Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

5. Етносоціологія як наука: специфіка, предмет вивчення. Функції.

Етносоціологія — це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає походження, суть, функції і загальні закономірності розвитку етносів, міжетнічні взаємини та розробляє основні методологічні принципи їх досліджень. Етносоціологія , або соціологія міжнаціональних стосунків.

Тобто, етносоціологія — це наука, яка, головним чином, займається порівняльними дослідженнями етнічних груп, акцентуючи увагу на методах соціології (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент) і систематизуючи різноманітні підходи до етнонаціональної сфери суспільного життя.

Об'єктом етносоціології є люди, які утворюють різноманітні соціально-етнічні спільноти. Предметом етносоціології є сукупність соціально-національних відносин, що виникають між представниками різних соціально-етнічних груп, спільнот у процесі їх створення, життєдіяльності та розвитку.

Серед основних функцій етносоціології можна назвати:

• визначення і усвідомлення ролі етнічних спільнот у суспільному житті;

• сприяння розвитку національної свідомості та національної культури;

• сприяння розвитку почуттів патріотизму та національної гідності;

• налагодження механізмів міжетнічних відносин та інші.

Білет №8

1. Виникнення і становлення соціології як самостійної культури

"Батьком" соціології як науки вважають французького філософа Огюста

Конта (1798-1857 рр.). О. Конт дав назву соціології як науці, окресливши в основних рисах її предмет та методи.

Історію соціології прийнято розподіляти на три великих етапи: протосоціологічний, академічний та новітній.

Перший етап - протосоціологічний - триває, починаючи з часів Стародавнього світу до середини XIX століття (фактично до виникнення соціології як науки). Як вже згадувалося, виникнення соціології не одномоментний акт, а довготривалий процес накопичення знань про суспільство, який нараховує тисячі років.

До виникнення соціології як науки чітко сформувалися два протилежних підходи щодо розуміння суспільства. Перший тлумачить суспільство як природне явище, а до суспільний стан людини розглядає як до людський. Другий етап - академічний, який починається із середини XIX століття, представлений плеядою відомих вчених, таких як О. Конт, Г.Спенсер, К.Маркс, Е. Дюркгейм та інших. У цей період нова наука набуває своєї назви соціології. Зусиллями цих мислителів у загальних рисах був окреслений предмет соціології, сформульовані її закони, пояснені фундаментальні категорії соціології.

Третій етап - новітній. Він починається з перших десятиліть XX століття і триває дотепер. Імена-символи цього етапу: М.Вебер, П.Сорокін, Т.Парсонс, Р.Мертон, Дж.Мід, Р.Парк, Ф.Знанецький, Е.ГІдденс, А. Турен, Ю. Хабермас, Т. Лукман, Н.Луман та інші.

На цей період припадає розквіт "малих соціологій" - соціологій

середнього рівня: соціології міста, соціології індустріального суспільства,

соціології культури, соціології політики, соціології конфліктів, соціології

девіацій, соціології адаптацій, соціології інтимності, гендерної соціології та

багатьох інших.

Бурхливого розвитку набуває прикладна соціологія. Удосконалюється

методика та техніка конкретних соціологічних досліджень.