- •1. Предмет і об’єкт соціології
- •2. Соціальна структура сучасного українського суспільства
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Демографічна політика і соціальні проблеми шлюбно-сімейних відносин в україні.
- •5. Види та типи Конкретних соціологічних досліджень
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2 Соціологі молоді
- •3. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •4. Соціальна сутність культури
- •5. Соціалізація особистості
- •1. Проблема типологізації суспільства
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Базові елементи економіки та економічний устрій
- •4. Ключові питання та категорії соціології особистості
- •5. Етнографічні процеси в Україні
- •1.Структура соціології та її функції
- •2. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •3. Соціальні рухи їх природа і типи.
- •4. Основні методи збору соціологічної інформації
- •5. Масова культура та її роль у сучасному суспільстві
- •1. Українська протосоціологія.
- •2. Предмет і об’єкт соціології
- •3. Основні категорії соціології культури.
- •4. Шлюб як складова інституту сім'ї
- •5. Види соціологічних досліджень
- •1. Початок Української соціології
- •2. Основні функції сім’ї
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Сучасні тенденції розвитку культури і завдання соціології.
- •5.Соціальний контроль як механізм соціального регулювання поведінки
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2.Економічна соціологія як наука: її предмет та функції
- •3. Види і функції соціальних інститутів
- •4. Основні канали висловлення громадської думки.
- •5. Етносоціологія як наука: специфіка, предмет вивчення. Функції.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної культури
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Соціальні процеси та їх різновиди
- •4. Особистість: сутність структура та соціологічні теорії.
- •5. Основні характеристики міського способу життя.
- •1. Основні школи і напрями сучасної сучасної західної соціології
- •2. Особливості урбанізаційних процесів в сучасній Україні.
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Програма соціологічного дослідження
- •5. Основні поняття та категорії соціології молоді.
- •2. Поняття соціальний інститут. Інституалізація як соціальний феномен
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики.
- •4. Урбанізація
- •5. Експеримент як метод соціологічного дослідження
- •2. Основні тенденції розвитку сім’ї в сучасному світі
- •3. Грушевський і українська соціологія
- •4.Субкультура як форма культури: загальна характеристика
- •5. Основні проблеми соціології особистості
- •1. Функції соціології
- •2. Категорії економічної категорії
- •3. Соціальна структура суспільства
- •4. Засоби масової інформації як канал висловлення громадської думки
- •5. Процес урбанізації в україні та його прояви.
- •1. Значення соціології у сучасному суспільстві
- •2. Молодіжні субкультури і контр культури
- •3. Сім’я як соціальна система
- •4. Девіантна її види і причини виникнення
- •5. Культурні процеси в сучасній Україні
- •1. Українська соціологія кінця XIX початку XX ст.
- •2. Соціологічні проблеми міста і села
- •3. Соціологічна структура особистості.
- •4. Суть та зміст економічної соціології.
- •5. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •1. Структура соціологічного знання
- •2. Соціальні організації та їх характеристика
- •3.Соціологія сім’ї: об’єкт. Предмет
- •4. Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •5.Основні рівні культури
- •1. Соціалізація особистості як процес.
- •2.Соціологічне дослідження: поняття, етапи.
- •3. Етнографічні процеси в Україні.
- •4. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •5. Форми культури: субкультура, контркультура, суперкультура.
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Соціальна структура: сутність та основні елементи
- •3. Соціологія села
- •4. Поняття маргінальності та маргіналізації в соціології.
- •5. Основні тенденції соціальних процесів у молодіжному середовищі України.
- •2. Молодь як соціально демографічна група: основні характеристики
- •3. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •4. Методи збору та аналізу соціологічної інформації.
- •5. Основні складові політичної системи суспільства.
- •1. Структура соціології та її функції.
- •2. Види і функції соціальних інститутів
- •3. Соціокультурна реальність України
- •4. Основні характеристики міського способу життя.
- •5. Програма соціологічного дослідження: суть і структура.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2. Соціальна мобільність та її види.
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень.
- •4. Громадянське суспільство як об’єкт соціології політики.
- •5. Молодіжні субкультури і контр культури
- •1.Соціологічна структура особистості.
- •3. Основні форми сім’ї і різновиди шлюбу
- •4. Проблема модернізації та трансформації українського суспільства.
- •5. Глобальні проблеми сучасності в трактуванні соціології.
2. Соціальні інститути: види і функції
Соціальний інститут - це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, засад, які регулюють різні сфери людської життєдіяльності і організують їх у систему соціальних статусів і ролей.
головні соціальні інститути:
• потреба у відтворенні роду - інститут сім'ї та шлюбу;
• потреба у виробництві та розподілі засобів існування – економічні інститути, виробництво;
• потреба у безпеці, соціальній злагоді та порядку – політичні інститути, держава;
• потреба у передачі знань і набутих цінностей, соціалізація нових поколінь - інститут освіти;
• потреба у вирішенні духовних проблем, передача духовних цінностей і ритуалів, які підтримують у суспільстві солідарність і злагоду -інститут релігії.
Функції бувають:
• явні, якщо вони офіційно заявлені, усіма усвідомлені та очевидні. Очікувані та необхідні явні функції формуються і декларуються у кодексах і закріплені у системі статусів та ролей.
• латентні, якщо вони приховані, не заявлені, не заплановані. До явних функцій соціальних інститутів, що забезпечують закріплення та відтворення суспільних відносин, відносять:
- регулятивну, яка забезпечує регулювання взаємовідносин між членами суспільства за допомогою формування моделей поведінки;
- інтегративну, яка забезпечує згуртованість, взаємозалежність та взаємна відповідальність членів соціальних груп, що формуються під впливом інституціоналізації правил, норм, санкцій, систем ролей;
- транслюючу, яка пов'язана з передачею соціального досвіду;
- комунікативну, яка забезпечує розповсюдження інформації, що виникла в даному інституті, як всередині саме цього інституту для управління та контролю за дотриманням норм, так і у взаємодіях між інститутами.
Латентні функції є незапланованими, непрямими результатами діяльності соціальних інститутів.
3. Соціальні процеси та їх різновиди
Соціальний процес — послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, соціальні зміни в динаміці.
Найважливішими рисами соціальних процесів є їх загальність і зв´язок із суб´єктом, який здійснює процес. Ніщо не може відбуватися в суспільстві поза соціальним процесом.
У розмежуванні соціальних процесів часто використовують поділ їх на прості й складні, на процеси розвитку і деградації. Щодо системи, в якій відбуваються процеси, їх класифікують на:
— внутріособистісні (напр., процес самоосвіти); — процеси, які відбуваються у стосунках між двома індивідами;
— процеси, які відбуваються у стосунках між індивідом і групою; — процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти;
— процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами);— процеси, які змінюють структуру й організацію глобального суспільства.
Є спроби класифікувати соціальні процеси, взявши за основу не масштаби системи, в якій вони відбуваються, а зміст змін, які вони зумовлюють.
Процеси змін в системах культури впливають на стосунки між людьми, на організацію і структуру спільноти, наприклад, процеси, які змінюють системи ідеології, релігії, науки, техніки.
Усі соціальні переміщення особистості чи соціальної групи охоплює процес мобільності. Соціальна мобільність — процес переміщення індивідів між ієрархічними або іншими елементами соціальної структури: трудовими колективами, соціальними групами, верствами та категоріями населення.