3. Проведення колективізації сільського господарства і його наслідки у Україні

Колективізація сільського господарства була однією із джерел індустріалізації. Разом про те у неї важливою складовою формування тоталітарної системи.

Переходу до колективізації сприяв хлібозаготівельний криза 1927-1928 рр., у селян насильно вилучали зернові надлишки.

Початок колективізації показало, що не бажали відмовитися від своєї власності й віддаватиме їх у колгоспи. Досягти цього вдавалося тільки з застосуванням грубого насильства. Селяни стали продавати чи вбивати худобу, псувати інвентар. У 1928-1932 рр. України знищили майже половину поголів'я худоби, поновлення якого були потрібні десятиліття.

У результаті колективізації почалося зване розкуркулювання селян, тобто. заможних селян вилучалися надлишки. Однак під цього заходу потрапили й ті селяни, котрі хотіли у колгоспи.

Найбільш жорстоким злочином сталінського режиму проти українського народу був організований їм голодомор 1932-1933 рр. Це була запланована акція комуністичного режиму проти українського селянства. Аналіз архівних джерел свідчить, що у українському селі мали місце все елементи політики геноциду. Голод, який поширювався протягом 1932 р., найстрашнішим став у 1933 р. Залишившись без хліба, селяни їли мишей, пацюків, кору дерев, бувало канібалізму. Але конфіскації тривали, як і раніше, що з голоду вимирали цілі села. Намагаючись врятуватися, тисячі селян ішли у місто, де можна було купити хліб. Селянам не дозволялося самостійно найматися працювати на промислові підприємства. Але хто селяни не працевлаштовувалися у місті та гинули.

У цілому нині, за підрахунками дослідників, з голоду в 1932-1933 рр. України загинуло від 5 до 9 млн. чол. Цим підривалася етнічна основа становлення української нації – село, знищувалася та прошарок, від якого залежав процвітання суспільства, здатність його до розвитку.

Було створено Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Західноукраїнські землі анексували Польща, Румунія та Чехословаччина. Ці землі сталиаграрно-сирьевими придатками інших держав. Хоча визначальну роль відігравало сільському господарстві, становище у аграрному секторі було важким. Промисловий криза тісно переплітався з аграрним. На економіку Західної України негативно вплинув Світова економічна криза 1929-1933 рр. визначальну роль економічного життя Західної України грала кооперація. Хоча західноукраїнські землі і сировинними придатками, усе ж будувалися заводи і фабрики. Найбільшого успіху домоглися промислові підприємства, хто був тісно пов'язані з кооперативними організаціями.

35 Економіка країн світу в роки Другої світової війни.Економічні наслідки війни

 1 вересня 1939 року фашистська Німеччина розпочала другу світову війну, яка за руйнуваннями і людськими жертвами значно перевищила втрати першої світової війни. Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, пріоритетним стало виробництво зброї, боєприпасів, бойової техніки.

Німеччина. Тут щорічно в роки війни вироблялося 25 тисяч бойових літаків, 20 тисяч танків, 50 тисяч гармат і мінометів. Все це стимулювало розвиток важкої промисловості, а легка – набагато відстала від неї.

В сільському господарстві німецький уряд зробив ставку на великих землевласників, господарства яких забезпечували потреби економіки і населення в с/г сировині і продуктах харчування.

Після поразки Франції в червні 1940 року Німеччина повернула собі Ельзас і Лотарінгію. В роки війни військова промисловість в загальній вартості валової продукції становила 80%, тут трудилося 5 млн. чол.. З кінця 1943 року Німеччина відчула серйозні труднощі в усіх галузях господарства, були порушені зв’язки між окремими економічними комплексами, відчувалась гостра нестача сировини, палива, фінансових і людських ресурсів. З другої половини 1944 року наступає економічний крах.

Англія. Зазнала ворожого вторгнення, масові повітряні бомбардування були спрямовані на Лондон, Бірмінгем, Ковентрі, морські комунікації були блоковані німецькими кораблями, колонії Англії – Бірма, Сінгапур, Малайї були окуповані. Англія втратила велику частину торгового і морського флоту. У вугільній промисловості виробництво знизилося на 21%, у легкій – більш, ніж вдвоє.

Витрати на війну склали 25 млрд. ф. ст., державний борг зріс утричі. Податки в розрахунку на душу населення зросли більше, як утроє, вартість життя – на 72%. Війна стала джерелом збагачення монополій, які отримали на воєнних поставках великі прибутки. Для покриття витрат Англія залучила третину своїх закордонних капіталовкладень з колоніальних країн – Індії, Канади, Австралії, Південно - Африканського Союзу, з Латинської Америки і США.

Франція. В роки війни зазнала величезних збитків. Чотири роки французькою економікою повністю розпоряджалися німці. В 1944 р. рівень промисловості порівняно з довоєнним становив 38%. Виробництво с/г продукції зменшилося в 2 рази. 600 тисяч французів фашисти вивезли на роботи до Німеччини. Більшість шахт, електростанцій, суднобудівних заводів було зруйновано, втрачений весь торговий і військовий морський флот. Франк зазнав девальвації. Капіталовкладення за кордоном зменшилися в 10 разів. Загальні втрати в війні склали 1440 млрд. довоєнних франків.

Японія. На початковому етапі війни мала певний успіх. Захопила Філіппіни, Бірму, Індонезію, В’єтнам, але витримати тривале суперництво з американською економікою не змогла. Але війна спричинила до концентрації виробництва, а розміри контролюючого капіталу в компаніях “Міцубісі” й “Сумітомо” зросли у 10 разів, у “Міцуї” – більше, ніж у 6 разів.

Після американських бомбардувань Нагасакі і Хіросіми у серпні 1945 року Японія капітулювала.

Сполучені Штати Америки. Напад Японії на американську базу Пірл – Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і переорієнтувати своє господарство на військовий лад. США надали країнам антигітлерівської коаліції в позику чи оренду зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство (лендліз). Це сприяло росту з 1939 р. по 1944 р. промислового виробництва більше, ніж вдвічі. В 6 разів зросло виробництво алюмінію, у 16 – випуск літаків. 60% світового промислового виробництва давали США. Було введено в дію промислові підприємства військового призначення вартістю 25 млрд. дол.

У США сконцентрувалося 2/3 світових запасів золота, що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних відносин. Єдиною індустріальною країною, яка переживала справжнє економічне піднесення були США.