Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра філософії

Валентин М. Вандишев

ФІЛОСОФІЯ

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ. АНТРОПОЛОГІЯ

КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Конспект лекцій

Суми

Видавництво СумДУ

2008

ББК 87я73.3

В 17

Рекомендовано до друку вченою радою СумДУ

Вандишев Валентин М. Філософія: історія філософії, антропологія, культура і цивілізація: Конспект лекцій. – Суми: Видавництво СумДУ, 2008. – 205 с.

Розглянуто основну проблематику університетського курсу філософії, що включає розділи з історії філософії, філософської антропології, онтології та теорії пізнання. Розглянуто також глобальну ситуацію сучасності, що пов’язані з екологічними, демографічними та соціально-економічними проблемами, притаманними людству.

Матеріал навчального посібника висвітлює основні поняття і категорії філософії, дозволяє студентам з’ясувати сутність основних розділів філософії. Важливим аспектом запропонованого конспекту лекцій є також чітка структуризація змісту.

Конспект лекцій призначений насамперед для студентів заочної форми навчання та для студентів, які навчаються дистанційно.

Вступне слово автора

Конспект лекцій з філософії, запропонований автором, призначений студентам заочної форми навчання. Особливість його полягає у тому, що тут подано скорочений курс дисципліни, зважаючи на особливі умови, у яких студентам-заочникам доводиться вчитись. Але при цьому у конспекті лекцій практично визначено всі ключові поняття і теми базового курсу.

Вважаю, що найбільш доцільно викладати філософію як екскурс в історію філософських вчень і понять, керуючись принципом історизму і цілісності предмету філософування. Відтак, з філософії не можна виключати тих її систем, які не вписуються в традицію доби панування марксистсько-ленінської філософії.

Зважаючи на те, що нині в Україні щорічно виходить друком у різних видавництвах значна кількість навчальної і довідкової літератури з філософії, студенти мають можливість використовувати підручники і посібники й інших авторів. Деяку частину цієї літератури наведено у списку рекомендованої для вивчення літератури з філософії у кінці даного конспекту лекцій.

Необхідною умовою ефективного і результативного вивчення філософії у СумДУ є використання методичного посібника з філософії, який підготовлений кафедрою філософії для студентів заочної форми навчання у 2007 році. У цьому посібнику подано анотації тем, ключові поняття, короткий словник філософських термінів, списки літератури до кожної теми, зразки тестових завдань, список контрольних питань, які виносяться на іспит. При цьому не виключається, що викладач може вносити зміни в список контрольних питань, попередньо повідомивши про це студентів.

Працюючи над визначеними у конспекті темами, студенту слід звернути увагу на контрольні питання для самоперевірки і тестування, які подано у кінці кожної теми. Саме по цих питаннях і будуть складені тестові завдання, правильна відповідь на які є передумовою допуску студента до складання іспиту. Остаточна оцінка знань студента визначається на підставі його відповідей на питання екзаменаційного білету.

В.М. Вандишев,

д-р філософських наук, професор

Лютий 2008 року

Тема 1. Предмет філософії

Філософія буквально означає любов до мудрості й ерудиції. Тому, звісно, важко філософувати, володіючи лише вбогими фрагментами та обривками знання. Філософ – це людина, яка цілком присвячує себе шуканню істини; саме від філософа згодом очікують плодів мудрості. Ф. Шелінг уважав, що філософія і є знання прогресуюче, рівень якого визначається нашою любов'ю до мудрості, тобто нашою свободою. Східна традиція вживає поняття даршана, що означає здатність бачити щось таке, що в звичайних умовах побачити важко. Важко бачити істину: єдину, вічну, непорушну. Тому, можливо, даршана – це бачення істини, просякнуте відчуттям Абсолюту, як найвищого сенсу життя. Також доцільно припустити, що у філософії, в силу її особливої привабливості, є й особливий предмет дослідження – трепетна і невловима душа.

Потреба осмислювати своє індивідуальне життя, світ, що оточує нас, і своє місце у світі глибоко пронизує єство людини і деякі з нас приходять до цього, що і може свідчити про початок філософування. Шукання знання важливе, але ще важливіше розуміння суті того, що відбувається навколо нас. Істинно мудрою людину робить уміння втілити належне знання у своє буття, зробити його атрибутом своєї життєдіяльності. Звідси виникає уявлення про закономірність людського знання-буття, про потрійний характер цього процесу, що можна було б зобразити так:

розуміння

знання буття

Процес пізнавання можна розглядати з різних сторін. В одному випадку можна рухатися від знання до розуміння, і від нього до нового, вже усвідомленого як необхідне, буття. В іншому випадку рух може мати причиною незадоволеність своїм життям, жадобу пошуків такого знання, яке здатне пояснити це, до знаходження шляху, що приносить умиротворення і спокій.

Філософи по-різному оцінюють суть життя. Роботи їх можуть випромінювати і невтримний оптимізм, романтику і натхнення, але можуть вони бути перейняті подихом розпачу, песимізму і туги. Це не повинно відлякувати початківця від потреби розмірковування над філософськими сповіданнями. В одному випадку може статися так, що нам покажуть, як перебороти те, що заважає бачити радості життя, як перетворити життя на принципах здорового глузду чи справедливості. В іншому випадку нас навчать, як жити навіть в атмосфері життя, отруєного розпачем і непевністю. Зрозумійте, призначення філософії – робити людину вільною. Якщо людина ознайомилася з різноманіттям поглядів філософів і філософських шкіл, осягнула всю велич цих намагань, зробити її сліпим рабом однієї із них, а тим більше послідовником неправедних, неможливо.

Основу будь-якого філософування визначає світогляд людини.