Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

1. Структура соціологічного знання

Сучасна соціологія - це складно структурована галузь наукового знання.

Є різні підходи до розуміння структури соціології. Найбільш відомим є підхід до розуміння структури соціології, започаткований Р.Мертоном - сучасним американським соціологом. За його концепцією, соціологія маєтрирівневу структуру. Перший рівень - загальна соціологія або теоретична соціологія , абозагальна соціологічна теорія. Вона подає абстрактно-узагальнений аналіз суспільства як такого, досліджує соціально-повні процеси, виявляє загальні закони функціонування суспільства, його окремих частин, визначає концептуальні засади соціології, в межах загальної соціології формулюються та обґрунтовуються концепції соціальної дії, соціальної взаємодії,

соціального обміну, структурного функціоналізму, онфліктології тощо.

Другий рівень - соціологія конкретного суспільства, яка описується двома відносно самостійними теоретичними підсистемами:спеціальними соціологічними теоріями, галузевими соціологіями,

Спеціальні соціологічні теорії та галузеві соціології мають більш вузьку зону вжитку порівняно із загальною соціологією, тому їх інколи називають "малі соціології".

Третій рівень - рівень конкретних соціологічних (емпіричних) досліджень, які проводяться за допомогою спеціальних процедур та дослідницьких методик з метою отримання нового знання про соціальну реальність.

2. Соціальні організації та їх характеристика

Із соціальними інститутами тісно пов'язані і соціальні організації. Суспільство неможливе без організацій - банків, підприємств, університетів, магазинів, транспортної системи тощо.

Соціальна організація - це така форма і такий спосіб спільної діяльності людей, за яких вона виглядає чітко впорядкованою, скоординованою, налагодженою. Однак термін "соціальна організація" використовується у кількох значеннях: ■ як елемент соціальної структури суспільства; ■ як вид діяльності певної групи; ■ як ступінь внутрішньої впорядкованості, узгодженості функціонування елементів системи.

соціальна організація - це велика соціальна група (цільова група), котра створена для реалізації певних цілей за допомогою раціональних засобів, економії зусиль, раціонального поділу праці між членами групи, координації керівних органів.

У суспільстві виникають такі організаційні форми:

■ ділові організації (фірми, установи);

■ суспільні союзи, масові організації;

■ проміжні форми організацій (артілі, ланки, бригади);

■ сім'я, наукова школа, неформальна група.

Найбільш великою організацією суспільства є держава.

У соціальній організації є: єдина мета (коло діяльності, послуги), система влади та управління, яка вимагає ієрархічного підпорядкування, розподіл функцій (повноважень, обов'язків, субординація посад) між працівниками, система комунікацій (засоби та канали передачі інформації).

Влада та авторитет є найбільш важливими перемінними організаційної поведінки.

3.Соціологія сім’ї: об’єкт. Предмет

Сім'я — це один із найдавніших соціальних інститутів. Виникла сім'я в первісному суспільстві значно раніше класів, націй, держав. В усі часи сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства.

Соціологія сім'ї — галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Об'єктом галузі є сім'я як соціальний інститут та мала соціальна група, а предметом — закономірності функціонування сімейно-шлюбних стосунків у соціальній системі.

При розгляді сім'ї як соціального інституту вивчаються: суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних стосунків; узагальнені характеристики сімейної поведінки окремих груп населення за різноманітних економічних та культурних умов; вплив суспільних потреб на характер відносин та спосіб життя сім'ї; причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім'ї за тих чи інших умов; соціальний механізм зміни сімейних норм та цінностей; ефективність реалізації інститутом сім'ї своїх основних функцій у різних політичних, соціально-економічних та культурних умовах і т.д.