5. Основні проблеми соціології особистості

Головними проблемами соціології особистості є:

вивчення особистості та властивих їй рис, що залежать від специфіки

умов життєдіяльності соціальних спільнот, до яких належить індивід;

• формування та розвиток особистості, тенденції її соціалізації;

• вивчення особистості як об'єкта соціальних відносин;

• розгляд особистості як суб'єкта суспільних відносин, закономірностей м

взаємозв'язків із суспільством, групою, колективом;

• вивчення регуляції та саморегуляції соціальної поведінки особистості;

• соціальна типологія особистості;

• структура особистості, формування та розвиток її потреб, інтересів та

ціннісних орієнтацій.

Білет № 12

1. Функції соціології

Функції: описова функція (дескриптивна), суть якої полягає у дослідженні соціальної реальності, результатом чого є узагальнено типова картина останньої.

пізнавальна (гносеологічна) функція, яка полягає у відтворенні соціальної реальності, її усвідомленні, поясненні, накопиченні знань про соціальні процеси.

прогностична функція, яка полягає у можливості виробляти наукові прогнози щодо майбутнього.

соціально-технологічна функція, яка зумовлює створення соціальних технологій, на основі яких може відбутися удосконалення суспільства, окремих його частин.

соціально-управлінська функція, яка обумовлює теоретико-методологічну розробку та прийняття управлінського рішення.

2. Категорії економічної категорії

Серед основних категорій соціології економіки визначаються: людина, соціальна група, господарчі організації, соціально-економічні інститути, соціально-економічні відносини, поведінка, діяльність, свідомість, економічна культура, соціально-економічна структура, соціально-економічний статус, рівень життя та якість життя, потреби, мотиви, цінності і соціальні норми.

Такий термінологічний зв'язок з категоріями інших наук пояснюється, перш за все, тим, що соціологія економіки виділилась в окрему галузь науки в той час, коли інші науки вже були сформовані і мали свій категоріальний апарат, дія якого охоплювала спільні або споріднені явища, процеси, соціальні феномени. Зрозуміло, що багато з цих категорій стали використовуватись і в соціології економіки. Однак слід зазначити, що при однаковій назві ці категорії отримують дещо новий зміст та інтерпретацію в рамках соціології економіки. Так, наприклад, поняття "соціальна структура" отримує специфічний зміст суб'єкта розвитку економіки, до складу якого входять групи, що функціонують на різних рівнях системи управління нею. А термін "мотивація поведінки" корелюється з такими її видами, які вивчаються соціологією економіки, - управлінсько- і сімейно-господарча поведінка.

3. Соціальна структура суспільства

Соціальна структура - це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих

між собою упорядкованих соціальних спільнот, груп, а також відносин між

ними.

Суспільство складається з різних соціальних спільнот, груп, які займають різні місця у системі соціальної нерівності.

Соціальні спільноти - це такі об'єднання людей, які виникають та формуються на основі:

1. культурно-історичної самобутності (народи, нації);

2. родинних зв’язків та схожості стадії життя (сімейні, статево-вікові та ін.).

Соціальні спільноти також розрізняються за професійно- кваліфікаційними, територіально-регіональними ознаками.

Соціальні спільноти характеризуються такими показниками:

• умови життєдіяльності, опосередковані політичними, економічними тасоціальними особливостями;

• спільні інтереси індивідів, що взаємодіють між собою;

• відношення до конкретних соціальних інститутів та цінностей;

• соціально-професійні характеристики індивідів, об'єднаних у спільноту;

• приналежність до територіальних утворень.

Соціальні відносини органічно пов'язують соціальні спільноти в соціальну структуру, виступаючи її механізмом, а соціальна структура являє собою форму, яка організовує їх у певну цілісність.

Основними різновидами соціальної структури є:

• соціально-класова структура - сукупність суспільних класів, їх зв'язок

та відносини (класи, соціальні верстви, соціальні групи.);

• соціально-професійна структура (виробничі та інші колективи та

організації);

• соціально-територіальна структура (міське та сільське населення,

поселенські спільноти та інші.);

• соціально-демографічна структура (сім'ї, вікові та статеві спільноти);

• соціально-етнічна структура (етноси, нації, етнічні групи).

• Кожну соціальну спільноту характеризують такі соціально-

психологічні показники:

• рівень згуртованості соціальної спільноти;

• характер взаємодії між індивідами.