Загадки

Хоч не солодкий, та дуже смачний.

Хоч і дешевий, проте дорогий.

Сядем обідати - він на столі.

Люблять його і дорослі, й малі, (хліб)

Народився на землі,

Зарум'янивсь на вогні

І з'явився на столі

До борщу тобі й мені. (хліб)

В землю кидалося,

На повітрі розгулялося,

В печі гартувалося,

На стіл подавалося. (хліб)

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі (хліб)

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко,

На черінь посунеться –

І стоїть красується.

З печі-та на блюдо:

• Їжте мене, люди,

На здоров'ячко! (хліб)

Духмяна, ситна і пухка,

Вона на стіл ляга щоднини.

Смачна, рум'яна й запашна,

А називається... (хлібина)

Й навесні, і восени

Доглядає він лани,

Щоб дорослі й малюки

Їли хліб і пиріжки. (хлібороб)

Як у народі називають того,

Хто поле обробляє,

Зерном добірним засіває,

Високі врожаї збирає? (хлібороб)

Як навколо об'їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці -

Дірки всерединці. (бублики)

Із зернятка у ріллі

Виріс з чорної землі.

Росами вмивався,

Сили набирався. (колос)

Де йшла сотня косарів - Вийшло п'ять богатирів: Косять, в'яжуть заодно І молотять на зерно. (комбайн)

По полю бродить,

Зерно молотить,

Жне, косить,

Хліба не просить. (комбайн)

Для збирання урожаю

На поля я виїжджаю.

І на декілька машин

Там працюю я один. (комбайн)

Узимку біле, навесні чорне,

Влітку зелене, восени стрижене.

(поле)

То не море, не ріка,

Ходить хвиля гомінка.

Вітерець по ній гуляє,

Колос долу нагинає. (поле)

Взимку спала, влітку встала,

В міху одпочивала,

В млині танцювала -

Всіх нагодувала. (пшениця)

Море безкрає золотом грає,

Котить поволі хвилі шовкові.

(пшеничний лан)

Сійся, жито і пшениця

Сійся, жито і пшениця, -

Буде діткам паляниця.

Для веселої малечі

Бублик викотиться з печі.

І солодкий колобок

Скочить прямо на зубок.

Всього виросте доволі

На широкім нашім полі.

Запеклося сонце в хлібі,

Хто зростив його - спасибі.

Колосок

Він виріс із зернин очки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмари дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Невтомному, тривожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно.

ЧИМ ПАХНЕ КОРОВАЙ

А чому так радість сяє

У очах дітей малих?

Бо сьогодні - День врожаю,

Коровай гостює в них.

• Коровай, - сказав Борис, -

Під дощем і сонцем ріс.

Пахне сонечком він красним

І промінням теплим, ясним.

Пахне полем, колосками

Цей хороший коровай,

В ньому праця тата й мами,

Що збирали урожай.

БУБЛИК І ПАЛЯНИЦЯ

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

- Ти засмагла, чорнолиця, Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький, Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

- Ти - для діток подарунок, Я - буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж - як рідна мати.

ХЛІБ ОД ЗАЙЧИКА

Їздив заєць до млина.

П'ять пудів змолов зерна.

А зайчиха ніч не спала,

Паляниці випікала.

Рано-вранці у хустинці

Понесли зайці гостинці:

Пташенятам і звірятам,

Хлопченятам і дівчатам.

Аж хрустять окрайчики...

Добрий хліб од зайчика.

ХЛІБ

Хліб тобі не зайчик носить:

Брат мій сіє, тато косить.

Хліборобом хочу стати,

Як мій братик, як мій тато.

Прибіжить із лісу зайчик -

Сам подам йому окрайчик.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

- Як хочеш жити, то сій жито

• Посій впору-будеш мати зерна гору

• Хліб-усьому голова

• Коли є хліба край, то й під вербою рай

ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

Загинають лівою рукою пальці правої, починаючи з вказівного.

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик,

Цьому — булочку,

Цьому — бубличок,

Цьому —пиріжок,

А цьому — маківничок.

Шусть у піч!

«Весна. Прикмети весни. Приліт птахів»