2.3. Буддизм – вчення сіддхартхи гаутами

Будда – один із видатних мислителів в історії людства. Він народився у місті Капілаваста (нинішній Непал) у родині царя Шуддходана з роду Шакья, звідки і його прізвисько Шакья-Муні. Принц Сіддхартха Гаутама (563-483 до н.е.) при народженні утратив свою матір. Астрологи напророчили, що він стане ченцем-аскетом, якщо побачить скаліченого, старого, небіжчика і ченця-аскета. Батько спробував запобігти здійсненню пророцтва. У розкоші і пишноті принц жив, оженився і мав сина. Але одного разу все напророчене збулося. Тіньові сторони життя, які відкрилися Гаутамі, збентежили його. У 29 років він віддалився від світу, став пустельником, вивчав Веди і вгамовував свою плоть. У якийсь момент на нього зійшло просвітлення, він осягнув правду життя і став пробудженим – Буддою.

Отже, Будда – це людина, яка прокинулася від сну умовностей життя: «Прокинься і спробуй зрозуміти, якою перевагою ти володієш зараз, у своєму людському бутті». Будда був послідовним індивідуалістом і настійно жадав від своїх прихильників, щоб вони цінували свій власний досвід, а не тільки покладалися на авторитети. Він не вчив своїх учнів тому чи обмежений світ, чи нескінченний, чи продовжує святий жити після смерті, чи ні, тощо. Знання цих речей не обов'язкове для збагнення світу і просвітління. Будда знав, що питання не слід відокремлювати від того, хто його ставить. Зміст запитання добре ілюструє ступінь духовного розвитку людини. Просвітління потребує не лише інтелекту, але і наявності волі. Воля воліє пізнати себе в собі, звільнившись від всіх умовностей, а тоді це вже інтуїція. Впливав на людей Будда саме своєю духовною величчю і силою волі, яка досягала самих основ творіння. Він наполягав на необхідності здобування особистого досвіду, а як засоби досягнення звільнення рекомендував аскетизм, медитацію і усамітнення.

Будда вчив тому, що потрібно для пробудження. Звідси і вчення про чотири “шляхетні істини”. Перша істина – прив’язаність до існування: народження, хвороби, старість, жадоба до насолод, смерть – усе це є стражданнями. Страждання неможливо полегшити ніякою кількістю матеріальних утіх, тому що матерія і дух – дві абсолютно протилежні стихії. Друга істина – джерело страждань в бажанні нових народжень, насолод, у жадобі існування і жадобі загибелі. Страждання приходять зненацька, як лісова пожежа. Багаття матеріальних проблем не можна згасити за допомогою прогресу науки. І ніщо матеріальне не зможе захистити нас від страждань. Третя істина – є знання про можливість подолання страждань, про подолання жадоби життя. Четверта істина – це знання шляху праведності, що веде до подолання страждань.

Так, головне в буддизмі – це істина про страждання. Зрозумійте, людина здатна на те, щоб пожертвувати багато чим: найдорожчими речами, друзями, близькими, нарешті, свободою і життям заради якихсь ідеалів. Але, людина жадає страждання і не відмовиться від нього. Страждання доставляють людині найбільшу насолоду. Саме про страждання людей написано найкращі, сповнені натхнення романи і поеми! Пожертвуйте стражданнями, звертається до нас Будда, і життя ваше стане іншим, яким ви його сьогодні навіть і не можете уявити собі, в вашому, обумовленому стражданнями становищі.

Шлях праведності, який веде до подолання страждань, – восьмеричний. 1) правильне бачення – це усвідомлення справедливості чотирьох шляхетних істин; 2) правильна думка – це рішучість почати перетворювати своє життя; 3) правильне висловлювання – утримування від неправди, наклепів, безглуздих розмов з іншими і із самим собою; 4) правильна дія – діяльність у відповідності до принципів добра і справедливості; 5) правильний спосіб життя – звичка скромно жити лише плодами своєї праці; 6) правильне зусилля – боротьба зі спокусами життя; 7) правильна увага – розуміння швидкоплинного характеру всього матеріального існування; 8) правильне зосередження – виникнення зору і знання, які відповідають вольовому зусиллю для зміни свого життя, досягненню просвітління своєї свідомості. На цьому ступені досяжна нірвана.

Нірвана – поняття важке для пояснення. Об'єктивної причини виникнення нірвани не існує. Але треба мати на увазі, що матеріальне тіло складається з п'яти грубих елементів: землі, води, вогню, повітря й ефіру. А тонке тіло складається з трьох: ума, розуму і его. Досягти звільнення, значить позбутися всіх цих матеріальних оболонок. У цьому полягає і мета занять йогою, і основний принцип вчення Будди про нірвану. Будда вчив своїх послідовників тому, як за допомогою медитації і йоги позбуватися матеріальних впливів. Шлях до досягнення нірвани можна пояснити, але ні сприйняти органами відчуттів, ні пояснити її неможливо в прийнятних для звичайної людини поняттях і порівняннях. Нірвана означає закінчення процесу матеріалістичного життя. Згідно із філософією буддизму, в кінці матеріального життя – лише порожнеча. Інколи філософію Будди називають філософією порожнечі.

Труднощі розуміння буддизму починаються вже з того, що цей шлях – серединний. Один шлях, слідуючи яким люди прагнуть лише втіх і задоволення своїх тваринних бажань, низок, грубий і для звичайних людей марний. Інший шлях, – шлях що веде до умертвіння плоті, сповнений страждань, і він так само марний. Тому саме серединний шлях дає бачення і знання, які допомагають уникнути крайнощів, серединний шлях веде до умиротворення, до надзнання, до просвітління, до нірвани.