Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

4. Громадянське суспільство як об’єкт соціології політики.

Об'єкт політичної соціології — це громадянське суспільство як своєрідна сукупність форм спільної життєдіяльності людей, що склалися історично.

Поняття громадянське суспільство слід розуміти настільки широко та глибоко, наскільки це в принципі можливо, включаючи всі варіанти угруповань, в дискретному, адміністративному, територіально визначеному середовищі.

Основні ознаки громадянського суспільства: — розмежування компетенції держави і суспільства, = незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції; = демократія і плюралізм в політичній сфері; = ринкова економіка, основу якої становлять недержавні підприємства;

= високорозвинена економіка, заснована на індустріальних і постіндустріальних технологіях;

соціальну основу громадянського суспільства становить середній клас — економічно, політично і соціально незалежні від держави громадяни, які мають можливість і здатність забезпечити себе самі;

в правовій сфері налагоджена тісна взаємодія з правовою державою, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави; ідеологічний і релігійний плюралізм; свобода слова і засобів масової інформації.

5. Молодіжні субкультури і контр культури

Молодіжна субкультура - будь-яке об'єднання молоді, що має власні елеме­нти культури, а саме: мову (сленґ), символіку (зовнішня атрибу­тика), традиції, норми і цінності. Дуже часто термін Молодіжна субкультура плутають з поняттям Молодіжна контркультура. Для того, щоб уникнути цієї термінологічної незрозумілості, наведу таке визначення: Молодіжна контркультура - об'єднання молоді, що має всі ті елементи культури ,що й субкультура, але чиї норми та цінності перебувають в активній чи пасивній опозиції до існуючих у сус­пільстві норм і цінностей.

Безперечно, що деякі субкультури є контркультурними, але зовсім не озна­чає, що ці два терміни можна протиставляти. Молодіжна субкультура поняттям "неформальний молодіжний рух". Річ у тому, що вони не цілком тотожні. Неформальним молодіжним рухом можна назвати систему молодіжних су­бкультур і широкої неорганізованої молодіжної діяльності у взаємозв'язку між собою і з суспільством загалом.

Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так:

романтико-ескапітські субкультури (хіппі, толкієністи, байкери...)

гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери...)

кримінальні (гопники, скінхеди...)

анархо-нігілістичні (панки та інші).

Білет № 21

1.Соціологічна структура особистості.

Під структурою у соціології розуміють будову чогось, окремі елементи якого складають єдине ціле.

У науковій літературі можна зустріти різні підходи до розуміння структури особистості. Загальноприйнятої точки зору з даного питання немає.

Російський психолог А.Платонов вважає, що структура особистості може бути представлена в єдності її складових - чотирьох підструктур:

біологічно обумовлена підструктура (темперамент, статеві, вікові властивості психіки тощо);

психологічна підструктура (індивідуальні психологічні особливості - пам'ять, емоції, відчуття, уявлення, почуття, воля, інтелект тощо);

підструктура соціального досвіду (набуті емпіричні та теоретичні знання, навички, уміння, звички, традиції, норми тощо): підструктура спрямованості особистості (бажання, цілі, ідеали, мотиви, потреби, прагнення, ціннісні орієнтації тощо).

Найбільш знаною і широко вживаною у соціології є тричленна структура особистості, представлена її складовими: соціальним статусом, соціальною роллю та спрямованістю особистості.

Соціальний статус - це певне місце, позиція людини у суспільній ієрархії групи або суспільства в цілому. Статуси можуть бути приписані або вроджені та набуті або досягнуті. Соціальна роль - динамічна характеристика статусу, яка виражається шаблонною, очікуваною поведінкою, заданою певним статусом. Спрямованість особи - це особливе ставлення людини до дійсності і самої себе, що виражається у цінностях, мотивах, потребах, установках, прагненнях, переконаннях, ідеалах. Вона виявляється у соціальній поведінці

особистості.

2. Економічна соціологія як наука: її предмет та функції

Виникнення економічної соціології було підготовлене багатьма концепціями соціологічних теорій, зокрема теорій соціальної дії, обміну, ролей, а також конкретними соціологічними дослідженнями.

Предметом економічної соціології є:

• закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;

• соціальний механізм взаємозв'язку економічного і соціального розвитку:

• соціально-економічні відносини;

• розвиток економіки як соціального процесу тощо.

Місце і роль соціології економіки в суспільстві визначається її функціями.

Теоретично-пізнавальна функція - реалізується через дослідження соціально-економічних закономірностей економічного життя, прирощення нових знань у цій сфері. Прогнозуюча функція - полягає у визначенні найбільш ймовірних тенденцій та перспектив розвитку соціально-економічної діяльності, виходячи з пізнаних закономірностей їх розвитку. Управлінська функція - полягає в забезпеченні системи управління економічною сферою адекватними і достовірними даними щодо стану вирішення соціально-економічних проблем та відомостей щодо ефективності процесу управління. Ідеологічна функція - полягає в формуванні соціально-економічного світогляду у всіх учасників економічного життя, орієнтації на сучасний соціологічний погляд щодо ролі людини в соціально-економічних відносинах. Соціальна функція - інформаційне забезпечення процесу економічної соціалізації індивіда в суспільно-економічні відносини, допомога у формуванні і розвитку соціально-економічної структури,суспільства, здійснення моніторингу соціально-економічної напруги в суспільстві.