
- •Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Одеська державна академія будівництва та архітектури
- •Розрахунково-графічна робота
- •Одеса, 2013р. Планові та конструктивні рішення сховищ
- •1. Визначення площ приміщень основного та допоміжного призначення.
- •2. Визначення кількості входів та виходів
- •Технологічне обладнання та системи життєзабезпечення
- •3. Визначення необхідної кількості повітря, яке потрібно подати.
- •4. Визначення кількості фільтровентиляційних установок.
- •5. Визначити об’єм запасу води.
- •Висновок:
4. Визначення кількості фільтровентиляційних установок.
В сховищах місткістю більш ніж 600 чоловік застосовуються фільтровентиляційні установки. По завданню приймаємо ФВК-2.
До складу комплекту входить:
фільтри-поглиначі ФПУ-200 – 3
перед фільтри ПФП-100 – 1
електроручні вентилятори ЕРВ-600/300 – 2
контрольно-вимірювальні прилади – 1
регенеративна установка РУ-150/6 – 1
фільтр для очищення повітря від оксиду вуглецю ФГ-70 - 1
Продуктивність:
Чистої вентиляції – 1200м3/год.;
Фільтровентиляції – 300 м3/год.
Кчв=Vчв/1200
=8256/1200=7
шт.
Кчв=Vчв/300 =1750/300=6 шт.
Таким чином обираємо 7 фільтровентиляційних обладнань.
Фільтровентиляційне обладнання установлюється в окремому приміщенні (фільтровентиляційному приміщенні).
Надлишкове повітря видаляється зі сховища крізь витяжні канали в обсязі 90% повітря, яке подається при режимі чистої вентиляції та 60% при режимі фільтровентиляції. Видалення повітря може здійснюватись за рахунок внутрішнього підпору, так і з допомогою витяжних вентиляторів. Витяжні канали всередині сховища також захищаються противибуховими пристроями (клапанами надлишкового тиску).
5. Визначити об’єм запасу води.
Водопостачання сховищ здійснюється від зовнішньої водогінної мережі з устаткуванням на введенні всередині приміщення запірної арматури. При працюючій системі водогону потреби у воді не обмежуються.
На випадок виходу зі строю водогону в сховищах передбачається аварійний запас питної води в ємкостях із розрахунку 3 літра (або 3дм3) на добу на кожну людину, що укривається. Ємності аварійного запасу питної води повинні бути проточними із забезпеченням постійної зміни води в мирний час. Ємності запасу питної води повинні бути обладнані водопокажчиками і водорозбірними кранами із розрахунку один кран на 300 чоловік. В аварійному випадку вода використовується тільки для пиття. Тому розрахунок об'єму аварійних запасів води на дві доби, які заготовлені в різних ємностях, визначається по формулі розрахунку:
VΣ запаса = 860чол. х 3л води х 2доби = 5160)л води = 5,16≈5,2 м3 води.
Подання води до умивальників і змивних бачків передбачається тільки у період надходження води з зовнішньої мережі, з відключенням цих приладів при аварійному режимі.
При наявності артезіанської шпари передбачається подання води від неї для господарських потреб, а також для пожежегасіння.
Водопостачання швидко збудованих сховищ здійснюється за рахунок запасів води, які заготовлені в різних ємкостях. Для зберігання води використовуем цистерни 5шт які знаходяться над робочим обладнанням ємкістю по 1 м3.
Висновок:
Сховище забезпечує надійний захист людей від всіх поразкових факторів ядерної зброї. Планомірне їх будівництво в мирний час, правильне використання і експлуатація, періодичне технічне обслуговування, значно скоротять втрати в живій силі при ядерному нападі противника.
Література:
1.СНиП II-11-77 “Защитные сооружения гражданской обороны”.
2.Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К: Урожай, 1994. - 360с.
3.Гражданская оборона на объектах агропромышленного комплекса / под ред. Н.С.Николаева, Н.М.Дмитриева – М.: Высшая школа, 1986 – 207с.
4.Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. – М.: Высшая школа, 1986 – 207с.
5.Каммерер Ю.Ю. Защитные сооружения гражданской обороны. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 230с.