2. Визначення кількості входів та виходів

Входи повинні задовольняти наступним вимогам:

• мати необхідну пропускну здатність;

• забезпечувати захист людей, які укриваються від вражаючих факторів зброї масового ураження (ЗМП).

Входи складаються з драбинного спуску або пандусу, передтамбуру, тамбуру, або тамбур-шлюзу та вхідних прорізів з дверима.

В залежності від умов розташування сховищ і їх використання в мирний час входи до сховища можуть бути тупикові або протягові. В тупиковому вході навантаження на стіни та захисні двері будуть приблизно в 2 рази більше, ніж в протяговому. При проектуванні слід надати перевагу протяговим входам.

Входи у вбудованих сховищах можуть проектуватись: • з драбинних клітин багатоповерхових будинків;

• по самостійним драбинним клітинам та першому поверху будинку;

• з підвалу, який не захищений від вибухової хвилі.

Кількість входів приймається в залежності від місткості сховища із розрахун­ку: один вхід розміром 0,8 х 1,8м - на 200 чоловік або розміром 1,2 х 2,0м - на 300 чоловік, але не менш двох входів. Тому при місткості по завданню до цієї розрахунково-графічної роботи 850 чоловік та обраній мною раніше ширині две­рного прорізу 1,2 м цих входів у внутрішні приміщення сховища буде 850 : 300 = 3 входи: один з двокамерним тамбур-шлюзом площею 20м², і два з простою тамбур камерою площею 3,24м².

Входи повинні розташовуватись в протилежних боках сховищ з урахуванням напрямку руху основних потоків людей, які укриваються.

В сховищах місткістю 600 чоловік і більше один з входів слід обладнати як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю внутрішнім розміром 1,2 х 2,0 м. При цьому вихід із сховища до тунелю повинен здійснюватись крізь тамбур, який обладнаний захисно-герметичною та герметичною дверцятами розміром 0,8x1,8м.

В сховищах місткістю до 600 чоловік передбачається аварійний вихід у ви­гляді галереї та вертикальної шахти з захисним оголовком. Висота оголовку - 1,2 м з віддаленням від будівлі на відстані половини висоти будинку плюс 3м. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватись зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9 х 1,3 м. Вихід зі сховища до тунелю по­винен обладнуватись захисно-герметичними та герметичними ставнями, які уста­новлені відповідно із зовнішньої та внутрішньої сторони стін.

Технологічне обладнання та системи життєзабезпечення

Для створення нормальних умов перебування людей і забезпечення потрібно­го температурного режиму та режиму вологості, сховища обладнуються система­ми вентиляції, опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання та зв'язку. Проектування систем і елементів інженерно-технічного устаткування повинно здійснюватись з урахуванням можливості використання їх при експлуатації приміщень в мирний час.

3. Визначення необхідної кількості повітря, яке потрібно подати.

Найбільш важливим і відповідальним завданням є забезпечення людей необ­хідною кількістю повітря, яке придатне для дихання в умовах можливого зара­ження, пожеж, а також при погіршенні параметрів повітря внаслідок життєдіяль­ності людей в герметизованій споруді. Вентиляція сховищ здійснюється за раху­нок зовнішнього повітря. Системи вентиляції не тільки подають до сховища необ­хідну кількість повітря, але і забезпечують захист від потрапляння всередину примі­щень радіоактивних опадів, отруйних речовин, оксиду вуглецю та диму при по­жежах.

В залежності від конкретних умов і вимог в окремих сховищах система вен­тиляції виконує і додаткові функції, наприклад, підігрів або охолодження повітря, осушення або зволоження, збагачення киснем.

Кількість повітря, потрібного для подання до сховища, визначається виходячи з допустимих параметрів режиму тепла і вологи та газового складу всередині приміщень.

Таблиця 3.

Гранично допустимі значення параметрів газового складу в приміщеннях сховищ

№ п/п	Параметри	За режимом чис­тої вентиляції	За режимом фі­льтровентиляції	За режимом регенерації
1.	Температура (°С)	29 - ЗО	30-31	31 -32
2.	Відносна вологість (%)	80-90	До 90	До 90
3.	Зміст кисню (%)	18,5	17,5	17
4.	Зміст вуглекислого газу (%)	2	3	3,5

Система вентиляції, як правило, працює в двох режимах: чистої вентиляції (режим 1) та фільтровентиляції (режим 2). Якщо сховище розташовано в пожеже-небезпечному районі, додатково передбачається режим повної ізоляції з регенера­цією внутрішнього повітря (режим 3).

В режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищується тільки від радіоак­тивного пилу. Подається воно з урахуванням можливості видалення виділень теп­ла, тому кількість повітря, що подається в залежності від температури, змінюється в доволі широких границях від 8 до 13 м ³ /год.-люд.

Таблиця 4

Норми подання повітря за режимом чистої вентиляції

Температура зовнішнього повітря, °С	Кількість повітря м3 / год. на одну людину
До 20°С	8
21°С-25°С	10
26°С - ЗО°С	11
31 °С та більше	13

Наведені у таблиці параметри зовнішнього повітря відповідають середньо­місячним самого теплого місяця року. Так як середньомісячна температура зов­нішнього повітря самого теплого місяця року згідно мого завдання до цієї розрахунково-графічної роботи дорівнює 22°С, то норма подання повітря за режимом чистої вентиляції у сховище на одну людину складає 9,6 м³ /год. І тому при місткості сховища на 800 чоловік ми одержуємо необхідну кількість подання чистого повітря фільтровентиляційним обладнанням по формулі розрахунку:

Vчв = 860чол. х 9,6 м³ /год на чел. = 8256 м³/год.

Режим фільтровентиляції призначений для очищення повітря від отруйних речовин, бактеріальних засобів та радіоактивного пилу.

При режимі фільтровентиляції повітря додатково пропускають крізь фільтри-поглиначі, де воно очищується від отруйних речовин і бактеріальних засобів. Фільтри-поглиначі мають значний аеродинамічний опір, що утрудняє подання ве­ликої кількості повітря. Тому в режимі фільтровентиляції подання повітря приймається за нормою 2 м³ год. на одну людину, яка укривається і

5м³ год. на одно­го працюючого в ПУ, що забезпечує підтримання гранично допустимого газового складу. Тому при місткості сховища на 850 чоловік, які укриваються і на 10 працівників ПУ ми одержуємо необхідну кількість подання чистого повітря фільтро­вентиляційним обладнанням у режимі фільтровентиляції по формулі розрахунку:

Vфв укр. = 850чол. х 2 м³ /год. = 1700 м³ /год.

Vфв пу = 10чол. х 5 м³ год. = 50 м³ год.

V_Σ = Vфв укр. + Vфв пу = 1700 м³ /год. + 50 м³ /год. = 1750 м^{3 /}год.

Забір повітря до сховища здійснюється за одним з двох каналів забору повітря, тобто для кожного режиму передбачається окремий забір повітря. Відстань між заборами повітря приймається не менш 10м від викидів витяжних систем ве­нтиляції сховища, приміщення ДЕС та газового дизельного викиду від згорання дизельного пального.

Забір повітря для режиму чистої вентиляції звичайно сполучається з аварій­ним виходом зі сховища, а для режиму фільтровентиляції - з передтамбуром схо­вища. На кожному заборі повітря та витяжних каналах передбачається влашту­вання противибухових пристроїв, які виключають проникнення вибухової хвилі до сховища.

Фільтр-поглинач ФВК-2 передбачений у даному сховищі згідно завдання для очищення повітря від ОР і бактеріальних засобів та уявляє собою барабан з двома центральними та одним боковим отворами. Працює за принципом фільтруючого протигаза. Зовнішнє повітря надходить у фільтр крізь один з центральних отво­рів, проходить крізь картонний фільтр та шар вугілля-каталізатора, де очищуєть­ся і виходить крізь бокові отвори. Фільтри-поглиначі монтуються в колонки по 2-Зшт. у кожній. При необхідності подання великої кількості повітря колонки об'­єднують у батареї.