Тема 13

Поняття і мета покарання. Система та види покарання

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч.1 cт.50)

Ознаки покарання

Покарання носить публічний характер. Покарання призначає-ться від імені держави. Вирок, що вступив у законну силу, обов”язковий для всіх державних та громадських заходів.

Покарання передбаче-не лише законом і застосовує-ться до особи, яка скоїла злочин.

Покарання виноситься і застосовує-ться лише за вироком суду.

Покарання є кара для винного за скоєний злочин. Вона проявляється у позбавленнях і обмеженнях фізичного, морального і матеріально-го характеру, які зазнає особа при застосуванні і відбутті покарання

Покаран-ня носить особи-стий характер.

Покаран-ня тягне за собою судимість

Покарання являє собою правову оцінку скоєного злочину і особистості злочинця.

М ЕТА ПОКАРАННЯ

Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами ( ч.2 cт.50)

Кара (відплата) за скоєний злочин

Запобігання вчиненню нових злочинів засудженим

( спеціальна презентація)

Попередження вчинення нових злочинів іншими особами

( загальна презентація)

Виправлення засудженого

Під виправленням розуміються такі виправлення у поглядах засудженого, котрі виключають можливість споєння нового злочину.

Встановлює соціальну справедли-вість

Засоби виправлення засудженого

режим відбуття покарання

праця

виховна робота

навчання

Покарання не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність

( п.3 cт.50)

Система покарань - це встановлений Кримінальним Кодексом України обов’язковий для суду вичерпний перелік видів покарань, розміщених у певному порядку – залежно від ступеня їх тяжкості ( від менш тяжких до більш тяжких видів покарання )

Система покарань характеризується наявністю певних ознак

Лише закон встановлює види покарань, які утворюють певну систему ( Nullum poena sine leqe –немає покарань без вказівки про це в законі )

Ознакою системи покарань є розміщення їх видів у певному порядку

(cт. 51)

Покарання перебувають між собою у певному співвідношенні: одні можуть застосовуватися лише самостійно, інші - лише як додаткові, а окремі – виступати в якості як основних, так і додаткових ( cт.52 )