- •1. Предмет і об’єкт соціології
- •2. Соціальна структура сучасного українського суспільства
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Демографічна політика і соціальні проблеми шлюбно-сімейних відносин в україні.
- •5. Види та типи Конкретних соціологічних досліджень
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2 Соціологі молоді
- •3. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •4. Соціальна сутність культури
- •5. Соціалізація особистості
- •1. Проблема типологізації суспільства
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Базові елементи економіки та економічний устрій
- •4. Ключові питання та категорії соціології особистості
- •5. Етнографічні процеси в Україні
- •1.Структура соціології та її функції
- •2. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •3. Соціальні рухи їх природа і типи.
- •4. Основні методи збору соціологічної інформації
- •5. Масова культура та її роль у сучасному суспільстві
- •1. Українська протосоціологія.
- •2. Предмет і об’єкт соціології
- •3. Основні категорії соціології культури.
- •4. Шлюб як складова інституту сім'ї
- •5. Види соціологічних досліджень
- •1. Початок Української соціології
- •2. Основні функції сім’ї
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Сучасні тенденції розвитку культури і завдання соціології.
- •5.Соціальний контроль як механізм соціального регулювання поведінки
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2.Економічна соціологія як наука: її предмет та функції
- •3. Види і функції соціальних інститутів
- •4. Основні канали висловлення громадської думки.
- •5. Етносоціологія як наука: специфіка, предмет вивчення. Функції.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної культури
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Соціальні процеси та їх різновиди
- •4. Особистість: сутність структура та соціологічні теорії.
- •5. Основні характеристики міського способу життя.
- •1. Основні школи і напрями сучасної сучасної західної соціології
- •2. Особливості урбанізаційних процесів в сучасній Україні.
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Програма соціологічного дослідження
- •5. Основні поняття та категорії соціології молоді.
- •2. Поняття соціальний інститут. Інституалізація як соціальний феномен
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики.
- •4. Урбанізація
- •5. Експеримент як метод соціологічного дослідження
- •2. Основні тенденції розвитку сім’ї в сучасному світі
- •3. Грушевський і українська соціологія
- •4.Субкультура як форма культури: загальна характеристика
- •5. Основні проблеми соціології особистості
- •1. Функції соціології
- •2. Категорії економічної категорії
- •3. Соціальна структура суспільства
- •4. Засоби масової інформації як канал висловлення громадської думки
- •5. Процес урбанізації в україні та його прояви.
- •1. Значення соціології у сучасному суспільстві
- •2. Молодіжні субкультури і контр культури
- •3. Сім’я як соціальна система
- •4. Девіантна її види і причини виникнення
- •5. Культурні процеси в сучасній Україні
- •1. Українська соціологія кінця XIX початку XX ст.
- •2. Соціологічні проблеми міста і села
- •3. Соціологічна структура особистості.
- •4. Суть та зміст економічної соціології.
- •5. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •1. Структура соціологічного знання
- •2. Соціальні організації та їх характеристика
- •3.Соціологія сім’ї: об’єкт. Предмет
- •4. Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •5.Основні рівні культури
- •1. Соціалізація особистості як процес.
- •2.Соціологічне дослідження: поняття, етапи.
- •3. Етнографічні процеси в Україні.
- •4. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •5. Форми культури: субкультура, контркультура, суперкультура.
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Соціальна структура: сутність та основні елементи
- •3. Соціологія села
- •4. Поняття маргінальності та маргіналізації в соціології.
- •5. Основні тенденції соціальних процесів у молодіжному середовищі України.
- •2. Молодь як соціально демографічна група: основні характеристики
- •3. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •4. Методи збору та аналізу соціологічної інформації.
- •5. Основні складові політичної системи суспільства.
- •1. Структура соціології та її функції.
- •2. Види і функції соціальних інститутів
- •3. Соціокультурна реальність України
- •4. Основні характеристики міського способу життя.
- •5. Програма соціологічного дослідження: суть і структура.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2. Соціальна мобільність та її види.
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень.
- •4. Громадянське суспільство як об’єкт соціології політики.
- •5. Молодіжні субкультури і контр культури
- •1.Соціологічна структура особистості.
- •3. Основні форми сім’ї і різновиди шлюбу
- •4. Проблема модернізації та трансформації українського суспільства.
- •5. Глобальні проблеми сучасності в трактуванні соціології.
1. Основні школи і напрями сучасної сучасної західної соціології
Функціоналізм Один з головних напрямів американської соціології після Другої світової війни. соціальна статика Конта спиралася на положення, за яким інститути, вірування, моральні цінності суспільства взаємопов´язані і становлять одне ціле. Пояснити будь-яке явище можна, описавши закон його співіснування з іншими явищами. Використовували спеціальні аналогії між процесами в людському організмі й суспільстві. Соціологія ґрунтувалася на визнанні того, що суспільство володіє власною, незалежною від людей реальністю; що це не просто ідеальне буття, а система активних сил, «друга природа»; що пояснення соціального життя треба шукати у властивостях самого суспільства.
Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження У західній соціології структурно-функціональний аналіз набув найбільшого поширення в соціології політики, соціології злочинності, соціології сім´ї, вивченні соціальної стратифікації. Наприкінці 50 — 60-х років функціональний підхід зазнав критики за застосування біологічних понять до соціальних систем, де вони втрачають однозначність; за поза історичний (статичний) розгляд суспільства; за надто абстрактний категоріальний апарат.
Теорії соціального конфлікту Представляють різноманітні концепції, які визнають конфлікт одним з найважливіших чинників соціального розвитку. Оформилися вони у зв´язку з критикою структурно-функціонального аналізу. Прихильники стверджують, що функціоналізм — не більше, ніж спроба виправдати статус. На їх думку, нерівність є результатом становища, за якого люди, які контролюють суспільні цінності (багатство і владу), мають змогу здобувати для себе вигоди.
Теорія соціального обміну Теорія соціального обміну втілює спроби встановити зв´язки між макро- і мікрорівнями соціальної реальності. Представники цієї концепції розглядають обмін різними видами діяльності як фундаментальну основу суспільних відносин, на якій формуються певні структурні утворення (влада, статус, престиж, конформізм та ін.). Варіанти теорій соціального обміну набули поширення у соціології, соціальній психології, політології, економіці.
Психоаналітичні теорії
Символічний інтеракціонізм Його головною особливістю є аналіз соціальних взаємодій на основі символічного змісту, який вкладають у свої конкретні дії люди. В межах цієї теорії важливими є значення символів як необхідних засобів соціальних взаємодій.
Феноменологічна соціологія Її вважають різновидом «розуміючої соціології», бо вона розглядає суспільство як явище, створене і постійно відтворюване у духовній взаємодії індивідів
Неомарксизм
2. Особливості урбанізаційних процесів в сучасній Україні.
Урбанізація в сучасній Україні проходить на фоні депопуляції населення в комплексі із економічною кризою. Обидві обставини торкнулись як міст, так і сільської місцевості. Тому абсолютна кількість міського населення в Україні зменшується, хоча існують міста, які продовжують зростати. Демографічна криза на селі призводить до того, що в скрутних економічних умовах молоде працездатне населення репродуктивного віку відтікає до міст. Це сприяє подальшому зростанню частки міських жителів та абсолютної кількості жителів деяких міст, особливо найбільших та тих, які знаходяться в аграрних слабкоурбанізованих регіонах.
На сьогодні найкращі умови для подальшого зростання мають найбільші міські поселення. Саме в них відбуваються найбільші соціально-економічні зміни. Поступово насичуючись виробничою і соціальною (в т.ч. і ринковою) інфраструктурою, ці населені пункти стають сприятливими для розміщення складних виробництв, розвитку сфери послуг та управлінської діяльності. В умовах соціально-економічної кризи такі міста стають центрами прогресивних змін у реструктуризації господарства, а їх мешканці – носіями нових суспільних відносин. Абсолютна ж більшість середніх та малих міст виявились неспроможними втримати існуючу кількість населення. Винятком є суто аграрні регіони, де сільське населення активно мігрує до міст.
Отже, урбанізацію слід розуміти не у вузькому розумінні як збільшення міст і міської людності, а як багатогранний соціально-економічний процес, який має значний вплив на суспільні відносини. При відносно високих показниках урбанізованості в нашій країні не все міське населення веде т.з. “міський спосіб життя” (визначається характером зайнятості, рівнем обслуговування, благоустрою житла та ін.). Це особливо стосується агропромислових регіонів, у яких велика кількість малих міст і селищ міського типу, жителі яких за своїм способом життя дуже подібні до сільського населення. Таке явище відоме в літературі (Ю.Л.Пивоваров, 1991) як оманлива (неправдива) урбанізація. Воно є характерним для країн, що входили до складу СССР, а також для країн, що розвиваються (це пов’язано з методологією віднесення поселень до категорії міських).