
- •1. Предмет і об’єкт соціології
- •2. Соціальна структура сучасного українського суспільства
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Демографічна політика і соціальні проблеми шлюбно-сімейних відносин в україні.
- •5. Види та типи Конкретних соціологічних досліджень
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2 Соціологі молоді
- •3. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •4. Соціальна сутність культури
- •5. Соціалізація особистості
- •1. Проблема типологізації суспільства
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Базові елементи економіки та економічний устрій
- •4. Ключові питання та категорії соціології особистості
- •5. Етнографічні процеси в Україні
- •1.Структура соціології та її функції
- •2. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •3. Соціальні рухи їх природа і типи.
- •4. Основні методи збору соціологічної інформації
- •5. Масова культура та її роль у сучасному суспільстві
- •1. Українська протосоціологія.
- •2. Предмет і об’єкт соціології
- •3. Основні категорії соціології культури.
- •4. Шлюб як складова інституту сім'ї
- •5. Види соціологічних досліджень
- •1. Початок Української соціології
- •2. Основні функції сім’ї
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Сучасні тенденції розвитку культури і завдання соціології.
- •5.Соціальний контроль як механізм соціального регулювання поведінки
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2.Економічна соціологія як наука: її предмет та функції
- •3. Види і функції соціальних інститутів
- •4. Основні канали висловлення громадської думки.
- •5. Етносоціологія як наука: специфіка, предмет вивчення. Функції.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної культури
- •2. Соціальні інститути: види і функції
- •3. Соціальні процеси та їх різновиди
- •4. Особистість: сутність структура та соціологічні теорії.
- •5. Основні характеристики міського способу життя.
- •1. Основні школи і напрями сучасної сучасної західної соціології
- •2. Особливості урбанізаційних процесів в сучасній Україні.
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики
- •4. Програма соціологічного дослідження
- •5. Основні поняття та категорії соціології молоді.
- •2. Поняття соціальний інститут. Інституалізація як соціальний феномен
- •3. Соціологія політичних партій як складова соціології політики.
- •4. Урбанізація
- •5. Експеримент як метод соціологічного дослідження
- •2. Основні тенденції розвитку сім’ї в сучасному світі
- •3. Грушевський і українська соціологія
- •4.Субкультура як форма культури: загальна характеристика
- •5. Основні проблеми соціології особистості
- •1. Функції соціології
- •2. Категорії економічної категорії
- •3. Соціальна структура суспільства
- •4. Засоби масової інформації як канал висловлення громадської думки
- •5. Процес урбанізації в україні та його прояви.
- •1. Значення соціології у сучасному суспільстві
- •2. Молодіжні субкультури і контр культури
- •3. Сім’я як соціальна система
- •4. Девіантна її види і причини виникнення
- •5. Культурні процеси в сучасній Україні
- •1. Українська соціологія кінця XIX початку XX ст.
- •2. Соціологічні проблеми міста і села
- •3. Соціологічна структура особистості.
- •4. Суть та зміст економічної соціології.
- •5. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •1. Структура соціологічного знання
- •2. Соціальні організації та їх характеристика
- •3.Соціологія сім’ї: об’єкт. Предмет
- •4. Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •5.Основні рівні культури
- •1. Соціалізація особистості як процес.
- •2.Соціологічне дослідження: поняття, етапи.
- •3. Етнографічні процеси в Україні.
- •4. Соціальні зміни: поняття, сутність та види
- •5. Форми культури: субкультура, контркультура, суперкультура.
- •1. Закони і категорії соціології.
- •2. Соціальна структура: сутність та основні елементи
- •3. Соціологія села
- •4. Поняття маргінальності та маргіналізації в соціології.
- •5. Основні тенденції соціальних процесів у молодіжному середовищі України.
- •2. Молодь як соціально демографічна група: основні характеристики
- •3. Компоненти культури та їх загальна характеристика
- •4. Методи збору та аналізу соціологічної інформації.
- •5. Основні складові політичної системи суспільства.
- •1. Структура соціології та її функції.
- •2. Види і функції соціальних інститутів
- •3. Соціокультурна реальність України
- •4. Основні характеристики міського способу життя.
- •5. Програма соціологічного дослідження: суть і структура.
- •1. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •2. Соціальна мобільність та її види.
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень.
- •4. Громадянське суспільство як об’єкт соціології політики.
- •5. Молодіжні субкультури і контр культури
- •1.Соціологічна структура особистості.
- •3. Основні форми сім’ї і різновиди шлюбу
- •4. Проблема модернізації та трансформації українського суспільства.
- •5. Глобальні проблеми сучасності в трактуванні соціології.
3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
Соціальний статус особистості — це її позиція в соціальній системі, пов´язана з належністю до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість і ступінь їх виконання.
Він охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві: професію, кваліфікацію, освіту, характер виконуваної праці, посаду, матеріальне становище, наявність влади, партійну і профспілкову належність, ділові відносини, належність до демографічних або етнічних груп.
Соціальні статуси поділяються на привласнені, або одержані незалежно від суб´єкта, найчастіше від народження (раса, стать, вік, національність) і досягнуті, або надбані власними зусиллями індивіда (сімейне становище, професійно-кваліфікаційний рівень тощо). Серед статусів вирізняють інтегральний та допоміжні. Іноді їх взаємодія може спричиняти внутріособистісні конфлікти.
Соціальна роль — типова поведінка людини, пов´язана з її соціальним статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища.
Людина в суспільному житті, як правило, виконує кілька соціальних ролей, які утворюють, за термінологією Р. Мертона, «рольовий набір». Соціальні ролі можуть закріплюватися формально (через посередництво закону чи іншого правового акту) або мати неформальний характер (моральні норми поведінки в певному суспільстві).
4. Сучасні тенденції розвитку культури і завдання соціології.
Соціологія культури – спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності функціонування культури в суспільстві.
Тенденції розвитку:
• посилення культурної багатоманітності світу за умов діалогічності різних
культур між собою, пошук компромісів та взаємодії різних культур;
• виважений баланс між етноцентризмом (прагненням оцінювати інші
культури з позиції власної культури) та культурним релятивізмом (тобто
оцінювати іншу культуру з позиції її власних цінностей);
• надання реальних можливостей для розвитку національних культур,
збереження їхньої самостійності та унікальності;
• створення сприятливих умов для розвитку культурних універсалій -
загальних рис розвитку, притаманних всім культурам (спорт, мода, освіта,
мова тощо);
• пошук компромісу та взаємодоповненості між національною культурою та
масовою культурою, яка є породженням новітніх комунікаційних
технологій та ринкового попиту.
5.Соціальний контроль як механізм соціального регулювання поведінки
Повноцінний соціальний контроль — це сукупність засобів і методів впливу суспільства на небажані форми поведінки з метою їх знищення або мінімізації.
Отже, дієвим соціальний контроль може бути лише тоді, коли використовують різні його механізми, враховуючи особливості самих відхилень.
До таких механізмів належать:
власне контроль, який здійснюється зовні, у тому числі шляхом покарань та санкцій;
внутрішній контроль, який забезпечується інтеріоризацією соціальних норм та цінностей;
побічний контроль, зумовлений ідентифікацією з референтною законослухняною групою;
«контроль», оснований на широкій доступності різних засобів досягнення цілей та задоволення потреб, альтернативних протиправним або аморальним.
Враховуючи якість, спрямованість та поширеність соціальних відхилень нині в нашій країні, можна запропонувати таку стратегію соціального контролю:
заміщення;
витіснення найнебезпечніших норм соціальної патології суспільно корисними або нейтральними;
спрямованість соціальної активності у суспільно схваленому або нейтральному напрямі;
легалізація (як відмова від карного чи адміністративного переслідування) «злочинств без жертв» (гомосексуалізм, проституція, алкоголізм тощо);
створення організацій соціальної допомоги: суїцидологічних, наркологічних, геронтологічних;
реадаптація та ресоціалізація осіб, які опинилися поза громадськими структурами;
лібералізація та демократизація режиму утримання у в’язницях та колоніях за відмови від примусової праці та скорочення частки цього виду покарання у системі правоохоронної діяльності;
безу мовне скасування страти.
Соціальний контроль буде лише тоді ефективним, коли його методи відповідатимуть суті відхилення та враховуватимуть причину його походження.
Білет №7