Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет1-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

3. Види і функції соціальних інститутів

Наприклад, соціальні інститути поділяють на формальні і неформальні. Формальні інститути регулюють поведінку членів суспільства завдяки встановленим законам або іншим правовим актам, формально затвердженим розпорядженням, правилам, регламентам тощо. Неформальні інститути – це ті, діяльність яких юридично не оформлюється, але ре­гулюється моральними нормами, звичаєм та іншими подібними засобами..

Щодо мети і завдань соціальних інститутів, то їх можна поділити на:

політичні, пов’язані з установленням, підтриманням та виконанням влади (держава, політичні партії, армія, правоохоронні органи тощо);

економічні, пов’язані з організацією та управлінням господарчою діяльністю (власність, обмін, торгівля, підприємства, банки, гроші, праця, ринок тощо);

інститути культури та виховання, пов’язані з утворенням, зміцненням, розвитком та поширенням духовних цінностей (освіта, наука, сім’я тощо). Відомий польський соціолог Я. Щепанський виділяв п’ять видів соціальних інститутів: економічні, політичні, виховні і культурні, соціальні, що регулюють взаємодію спільнот, та релігійні.

Крім того, соціальні інститути можуть бути добровільні, в діяльності яких члени суспільства беруть участь добровільно, та примусові, у діяльності яких члени суспільства беруть участь без власного бажання (шпиталі, в’язниці, виправні табори, армія тощо).

Соціальні інститути у суспільстві виконують різноманітні функції.

– функція закріплення та відтворення суспільних відносин у певній області; – функція інтеграції та об’єднання суспільства;

– функція регулювання та соціального контролю;

– комунікативна функція;

– керівна або організуюча функція – організація та управління поведінкою людей;

виховна функція, завдання якої – виховувати у членів суспільства певне відношення до цінностей даного суспільства і тим самим сприяти його стабільності;

виробнича функція, яка полягає у виробництві життєнеобхідних благ;

функція розподілу, завдання якої – справедливий розподіл життєнеобхідних благ між членами суспільства;

примусова функція, яка полягає у забезпеченні виконання певних робіт, необхідних для суспільства (але виконувати їх є мало бажаючих), а також охорона життя і прав людей від порушників законів, ворогів суспільства тощо;

функція гаранту, яка полягає у гарантуванні певної винагороди за виконання тієї чи іншої діяльності членом даного суспільства.

4. Основні канали висловлення громадської думки.

Особливості механізмів взаємодії громадської думки з органами влади, соціальними інституціями, політичними структурами тощо залежать від каналів її висловлювання, які поділяють на опосередковані, прямі та спеціалізовані.

Опосередковані канали висловлювання громадської думки. Специфіка їх полягає в тому, що громадська думка висловлюється не прямо, а після певної «обробки» з використанням проміжної фігури (ретранслятора), якою найчастіше є засоби масової комунікації (преса, радіо, телебачення, Інтернет), а також сфера освіти тощо. Прямі канали висловлювання громадської думки. Забезпечують можливість висловлювання громадської думки прямо, безпосередньо, без проміжних ланок. Йдеться про висловлювання її за допомогою прямих контактів населення з управлінськими структурами (листи, звернення до соціальних інститутів, органів влади, різноманітні збори, мітинги, демонстрації, страйки тощо). Громадська думка, реалізована за допомогою цих каналів, є об´єктивнішою, але недостатньо репрезентативною.

Спеціалізовані канали висловлювання громадської думки. Це дослідження громадської думки із застосуванням соціологічних методів. За правильного методичного та організаційного їх забезпечення вони є надійними джерелами громадської думки, оскільки забезпечують об´єктивність, репрезентативність отриманої інформації. Застосування їх дає змогу дослідити громадську думку в динаміці завдяки повторним опитуванням населення з тих самих проблем; зробити порівняльний аналіз громадської думки різних прошарків населення (за статевими, віковими, регіональними ознаками тощо); виявити певні тенденції її функціонування з певних проблем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]