2.2. Філософія й практика йоги

Авторитетний індійський мислитель Патанджалі уважав, що йога – це зосередження свідомості на всіх ступінях її існування. Визначають п’ять ступінів свідомості: блукаюча (спонтанна спрямованість на об'єкти); тупа (сноподібний стан свідомості, без здатності розрізнення); довільно спрямована (перебирання об'єктів без бажання зупинитися на одному з них); зібрана в точку (висвітлення об'єкта таким, яким він існує сам по собі); зупинена (свідомість зупинена на самій собі, пізнавальні акти припинені, немає емоційно окрашених мотивацій). Вплив трьох гун заважає розвитку здатності усвідомлення людиною дійсності, і це демонструють невігластво, відсутність бажання знати, егоїзм, потяг до насолод, ворожість, бажання матеріального життя.

На вищому ступені йогічної практики, після тривалої підготовки і значних зусиль, йогін досягає внутрішнього, непохитного спокою, що дозволяє бачити об'єкт таким, як він існує в реальності. Довершений йогін пройшов визначений учителями шлях і живе в згоді з правилами йоги.

Хатха-йога – йога оволодіння тілом і фізичною природою людини. Прихильники її вважають, що практика хатха-йоги збільшує життєві сили людини, наділяє її ідеальним здоров'ям і надає сил і якостей, які сторонній людині здаються чудесними. Йогін вважає, що здорове тіло легше підкоряється розуму, його легше не помічати, а тому більше можливостей для розвитку і зміцнення духу. Але і здоровому тілу необхідні удосконалювання і гармонізація функцій, бо потенції тіла величезні. Виконуючи ряд фізичних і дихальних вправ, поз-асан, тіло досягає врівноваженості, очищується і приводиться в порядок, щоб бути здатним вирішувати більш високі, невідомі йому раніше задачі. Людське тіло – це всесвіт у мініатюрі. Тут є усі. Вода в людині поєднує її з усією водою земної кулі, вуглець – із вуглецем, життєвий принцип – із усім живим у світі. Людина не спроможна сама освоїти йогу, бо не знає свого типу, а тому потрібний учитель йоги, який направляє учня.

Раджа-йога – це йога розвитку свідомості. Той, хто слідує її шляхом, навчається знанню своєї свідомості, свого Я. У людини з'являються величезні внутрішні сили і здатність впливати на інші. Раджа-йога дозволяє перебороти ілюзії у свідомості і самосвідомості людини, дозволяє контролювати свідомість, удосконалення якої потрібне кожному. Раджа-йога виходить з того, що людина практично не знає себе, а її уявлення про свою сутність спотворені. Психіка пересічної людини – це ніби криве і забруднене скло, крізь яке свідомість вдивляється в світ. Вивчення психіки містить у собі вивчення функцій мислення, почуттів, вивчення снів, напівсвідомих і несвідомих психічних процесів, ілюзій і самообманів і самогіпнозу. Їх бажано позбутися, починаючи з контролю над своїми думками, фіксувати їх постійно на якомусь об'єкті, або навпаки, стримувати розум, даючи відпочинок психіці. Тільки навчившись зупиняти свої думки, людина зможе почути думки інших, почути голоси, що звучать у природі та голоси свого власного тіла. Навчившись за бажанням не думати, людина заощаджує масу психічної енергії. Розум часто повторює ту саму нав'язливу думку в стані стурбованості, образи чи побоювання чогось. Треба вчитися думати про те, про що ти хочеш думати, а не про будь-що. Уміння зосередитися на потрібній думці дозволяє не відволікатися, не відчувати ні спеки, ні холоду, ні голоду. Потім людину навчають скористатися зосередженням, щоб заглиблюватися у потрібне питання, розглядати його всебічно, співвідносити з іншими речами й ідеями, вже відомими людям. Далі об’єктом зосередження стає вже пізнання свого істинного Я, того, що підносить людину до пізнання глибинного в собі. Тут, учать адепти, людина досягає такої волі і сили духу, що досконало володіє собою, читає думки інших і навіює їм свої, знає минуле і майбутнє.

Джняна-йога – йога знання. Вона звільняє людину від ілюзій про світ, змінює її знання про себе і навколишній світ. Ця йога подібна до раджа-йоги і також вимагає важкої роботи виховання розуму. Розум навчають звертати увагу на істотне і не звертати уваги на другорядне. В усіх явищах учень повинен бачити всезагальні основи буття. Істини, отримані в готовому вигляді від іншого, або із книги, так не вразять розум чи душу, як істини, віднайдені самою людиною. Джняна-йога вчить, що істиною для людини може бути тільки те, що вона відчула як істину, а ідеї цієї філософії і досі передаються лише в символічній формі. Розуміння багато чого в індійській міфології потребує усних пояснень і коментарів посвячених в Істину .

Карма-йога – вчення про належну дію. Вона вчить правильно діяти у всіх життєвих обставинах, завжди пам'ятати про свою мету. Важливо не зануритися у внутрішній сон серед плутаних впливів зовнішнього життя, протистояти гіпнотизуючому впливу діяльності заради самої діяльності. Людина не повинна прагнути до володіння плодами своєї діяльності, але і не повинна ними зневажати, бо все зовнішнє не має значення. Карма-йога вчить людину змінювати свою долю, направляти її за власним бажанням. Для цього потрібно змінити внутрішнє відношення до речей і до власних дій. Кожна людина із самого народження занурена у визначену карму, у певне оточення і сукупність подій. Із кожним з нас трапляються всілякі події, але важливі не самі події, а те як ми до них відносимося. Якщо людина здатна змінити своє відношення до того, що з нею трапляється, то це об'єктивно приведе до бажаного характеру подій, які відбуваються. В житті, яке кероване принципами карма-йоги, людина не уникає неприємностей і незручностей. Вона вітає їх, тому що вони надають їй можливість їх переборювати, створюють благодатні умови для виконання внутрішньої роботи. Карма-йога допомагає тим, хто в силу свого народження або своїх здібностей поставлені в умови помітної залежності свого особистого життя від багатьох інших людей. Такі люди змушені залишатися зовні звичними для оточуючих, але змінюються внутрішньо, почуваються і поводяться стосовно власного життя як актори.

Бгакті-йога – це йога відданого служіння Богу, йога істинного релігійного шляху, що вчить вірити, молитись, домагатись особистого порятунку. Глибоке і всебічне вчення про бгакті-йогу дано в “Бхагавад-гіті” і “Шрімад-бхагаватам”. Бгакті – віддані Бога і вони дуже щасливі, тому що Господь швидко звільняє їх від пут матеріального існування. У процесі чистого відданого служіння людина приходить до розуміння величі Бога і свого підлеглого положення. Обов'язком індивідуальної душі є служіння Богу, а інакше вона слугуватиме майї.