Стаття 245. Отримання зразків для експертизи

1. У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160 - 166 цього Кодексу).

3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Упевнившись у необхiдностi призначення судово-психологiчної експертизи, слiдчий виносить iз цього приводу постанову (ст.ст. 242, 243 КПК України). У нiй зазначаються пiдстави для призначення експертизи, визначаються питання, за якими експертна комiсiя повиннi сформулювати висновки, об’єкти, що пiдлягають дослiдженню, матерiали, що передаються їй для ознайомлення.

Вказана постанова складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та результативної.

У вступнiй частинi вказується мiсце, час, посада особи, що призначила судово-психологiчну експертизу, на пiдставi яких матерiалiв i в якiй справi її призначено, вид експертизи.

У мотивувальнiй (описовiй) частинi коротко перераховуються обставини справи та пiдстави для призначення експертизи. Однак слiдчий, суддя не зобов’язанi вказувати, якими мiркуваннями вони керуються, призначаючи експертизу i обираючи конкретного експерта, а також розшифровувати, роз’яснювати свою позицiю. Достатньо вказати, якi обставини повиннi бути з’ясованi. У цiй же частинi постанови мають бути вказанi статтi КПК України, якими керувався орган, що призначив експертизу.

У результативнiй частинi постанови про призначення судово-психологiчної експертизи має бути вказано: яка експертиза призначена, кому доручається, перелiк питань, що їх ставлять перед експертами, якi матерiали кримiнального провадження передаються для вивчення i дослiдження.

Важливе значення мають правильнiсть i чiткiсть формулювання перед експертами запитань. Їх перелiк питань має бути досить повним із таким розрахунком, щоб вiдповiдi давали вичерпну картину психологiчного аспекту (суб’єкта та суб’єктивної сторони) вчиненого злочину, особливостей сприйняття ситуації свідком, потерпілим. Тому серед завдань, що їх ставлять на вирiшення судово-психологiчної експертизи, спочатку мають бути питання загального характеру, наприклад, про психологiчнi особливостi суб’єкта та їх виявлення у кримiногеннiй ситуацiї, а потiм – окремi, деталiзуючi запитання.

Пiсля ухвалення постанови про призначення судово-психологiчної експертизи орган, котрий її призначив, має впевнитися в особi експертів та вручити їм копiю постанови. Цей же орган повинен роз’яснити (згiдно зi ст. 196 КПК) експертам їх права i обов’язки, попередити про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiдмову вiд надання висновку або за надання свiдомо неправдивого висновку, а також про вiдповiдальнiсть за розголошення даних досудового розслідування. Тільки після розпочинається проведення експертизи.

У постановi не вказується термін, протягом якого має бути проведена експертиза, оскільки існує загальне правило – вона повинна здійснюватися оперативно i без зволiкання. У тих випадках, коли призначається комплексна психолого-психiатрична експертиза, її тривалiсть вiдповiдно до інструктивних вказівок Міністерства охорони здоров’я України не може бути більшою за 30 днiв.

На практицi слiдчi iнодi вимагають провести експертизу за 1-2 днi, що практично нереально: тiльки на експериментальне психологiчне обстеження особи необхiдно декiлька днiв (його проводять не менше, нiж двiчi, з застосуванням аналогiчних методiв). Отож, навiть за дуже iнтенсивної роботи висновки не можуть бути підготовлені ранiше, нiж за тиждень.

Згiдно з ст. 69 КПК України експерти, які проводять судово-психологiчну еспертизу, мають право: 1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження; 2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; 3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження; 4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання; 5) ставити запитання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні; 6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт; 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".

4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

5. Експерт зобов'язаний: 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його; 2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту; 3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта; 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати; 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

При проведеннi судово-психологiчної експертизи мають бути дотриманi законнi права та iнтереси учасникiв кримінального провадження. Особливими гарантiями забезпечується підозрюваний. Він має право:

1) заявляти вiдвiд експерта-психолога.