
- •Тема 6 Податкова система франції План лекції
- •1. Передумови і фіскальні перетворення Великої французької революції
- •2. Основні державні податки
- •Шкала ставок податку на доходи фізичних осіб (2010 р.)
- •Соціальні пільги з податку на доходи фізичних осіб (2010 р.)
- •IIодаткові кредити при оподаткуванні особистих доходів
- •Ставки внесків у фонди соціального страхування
- •Шкала ставок податку на багатство (2010 р.)
- •3. Місцеві податки
- •4. Фіскальне відомство і адміністрування податків
Ставки внесків у фонди соціального страхування
Види цільових внесків |
Ставки (%%) |
||
Роботодавці |
Працівники |
Самозайняті |
|
Сімейні допомоги |
5,40 |
0,00 |
5,40 |
Страхування здоров'я |
13,10 |
0,75 |
6,50 |
Збір на соціальне забезпечення |
0,00 |
8,00 |
8,00 |
Страхування від нещасних випадків |
3,00 |
0,00 |
— |
Допомога по безробіттю |
4,40 |
2,40 |
— |
Основна пенсія |
9,90 |
6,75 |
23,00 |
Додаткова пенсія |
16,45 |
11,00 |
— |
Допомога по інвалідності |
— |
— |
2,00 |
Збір на професійне навчання |
— |
— |
0,15 |
Разом (округлено) |
52 |
29 |
45 |
Джерело: [Андрущенко та ін., 2012, с. 116].
Основна мета збору на професійну освіту – знаходження коштів на фінансування професійно-технічної освіти у країні. Він стягується з фонду оплати праці за ставкою 0,5 % річного фонду оплати праці підприємства загалом плюс 0,1 %. Якщо на підприємстві працює понад 10 осіб, то воно переходить на фінансування довгострокової професійної освіти. У цьому разі ставка підвищується до 1,2 % загального фонду заробітної плати. Якщо підприємство використовує тимчасову робочу силу, ставка підвищується до 2 %. На професійну підготовку молоді стягується додатково ще 0,3 %. Крім того, підприємство, на якому працює понад 10 працівників, обов’язково бере участь у фінансуванні житлового будівництва, для чого відраховується 0,65 % річного фонду оплати праці (при цьому форма участі може бути будь-якою: від прямого інвестування до надання позики).
Насправді жодне підприємство не сплачує внески в соціальні фонди за номінальною нормою (52%), оскільки роботодавці користуються численними податковими пільгами і знижками, установленими з метою стимулювання зайнятості та розвитку депресивних регіонів. Фактично підприємницькі внески складають близько 30% від фонду оплати праці, але й на цьому рівні залишаються одним із найвищих у світі.
Отже, у Франції немає єдиного соціального внеску (податку). Національну систему соціального страхування і забезпечення вважають не лише складною, але й занадто щедрою. Тому з 1 липня 2009 р. скасовано гарантоване за рахунок внесків на сімейні допомоги забезпечення мінімального доходу всім, хто мав посвідку на проживання. Загалом система соціального страхування соціального забезпечення одна з найдорожчих у світі, чим зумовлено підвищення пенсійного віку в 2010 р.
Ставки податку на приріст вартості капіталу мають дискримінаційний характер за інтеграційною ознакою: для французів і громадян Євросоюзу – 16% (плюс 12,1% у соціальні фонди), для інших – 33,33%.
Податок на додану вартість забезпечує 50% загальної суми податкових надходжень у державний бюджет Франції, що більше, ніж податки на доходи і на прибутки, разом узяті. Франція – батьківщина ПДВ, де податок було запроваджено в 1954 р. за проектом Моріса Лоре. Стандартну ставку ПДВ (19,6 %) установлено на 39 видів товарів і послуг. Ставка 5,5% поширюється на 29 видів, у тому числі на продукти харчування, книги, послуги пасажирського транспорту, послуги по ремонту оселі. Ставка 2,1% – на деякі періодичні видання, ліки, ліцензії на користування ТV.
З 1 січня 2010 р. відшкодування ПДВ при експортних операціях здійснюється виключно через електронні процедури, що істотно прискорює повернення сум ПДВ.
ПДВ виконує також роль податку на продаж нерухомого майна (для нових будинків і споруд – 19,6%, для інших – 5%).
Акцизи на тютюнові вироби, енергоносії (нафтопродукти, і, вугілля), алкогольні напої гармонізовано на рівні Євросоюзу. Акциз на нафтопродукти забезпечує близько 6% податкових надходжень. Справляння інших акцизів (на розваги, дорогоцінні метали, ювелірні вироби, антикваріат, порнографічну продукцію та ін.) регламентовано національним законодавством.
На майно, вартість якого за мінусом зобов'язань перевищує 790 тис. євро (чисті активи), запроваджено податок під красномовною назвою податок на багатство (табл. 6.5), котрий називають також податком солідарності на багатство.
Таблиця 6.5