33 Економічні експеременти більшовиків в Україні- воєнного комунізму та неп

вибухнула Перша світова війна справила руйнівний вплив на економіці України. Економічний та політичний криза на початку 1917 р. призвів до краху російського самодержавства. У тому 1917 р. представники української інтелігенції створили Центральну Раду, яка мала мета здобути автономію у Росії. Центральна Рада спробувала вирішити аграрний питання. Політика на галузі фінансів і промисловості виявилася малоефективною.

На зміну Центральну Раду прийшов Гетьманат Павло Скоропадський. Він також займався розробкою аграрного законодавства.Возобновлялись старорежимні порядки й у промисловості. Восени 1918 р. гетьманат ліквідували.

Економічний курс Директорії не вирізнявся послідовністю. Уряд хотіло відновити у Україні національний варіант радянської влади. Аграрна політика також була непослідовною. Проголошуючи вилучення землі в поміщиків без викупу і вже цим задовольняючи маси селянства, директорія також прагнула задовольнити потреби поміщиків. Їм пообіцяли компенсація витрат за агротехнічні, меліоративні та інші вдосконалення.

Політика “військового комунізму”:

Вирішивши збройним шляхом, питання влади на Україні собі на користь, більшовики почали докорінні зміни соціально-економічних відносин. Фінансове господарство України підпорядковувалося Росії, було заборонено діяльність банків, конфісковано золото і коштовності. Проводилася націоналізація заводів. Вивозили вагонами зерно, насильно вилучаючи її в селян.

Поруч із загостренням дефіциту продуктів південь України охопила посуха, наслідком став голод 1921-1923 рр.  (України голодувало 48% населення).

Катастрофічне становище у економіці спричинило різке невдоволення більшовиками.

Нова економічна політика

1921-го р. більшовики на чолі з В.І.Ленином змушені були визнати повного провалу політики “військового комунізму” перейти до новою економічною політиці -непу.

 Основними складовими непу були:

поновлення торгівлі, і товарно-грошових відносин; запровадження стійкою грошової одиниці; дозвіл приватної торгівлі, денаціоналізація середніх і трохи дрібних підприємств, запровадження госпрозрахунку, розвиток кооперації і оренди, зменшення державного втручання у економіку.

Результати і значення непу неоднозначні. Завдяки йому ми було відновлено господарство, зруйноване у роки Першої Першої світової. Виросло промислове і сільськогосподарське виробництво, пожвавилися торгівля і товарообмін. Але водночас з позитивними результатами неп призвів до безлічі протиріч. Зовнішня торгівля була державній монополією. Великі підприємства залишилися державної власністю.

Наприкінці 20-х рр. НЕП було припинено, його замінили командно-адміністративної системою керівництва.

34 Сталінські експеременти _-індустріалізація та колективізація сільського господарства

Попри успіхи непу Україна залишалася аграрно-індустріальної країною. насамперед Сталін і його соратники почали проводити політику індустріалізації, здійснюваної з допомогою п'ятирічок (перша п'ятирічка було з 1928 р. по 1933 р.). Основними джерелами індустріалізації були: націоналізація промисловості, збільшення податків, використання трудового ентузіазму робітників і примусової праці політв'язнів, колективізація сільського господарства, вилучення церковного і монастирського майна, прибуток за зовнішньої торгівлі, і т.п.

На відміну від розвинених країн світу, індустріалізація здійснювалася задля задоволення споживчого попиту населення, а навпаки, споживання промислової продукції обмежувалося. Саме держава стало як власником створених промислових об'єктів, а й споживачем продукції; переважно зброї та боєприпасів коштів виробництва. Фінанси при цьому вилучали з бюджету. З за нижчими від ринкових вивозили продукти сільського господарства. Курс на індустріалізацію був слабко підготовленим. Катастрофічно бракувало коштів, устаткування, кваліфікованих кадрів. Проте, завдяки трудовому ентузіазму людей, їхньої віри кращий майбутнє, з'явилися сотні більших коштів та середніх заводів, фабрик, шахт, електростанцій. У цілому 1930-ті роки України було створено потужну індустріальна база, ввівши республіку до кола економічно розвинених країн світу.