Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

1. Українська соціологія кінця XIX початку XX ст.

Кінець XIX ст. став переломним у розвитку соціологічної науки. Заглибившись у тенета натуралізму, соціологи попереднього покоління загальмували розвиток науки на певний час. Але цей час був необхідним для переосмислення суті соціології, що повинна була абстрагуватись від природного, скинути цей зайвий баласт, не пов'язаний з її предметом.

Провідні соціологічні концепції кінця XIX — початку XX ст., що остаточно окреслили предмет науки, пов'язані з іменами видатних вчених — Е. Дюркгейма та М. Вебера.

Теоретичним обґрунтовуванням ідеології і політики буржуазного реформаторства стала концепція так званого соціологізму, що одержала якнайповніший вираз в працях Еміля Дюркгейма

Серед інших соціальних проблем кінця XIX — початку XX ст., які досліджувалися науковцями, було питання функціонування і розвитку політичних еліт.

Кінець XIX ст. ознаменувався бурхливим розвитку психології, яка виокремившись з біології сформувала поле для власних наукових досліджень. В той же час соціологію не задовольняло уже просте натуралістичне пояснення багатьох соціальних явищ, наприклад таких як громадська думка, соціальна взаємодія, утворення окремих соціальних організацій, тобто тих, які крім соціального мали ще й психологічний підтекст, Тож природно, що обидві наук" зблизили предмет своїх досліджень, що і призвело до утворення у соціології наприкінці XIX ст. багатьох психологічних напрямків, головними з яких слід вважати групову психологію, теорію наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм та ін.

Цікавим психологічним напрямком у соціології кінця XIX — початку XX ст. був інстинктивізм, який пояснював виникнення соціальних явищ на основі біологічних інстинктів людини.

Таким чином, теоретичні розробки кінця XIX — початку XX століття поклали початок новому етапу соціологічної науки, пов'язаному зі зростанням ролі соціології в суспільному житті, подальшому вдосконаленню науки, її інституціоналізації.

2. Соціологічні проблеми міста і села

Серед соціологічних проблем міста, безпосередньо пов`язаних з селом, виділяється проблема міграції.

Мігранти з села і в місті тривалий час зберігають багато ознак сільського способу життя, відбувається роралізація - окрестьянивание міст.

Саме тому нові міста, населення яких складається значною мірою з сільських мігрантів, виділяються невисоким рівнем побутової культури, специфічним укладом повсякденному житті.

Соціологи вивчають мотиви міграції населення з села в місто. За даними досліджень, на першому місці стоїть прагнення отримати професію; продовжити освіту; бажання поліпшити соціально-побутові умови.

При всій привабливості міського способу життя він поки дуже далекий від ідеалу: скупченість, безликість міського середовища, особливо в нових містах, поширення масової культури, зростання неблагополучних сімей, що відхиляється поведінки молоді. Все помітніше проявляються відчуженість людей, самотність. Не місто для людини, а людина, точніше трудові ресурси, для міста.

За минулі десятиліття в соціології накопичилося ще більше спостережень і висновків про несприятливий вплив на людину міського середовища. Однак сьогоднішня соціологія міста не тільки накопичує такі факти, але і, спираючись на них, активно шукає шляхи поліпшення середовища проживання людини, вдосконалення міських поселень.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]