Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

4. Особистість: сутність структура та соціологічні теорії.

Соціологія особистості - галузь соціології, предметом вивчення якої є особистість як суб'єкт і об'єкт соціальних відносин суспільно-історичного процесу на рівні взаємозв'язків особи і соціальних спільностей.

Особистість - це стійка система соціально значущих рис та властивостей людини, що реалізуються в процесі соціальних зв'язків через активну предметну діяльність та спілкування.

Під структурою у соціології розуміють будову чогось, окремі елементи якого складають єдине ціле.

Структура особистості може бути представлена в єдності її складових - чотирьох підструктур:

біологічно обумовлена підструктура (темперамент, статеві, вікові

властивості психіки тощо);

психологічна підструктура (індивідуальні психологічні особливості - пам'ять, емоції, відчуття, уявлення, почуття, воля, інтелект тощо);

підструктура соціального досвіду (набуті емпіричні та теоретичні знання, навички, уміння, звички, традиції, норми тощо):

підструктура спрямованості особистості (бажання, цілі, ідеали, мотиви, потреби, прагнення, ціннісні орієнтації тощо).

Теорії макрорівня (макросоціологія).

Макросоціологічні теорії вивчають великі соціальні системи, такі як: суспільство, цивілізації, їх внутрішні структури і взаємини між структурними елементами. Цей підхід більше пов'язаний з такими науками — демографія, політологія, економіка. Теорія структурного функціоналізму

5. Основні характеристики міського способу життя.

Соціологія міста — галузь соціології, яка вивчає конкретні особливості розвитку і функціонування міста як елемента соціально-просторової організації суспільства, соціальні процеси, що відбуваються в ньому, його форми та інститути. Місто як тип поселення характеризується такими ознаками:

• висока концентрація населення на обмеженій території;

• яскраво виражений поділ праці, який проявляється в розмаїтті форм, сфер і напрямків діяльності людей, зайнятих переважно несільськогосподарською діяльністю;

• виконання соціальних функцій, що визначають місто як центр політичного, економічного, культурного та духовного життя;

• поглиблена соціальна стратифікація, що виявляється в значній соціальній і професійній неоднорідності населення;

• розгалужена соціальна інфраструктура

«міський спосіб життя», характеризують такі ознаки:

— нестійкість соціального статусу, підвищена мобільність; — інтенсивність та анонімність людських контактів; — різноманітність можливостей щодо проведення вільного часу; — відмирання сусідських стосунків; — зниження соціального значення сім'ї, передачабагатьох її функцій різним суспільним інститутам, послаблення зв'язків і залежності між родичами; — послаблення традицій у регулюванні поведінки особистості внаслідок посилення формального соціального контролю.

Місто є своєрідним соціокультурним середовищем, що охоплює соціальний світ, матеріальні та духовні умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей. Тобто міське середовище — це і ландшафт, і люди, і способи їх взаємодії, і виробничі процеси, екологія, якість життя, рівень інформаційного обміну, особлива соціальна структура.

Білет № 9