Змістовні теорії мотивації
Змістовні теорії намагаються визначити потреби, що спонукають людей до дії, вони аналізують людські потреби та допомагають керівникам зрозуміти, які винагороди за працю люди цінуватимуть, а які ні.. Серед багатьох теорій мотивації виокремимо чотири основних, які вже стали класичними: А. Маслоу, К. Алдерфера, Д. Мак-Клелланда та Ф. Герцберга.
Одним із перших біхевіористів, ученим, із праць якого керівники дізналися про складність людських потреб та їх вплив па мотивацію до праці, був Абрахам Маслоу. В 40-х роках XX ст. він створив теорію ієрархії потреб. Це була одна з перших спроб класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку. Згідно з теорією потреби ранжуються на п'ять рівнів.
Рис.7.1. Ієрархія потреб за А. Маслоу
Відповідно до теорії Маслоу п'ять основних типів потреб становлять ієрархічну структуру, що визначає поведінку людини як домінуючий фактор. Потреби вищих рівнів не мотивують людину взагалі або мотивують частково доти, доки не задовольняться потреби нижчих рівнів. Наприклад, людина, яка відчуває голод або спрагу, не мотивуватиметься можливістю задовольнити потреби психологічного характеру; у цей час її не хвилюють інші потреби.
Із розвитком людини як особистості її потенціал постійно розширюється, тому потреба в самореалізації ніколи не буде повністю задоволена. У зв'язку з цим процес мотивації поведінки через потреби нескінченний.
Доцільно порівняти ієрархію потреб з організаційною політикою:
Рис. 7.2. Ієрархія потреб за А. Маслоу
1. Фізіологічні потреби пов’язані із існуванням людини. До них належать: потреби в їжі, воді, сні, наявності притулку, де можливий повноцінний відпочинок і відновлення кондиції, статевий потяг, тобто все, що сприяє підтриманню життєдіяльності людини на належному рівні.
2. Потреби в безпеці та захисті передбачають такі компоненти: наявність робочого місця, що забезпечувало б відповідний рівень оплати праці та давало б перспективи на пенсію, гарантію медичного обслуговування, страхування життя та майна від нещасних випадків, стихійного лиха та ін.
3. Соціальні потреби або потреби в належності — це термін, який характеризує відчуття належності до когось або чогось (окремої людині, сім'ї, колективу, організації), відчуття, що тебе сприймає оточення, соціальна взаємодія та підтримка.
4. До потреб у повазі належать самоповага, визнання своїх досягнень, почуття власної гідності, набутий досвід, імідж, соціальний статус, пошана.
5. Потреба в самореалізації — можливість застосувати в повсякденному житті власний творчий потенціал.
Можна зробити висновок, що:
потреби людини мають ієрархічну структуру (пріоритетність);
поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою;
найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення;
за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.
Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволені, перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня.
Основний недолік теорії Маслоу полягає в тому, що в ній не враховано індивідуальні особливості людини.
Теорія ієрархії потреб не знайшла одностайної підтримки, тому до неї запропонували деякі модифікації. Найвідоміше вдосконалення запропонував К. Альдерфер, що отримала назву «Теорії ERG» (від англійських слів existence — існування, relations — відносини і growth — ріст), як і теорія Маслоу, побудована на класифікації та аналізі потреб, обґрунтуванні їхнього впливу на поведінку працівників. К. Альдерфер виокремлює три групи потреб:1) потреби існування;2) потреби зв’язку;3) потреби зростання.
Теорії Альдерфера і Маслоу мають певні загальні риси. Так, обидві теорії стверджують, що індивід просувається по «драбинці» потреб послідовно. Про певну схожість теорій Альдерфера і Маслоу свідчить і порівняльний аналіз груп потреб. Проте є і принципова різниця: в теорії Маслоу рух від однієї потреби до іншої відбувається тільки знизу вгору. Згідно з теорією Альдерфера ієрархія потреб відбиває рух не тільки від нижнього до верхнього рівнів потреб, а й рух у зворотному порядку, тобто посилення стимулювальної дії цілком конкретних «нижніх» потреб, якщо не задоволено потреби «верхні». Процес руху вгору за рівнями потреб Альдерфер називає процесом задоволення потреб, а руху вниз — процесом фрустрації, тобто поразки.
Ще один видатний теоретик у галузі мотиваційних змістових досліджень — Д. Мак-Клелланд. Він віддавав належне працям А. Маслоу, не заперечував його висновків, але вважав теорію ієрархії потреб неповною і не зовсім досконалою. Мак-Клелланд запропонував теорію трьох потреб:
потреби в успіху (досягненнях), тобто потреби в перевищенні встановлених стандартів діяльності, в усвідомленні особистих досягнень (не у винагородженні таких досягнень). Люди з такою потребою намагаються виконати свою роботу краще, якісніше, ефективніше, ніж це було зроблено до них;
потреби у владі, тобто потреби впливати на поведінку інших людей, бути впливовим, “мати вагу”;
потреби в належності, тобто потреби в дружніх, товариських міжособових стосунках з колегами по роботі.