Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

5. Основні складові політичної системи суспільства.

Основні складові політичної системи суспільства — соціологія держави, соціологія політичних партій і політичних рухів, соціологія міжнародних відносин. Соціологія держави. Держава є предметом дослідження багатьох навчальних дисциплін, особливо правових наук. Соціологія політики

займається державою з погляду суспільної зумовленості та суспільної ефективності функціонування державної влади. Важливе місце в соціологічній проблематиці держави посідає державний апарат — цей особливий інструмент, який служить збереженню і зміцненню

економічно пануючого класу шляхом легального використання насильства. Важлива частина державного апарату — армія.

Наступною важливою підсистемою є соціологія політичних рухів і політичних партій.

Політичні рухи — це такі громадські сили, які намагаються змінити існуючі умови чи закріпити їх шляхом впливу на уряд або ж шляхом

боротьби за владу. Політична партія — це такий політичний рух, який, по-перше, має високий рівень організації, по-друге, прагне до реалізації своїх цілей шляхом боротьби за владу чи за її здійснення і програмне не обмежується лише завоюванням впливу на спосіб здійснення влади.

соціологія міжнародних відносин — це поєднання теорії соціології з певним типом емпіричних досліджень із використанням методики процедур одержання та обробки інформації

Білет 19

1. Структура соціології та її функції.

Сучасна соціологія - це складно структурована галузь наукового знання.

Є різні підходи до розуміння структури соціології. Найбільш відомим є підхід до розуміння структури соціології, започаткований Р.Мертоном - сучасним американським соціологом. За його концепцією, соціологія маєтрирівневу структуру. Перший рівень - загальна соціологія або теоретична соціологія , абозагальна соціологічна теорія. Вона подає абстрактно-узагальнений аналіз суспільства як такого, досліджує соціально-повні процеси, виявляє загальні закони функціонування суспільства, його окремих частин, визначає концептуальні засади соціології, в межах загальної соціології формулюються та обґрунтовуються концепції соціальної дії, соціальної взаємодії,

соціального обміну, структурного функціоналізму, онфліктології тощо.

Другий рівень - соціологія конкретного суспільства, яка описується двома відносно самостійними теоретичними підсистемами:спеціальними соціологічними теоріями, галузевими соціологіями,

Спеціальні соціологічні теорії та галузеві соціології мають більш вузьку зону вжитку порівняно із загальною соціологією, тому їх інколи називають "малі соціології".

Третій рівень - рівень конкретних соціологічних (емпіричних) досліджень, які проводяться за допомогою спеціальних процедур та дослідницьких методик з метою отримання нового знання про соціальну реальність.

Функції: описова функція (дескриптивна), суть якої полягає у дослідженні соціальної реальності, результатом чого є узагальнено типова картина останньої. пізнавальна (гносеологічна) функція, яка полягає у відтворенні соціальної реальності, її усвідомленні, поясненні, накопиченні знань про соціальні процеси. прогностична функція, яка полягає у можливості виробляти наукові прогнози щодо майбутнього,.соціально-технологічна функція, яка зумовлює створення соціальних технологій, на основі яких може відбутися удосконалення суспільства, окремих його частин.

соціально-управлінська функція, яка обумовлює теоретико-методологічну розробку та прийняття управлінського рішення.