Взаємозв’язок логопеда, тифлопедагога і вихователя

У процесі корекційної роботи здійснюється комплексний багатосторонній вплив, який організовується силами логопеда, тифлопедагога і вихователя в системі різноманітних занять з дітьми.

У корекційній роботі величезне значення надається логопедичному впливу на спеціально організованих заняттях, які проводяться диференційовано, з урахуванням стану зору дітей, їх мовлення, способів сприйняття та індивідуальних особливостей. Відповідно до цього комплектуються логопедичні групи.

З огляду на специфіку і складність роботи зі сліпими дітьми, заняття з ними значний час проводяться індивідуально. Переважаючими є індивідуальні заняття з дітьми, що мають як складні порушення мовлення, так і несформованість немовленнєвих функцій, тобто що знаходяться на четвертому мовленнєвому рівні. Вихователями і тифлопедагога спільно з логопедами визначаються завдання, спрямовані на корекцію мовленнєвих порушень.

Корекційно-логопедичні завдання з розвитку мовленнєвої культури вирішуються в ігровій, навчальній та трудовій діяльності, а також у предметно-практичній діяльності і на музичних ритмічних заняттях.

Предметна і мовленнєва база, створювана вихователем і тифлопедагогом, широко використовується і вдосконалюється на заняттях логопеда. У свою чергу, робота логопеда знаходить продовження у практичній роботі з удосконалення навичок, сформованих на заняттях вихователя і тифлопедагога.

Робота будується на основі спільного планування з використанням дублювання ігрової та мовленнєвої картотеки (ігри і мовленнєвий матеріал для закріплення навичок правильної звуковимови, розвитку словника і зв'язного мовлення).

В цілому можна говорити про те, що відбувається логопедизація педагогічного процесу.

Специфіка роботи

При організації логопедичних занять зі слабозрими дітьми особлива увага звертається на можливість використання наявного зору (дидактичний матеріал необхідної величини, забарвлення і об'ємності), використовуються рельєфні зображення, «чарівні мішечки» з набором іграшок, кубики і брусочки для позначення звуків, побудови складів, слів і речень.

Величезне значення в роботі з цими дітьми з метою формування уявлень про різноманіття предметного світу надається природній наочності. Обов'язковим елементом занять повинна бути гра, так як у дітей з глибокими дефектами зору (до навчання) значно пізніше, ніж у зрячих, формуються передумови ігрової діяльності.

Методичний аспект логопедичної роботи

На логопедичних заняттях проводиться робота з усунення порушень мовлення типу ринолалія, заїкання, порушень голоси, які зустрічаються серед сліпих і слабозорих дітей.

Робота ведеться з урахуванням загальноприйнятих методик, але з опорою на залишковий зір або специфічні способи сприйняття (у сліпих дітей).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Волкова Л.С. Логопедия: Учебное пособие для студентов пед.инстит. по спец. Дефектология: - М.: Просвещение, 1989. – с.393 – 399

2. Волкова Л.С. Коррекционно-логопедическая работа по развитию речи слепых и слабовидящих детей// Дефектология. – 1982. - №5 – с. 64-68

3. Волкова Л.С. Выявление и коррекция нарушений устной речи у слепых и слабовидящих детей. – Л., 1982

4. Солнцева Л.И. Развитие компенсаторных процессов у слепых детей дошкольного возраста. – М. 1980