирівневу структуру.

Перший рівень - загальна соціологія або теоретична соціологія , або загальна соціологічна теорія.

Другий рівень - соціологія конкретного суспільства, яка описується двома відносно самостійними теоретичними підсистемами: спеціальними соціологічними теоріями, галузевими соціологіями, які вивчають соціальні аспекти різних видів людської діяльності.

Третій рівень - рівень конкретних соціологічних (емпіричних) досліджень, які проводяться за допомогою спеціальних процедур та дослідницьких методик з метою отримання нового знання про соціальну реальність.

Структурування соціологічного знання з точки зору мети та завдань дослідження, згідно з яким виокремлюють:

фундаментальну соціологію, яка спрямована на побудову самої теорії, методології, на подальший розвиток власне науки соціології; • прикладну соціологію, спрямовану на вирішення практичних завдань, що стоять перед суспільством, та вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення функціонування суспільних механізмів.

Структури соціології з точки зору методів та рівня отриманого знання виокремлюють: теоретичну соціологію, емпіричну соціологію, мікросоціологію, мікросоціологію.

Функції: описова функція (дескриптивна), суть якої полягає у дослідженні соціальної реальності, результатом чого є узагальнено типова картина останньої.

пізнавальна (гносеологічна) функція, яка полягає у відтворенні соціальної реальності, її усвідомленні, поясненні, накопиченні знань про соціальні процеси.

прогностична функція, яка полягає у можливості виробляти наукові прогнози щодо майбутнього.

соціально-технологічна функція, яка зумовлює створення соціальних технологій, на основі яких може відбутися удосконалення суспільства, окремих його частин.

соціально-управлінська функція, яка обумовлює теоретико-методологічну розробку та прийняття управлінського рішення.

2. Типологія і спосіб життя сільських поселень

Село - слов`янське слово, означало селище, в якому знаходився власник земель, а оточуючі його селища називалися села. Сільський поселенська спільність протилежна місту за всіма основними характеристиками. Тут відносно низька територіальна концентрація населення, переважне заняття людей - сільськогосподарська праця, менше ступінь соціально-економічного розвитку, невеликий набір видів трудової діяльності, велика професійна і соціальна однорідність населення.

Предметом соціології села (села) є основні закономірності її функціонування і розвитку, її соціально-економічна природа, проблеми демографічного і соціального відтворення населення, типологія сільських поселень, спосіб життя населення, процеси міграції.

Основні відмінності сільського способу життя від міського укладу загальновідомі: менш розвинений і технічно оснащений працю, меншу різноманітність робочих місць і професій, сильна залежність від природно-кліматичних умов, як правило, більш важкі умови праці. Для сільських поселень характерна велика злитість праці та побуту. Переважають соціально і національно однорідні сім`ї, немає міської анонімності спілкування.

Деякі сьогоднішні процеси розвитку міських і сільських поселень переконують, що майбутній устрій життя людей може стати результатом злиття кращих, привабливих рис і сільського, і міського способу життя.