5.7. Французький матеріалізм і атеїзм у франції хvііі ст.

Матеріалізм і атеїзм притаманний філософським вченням французьких мислителів XVIII ст. Без сумніву, вплинули на них попередники у філософії: Ф. Бэкон, Т. Гоббс, Дж. Локк та ін. Мислителі і філософи Франції Франсуа-Марі Вольтер (1694-1778), Жюльєн Офре де Ламетрі (1709-1751), Жан-Жак Руссо (1712-1778), Клод-Адріан Гельвецій (1715-1771), Этьен-Бонно де Кондільяк (1715-1780), Дені Дідро (1713-1784), Поль-Анрі Гольбах (1723-1789), Жан-Антуан Кондорсе (1743-1794) вписали яскраву сторінку в історію вільнодумства і науки.

Жюльєн Офре де Ламетрі був яскравою і безкомпромісною особистістю, самобутнім мислителем Франції. Ненавистю пронизане майже все, що було написано про нього протягом багатьох десятиліть після його смерті. Жюльєн народився у Франції в родині заможного торговця. Батько зробив багато, щоб він учився в кращих навчальних закладах країни. Поглиблюючи свої професійні знання у тодішнього німецького медичного світила Германа Бургаве у Лейдені, Ламетрі зрозумів значимість нових даних природознавства для вирішення медичних і інших питань.

Після публікації «Природної історії душі» (1745) проти нього повстали всі клерикальні сили Франції і почалися гоніння, і тільки втеча в Німеччину врятувала філософа. Істина ж у тім, що Ламетрі першим з французьких мислителів у своїй книжці стверджував ідеї атеїзму й антиклерикального матеріалізму. Він також першим серед сучасників став обґрунтовувати матеріалізм новітніми даними природознавства, висунувши ряд нових ідей:

= види розвиваються шляхом природного добору;

= виникнення потреб приводить до формування відповідних органів;

= подразливість є відмінна риса всього живого.

Ламетрі безстрашно домагався свободи усного і друкованого слова і не побоявся визнати право народу скидати государів, які не виконують свого обов’язку перед ним.

Ламетрі помітив, що людське тіло при своєму виникненні подібне черв'яку, весь розвиток якого мало відрізняються від перетворень інших живих істот. «Чому ж не можна відшукати природу або властивості невідомого, але, очевидно, чуттєвого й активного початку, яке змушує цього черв'яка гордо плазувати на земній поверхні?», – стверджував він. Але насамперед треба звернутися до природи матерії, розглянутої безвідносно до тих формам, які вона приймає. Тому що матерія здатна приймати різні форми, завдяки яким вона і може здобувати рушійну силу і здатність відчувати. Протяжність, як властивість, також належить усякій матерії, бо будь-яке тіло немислиме без поняття довжини, ширини і глибини.

У здатності відчувати Ламетрі вбачав атрибут матерії, оскільки така точка зору, на його думку, властива філософам усіх століть. Тому марними були спроби картезіанцев спростувати її заявою, що “тварини – прості машини”. Досвід показує нам, вважав Ламетрі, що чуттєвість однакова у тварин і у людей. Це доводить мова почуттів: стогони, лементи, ласки, спів, а також усі вираження страждання, суму, остраху, хоробрості, радості, гніву, задоволення і інші. Правда, з однаковості функцій органів почуттів у тварин і людини, не можна переконливо пояснити відчуття як атрибут матерії, зауважує Ламетрі. Але можна визнати здатність матерії набувати чутливість “за допомогою модифікацій або сприйнятих нею форм, тому що безумовно, що ця здатність виявляється тільки в організованих тілах”. Це дуже важлива ідея матеріалізму, що дозволяє протиставити його ідеї божественного творіння світу з нічого й ідеї богонатхненності людської свідомості.

Ламетрі зазначив, що вже древні припускали якусь потенційну здатність у матерії, яка в організованих тілах виступає як чутливість. Природу, що еволюціонує, Ламетрі розглядав як драбину з непомітними ступенями. Природа не перестрибує через ступені й усе у Всесвіті довершене. Людина і рослина – це біле і чорне. Чотириногі, птахи, риби, комахи, амфібії – проміжні відтінки, які зм'якшують різкий контраст цих двох кольорів. Як і його попередники-матеріалісти, Ламетрі розрізняє дві субстанційні форми у живих тілах. Перші складають органічне тіло. Другі – це ніби їх життєве начало, душа.

Ламетрі поділяє вчення древніх про три види душі. Рослинна душа – це ніби причина, яка керує всім механізмом розмноження, харчування і росту всіх живих тіл. Почуттєва душа – це матеріальне начало, яке у тварин відчуває, розрізняє і пізнає, підносячись над рослинною душею тварин. Органи, здатні викликати в душі відчуття, називаються органами почуттів. Такі зір, слух, нюх, смак і дотик. Коли органи почуттів зазнають впливу з боку якого-небудь предмета, то по нервах, зв'язаних з ними, вплив передається в мозок, де почуттєва душа сприймає відчуття.

Ламетрі впорядкував різноманітну проблематику, що відноситься до почуттєвої душі. Він пояснив, що таке почуття; який механізм відчуттів, закони відчуттів. Цікаві думки його про протяжність душі, про природу пам'яті, уяви, пристрастей, прихильностей, снів і мрій, тощо.

Розумна душа, – або інтелектуальні здібності. На думку Ламетрі, – це: інтелектуальне сприйняття, воля, увага, міркування, упорядкування і розміщення ідей, дослідження і судження. Так, сприйняття відкривається лише за допомогою ретельного дослідження відчуттів. В основі сприйняття лежить наша здатність відчувати, але відчувати філософськи, тобто більш уважно і заглиблено.

У трактаті “Людина-машина” Ламетрі відстоював природні причини походження нашого мислення. Мисляча душа спрямована на споглядання ідей і на міркування. З угасанням почуттів вгасає і думка, як це буває в стані летаргії, каталепсії і таке інше. Допитливий розум, стверджував Ламетрі, намагається зрозуміти, як тіло, яке з моменту появи своєї на світ здатне лише дихати, отримує згодом здатність відчувати і, нарешті, мислити. Для Ламетрі мисляча душа і душа почуттєва, нерозривно пов'язані. Те, що мислить у мозку, складає частину всього тіла, говорить він. Інакше як пояснити, чому моя кров починає нагріватися, серце битися частіше, коли я розробляю план якого-небудь твору або переживаю яку-небудь подію. Часто розумова напруга приводить у розлад тіло. Але і хворе, змучене тіло не можуть продукувати розумні думки.

Природа могутня, впевнений Ламетрі, і однаково легко створює як найнікчемнішу комаху, так і саму пихату людину. Відкрийте очі і залишіть осторонь усе незрозуміле, закликав він, і ви побачите тоді, що орач, розум і знання якого не виходять за межі його борозни, в істотному нічим не відрізняється від генія. Тому в нас є підстави приписувати матерії властивості мислення, хоча природа мислення для нас залишається невідомою.

Зверніть увагу на останнє: звичайно, Ламетрі можна дорікнути в недостатньо діалектичному розумінні біологічного і соціального у формуванні людської свідомості, навіть у біологізаторстві. Але як лікар і мислитель-гуманіст він правий в іншому. Людина, яка розуміє мислення як властивість матерії, буде дякувати природі за всі почуття і блага, що вона нам дає. Така людина буде співчувати вбогим, а не нехтувати їх. Адже вони – знівечені люди. Дарунки природи зустрічають на вустах і в серці матеріаліста повагу.

Контрольні питання по темі для самоконтролю і тестування:

1. Хто є засновником Платонівської академії у Флоренції?

2. Визначте основні риси філософії Марсіліо Фічіно.

3. Визначте особливості філософування Піко делла Мірандоли.

4. Філософські і природничо-наукові ідеї Юрія Дрогобича і Ф. Меланхтона.

5. Визначте основні риси філософії Френсіса Бекона.

6. Визначте основні риси філософії Томаса Гоббса.

7. Учому сутність сенсуалізму Джона Локка?

8. Що таке лібералізм Джона Локка?

9. Визначте основні риси філософського раціоналізму Рене Декарта.

10. Що таке монада у вченні Лєйбніца?

11. У чому особливість містицизму Блеза Паскаля?

12. Визначте особливості матеріалістичної філософії Ж.О. де Ламетрі.