Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра загальної, вікової та практичної психології

Інструктивно-методичні матеріали до практичних і лабораторних занять, самостійної роботи

нормативної навчальної дисципліни

Пп.01 Психологія

напрям підготовки

6.010103 Технологічна освіта (автосправа),

6.010103 Технологічна освіта (технічна та комп’ютерна графіка)

факультет

Технології та дизайну

Укладач (-чі): канд. психол. наук, доцент кафедри психології Дзюба Т.М.

Затверджено на засіданні кафедри загальної, вікової та практичної психології

Протокол № ___ від «___» _____________________ 20___ р.

Завідувач кафедри загальної, вікової та практичної психології: доктор психол. наук, професор Яланська С.П. ______________

Полтава-2013

Загальні положення

У ході опрацювання змістових модулів курсу «Психологія» рекомендуємо використовувати такі види робіт:

конспектування змісту тем модуля або підготовка розгорнутого тематичного плану відповіді по кожному із запропонованих питань із наступним їх самостійним вивченням;

самостійне опрацювання тем змістовних модулів курсу: анотація прочитаної наукової літератури з курсу, складання бібліографічного опису, виконання тестів, конспектування першоджерел;

виконання завдань для самоконтролю.

Загальні вимоги підготовки до практичних занять

Практичні і лабораторні заняття з дисципліни «Психологія» дають можливість студенту самостійно опрацювати зміст матеріалу навчальної дисципліни, з яким він частково ознайомлюється у процесі лекційних занять. У цьому аспекті практичні та лабораторні заняття є тим додатковим комплексом, який розширює та збагачує арсенал знань студентів з навчальної дисципліни й активує його навчальну та пізнавальну діяльність.

Якісна підготовка до практичних занять передбачає готовність студентів до обговорення пропонованих питань і вільне володіння матеріалом в межах теми практичного (лабораторного) заняття.

Підготовку до практичних (лабораторних) занять доцільно починати з ознайомлення з питаннями для обговорення та рекомендованої літератури.

Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується підготовка конспекту або розгорнутого тематичного плану відповіді по кожному із запропонованих питань, оскільки таке опрацювання матеріалу полегшує його засвоєння й може бути використано в подальшому для підготовки до підсумкового заняття та іспиту. При виконанні конспектів необхідно фіксувати джерело, звідки взято матеріал (бажано з посиланнями на сторінки).

Використання ксерокопій підручників або іншої рекомендованої літератури доцільно лише у процесі попередньої самостійної підготовки, оскільки в такій формі навчальний матеріал мінімально структурується, а, отже, гірше запам’ятовується й відтворюється студентом.

Вимоги підготовки до практичних занять

Практичні заняття передбачають опрацювання та засвоєння отриманої теоретичної інформації. Вони сприяють закріпленню знань з певних тем, активізації роботи студентів, виявленню їхніх індивідуальних здібностей, забезпечують розвиток професійного творчого мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань майбутніх практичних психологів у реальних навчальних умовах, а також вільне володіння мовою психологічної науки. Практичні заняття складаються з двох взаємопов’язаних ланок – самостійного вивчення студентом програмного матеріалу, обговорення на заняттях результатів пізнавальної діяльності та поглиблення отриманих тематичних знань у процесі виконання практичних вправ.

Основна мета практичних занять – організація роботи студента з навчальною та науковою літературою, яка стосується найважливіших складних питань теми або таких, які недостатньо висвітлювалися на лекційних заняттях. При обговоренні таких питань студенти мають засвоїти навички узагальнення опрацьованого матеріалу, його доцільного аргументування, опонування точок зору співрозмовника, здійснення наукової дискусії.

Алгоритм підготовки до практичних занять

Підготовка студентів до практичних занять передбачає таку послідовність роботи:

Ознайомлення з проблемними питаннями для обговорення на практичному занятті.

Опрацювання опорного конспекту відповідної лекції.

Самостійне ознайомлення з науковою літературою, дослідницькими матеріалами, Інтернет-ресурсами з питань відповідної теми практичного заняття.

Визначення сутності незнайомих термінів. Для їх опанування варто скористатися психологічними словниками або відповідним розділом підручника зі списку рекомендованої літератури.

Виконання завдань для самостійної роботи за відповідною темою практичного заняття.

Відповідь на питання самоконтролю.

Здійснення самодослідження за визначеною методикою і створення рекомендацій за результатами дослідження (для лабораторних занять).

Підсумком роботи студента є вільне орієнтування у питаннях практичного заняття та наукових статтях, рекомендованих до опрацювання, здатність висловити власну думку та відстояти її у навчальному діалозі під час практичного заняття.

Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів

В процесі вивчення дисципліни «Психологія» використовуються такі види контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час викладання аудиторних і позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем.

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного і практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю обираються викладачем. Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, практичних занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку (для студентів 1 курсу), екзамену після вивчення всього курсу.

Критерії оцінювання знань студентів

Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПНПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

Оцінка за шкалою ECTS

За 100-бальною шкалою закладу

За національною шкалою

Екзамен

A

90 – 100

відмінно

B

83 – 89

добре

C

75 – 82

D

68 – 74

задовільно

E

60 – 67

FX

35 – 59

незадовільно

(з можливістю повторного складання екзамену)

F

0 – 34

незадовільно

(з обов’язковим повторним вивченням курсу)

Оцінювання навчальної діяльності студентів з дисципліни «Психологія»

Поточний і модульний контроль

Індивідуальне завдання (навчальний проект)

Підсумковий контроль (залік, екзамен)

Загальна

сума

40 балів

(Ці бали складається із суми балів за кожен змістовий модуль. А бали за кожний модуль – із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної роботи)

20 балів

Упродовж вивчення дисципліни виконується індивідуальне завдання.

Залік:

40 балів

(підсумкова контрольна робота з п’яти завдань різного рівня складності за усіма опрацьованими темами курсу)

Екзамен:

40 балів = 15+15+10

(два екзаменаційні питання та практичне завдання)

100 балів

До 40 балів – середня оцінка за виконання усіх видів роботи вивчення змістових модулів упродовж одного року навчання.

Загальна оцінка відповіді кожного студента є комплексною, яка враховує всі сторони його виступу: теоретичні знання, вміє пояснити основні закономірності явища та реалізовувати у практичних завданнях згідно навчального плану спеціальності. При оцінюванні відповіді враховується також творчість і якість у розкриті питання.

Оцінка «5 балів» ставиться, коли:

студент впевнено відповідає на теоретичне питання;

демонструє глибокі, міцні, системні знання у розкритті теоретичних основ психології травмуючих ситуацій;

студент уміє застосувати набуті знання при виконанні психологічних завдань, вміє виявляти та відстоювати особисту позицію;

на високому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички.

Високий рівень виконання практичної й індивідуальної частини завдань (90-100%).

Оцінка «4 бали» ставиться за таких умов, коли студент:

досить повно розкриває зміст матеріалу відповідно до поставленого завдання; при відповіді на питання виявляє знання істотних ознак понять, психологічних явищ та зв’язків між ними, вміє пояснити основні закономірності явища

розуміє зміст спеціальних термінів, роботу виконує без грубих помилок; у відповідях можливі 1-2 неточності у вживанні спеціальної термінології, несуттєві висновки, узагальнення, незначні помилки, які не впливають на сутність змісту;

на достатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички.

Достатній рівень виконання практичної і самостійної частини завдань (75-89%); у цілому дотримується поставлених вимог до навчання.

Оцінка «3 бали» ставиться, коли студент:

невпевнено відповідає на теоретичне питання;

відтворює основні навчально-методичні знання, проте володіє лише елементарними вміннями;

відчуває помітні труднощі при виконанні психологічних завдань, втрачає розуміння сутності психологічного явища при зміні деяких складових;

правильно відповідає на теоретичні питання, але не вміє творчо застосовувати здобуті знання при вирішенні корекційно-розвивальних завдань; не завжди творчо розкриває зміст матеріалу; допускає помилки у вживанні спеціальних термінів;

викладає матеріал безсистемно, з порушенням логічних зв’язків;

Задовільний рівень виконання практичної й самостійної частини завдань (60-74%).

Оцінка «2 бали» ставиться, коли студент:

демонструє уривчастість або відсутність знань, плутається у поняттях, не володіє спеціальною термінологією, прояв знань відбувається лише за допомогою викладача;

не розкриває змісту матеріалу, припускається грубих помилок у його тлумаченні;

практичне завдання виконується фрагментарно, характеризується лише початковими уявленнями про предмет дослідження;

на недостатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички;

Низький рівень виконання практичної і самостійної частини корекційно-розвиваючих завдань (35-59%).

Оцінка «0-1 балів» ставиться у разі, коли студент:

не володіє спеціальною термінологією;

не вміє вирішувати третину практичних завдань; не розкриває змісту матеріалу, припускається грубих помилок у його тлумаченні;

не використовує теоретичні знання для розв’язання проблем;

Невиконання або низький рівень практичної й самостійної частини завдань (0-34%).

Кожен вид навчальної діяльності студента (усні відповіді, практичні і лабораторні завдання та самостійна робота оцінюється за поданими вище критеріями в межах від 0 до 5 балів. Отримані студентом оцінки додаються та діляться на загальну кількість набраних оцінок, внаслідок чого отримується системний бал. За наведеною нижче шкалою системна оцінка переводиться в 40 рейтингових балів.

1,1 = 1	2,1 = 11	3,1 = 21	4,1 = 31
1,2 = 2	2,2 = 12	3,2 = 22	4,2 = 32
1,3 = 3	2,3 = 13	3,3 = 23	4,3 = 33
1,4 = 4	2,4 = 14	3,4 = 24	4,4 = 34
1,5 = 5	2,5 = 15	3,5 = 25	4,5 = 35
1,6 = 6	2,6 = 16	3,6 = 26	4,6 = 36
1,7 = 7	2,7 = 17	3,7 = 27	4,7 = 37
1,8 = 8	2,8 = 18	3,8 = 28	4,8 = 38
1,9 = 9	2,9 = 19	3,9 = 29	4,9 = 39
2,0 = 10	3,0 = 20	4,0 = 30	5,0 = 40

Блок практичні заняття, самостійна робота

Рейтингове оцінювання практичних і лабораторних занять

фіксована відповідь за проблемними питаннями плану – 0-5 балів;

модульний контроль (тестування, вирішення практичних завдань), контроль знань за результатами самостійної роботи – 0-5 балів.

Максимальна кількість балів за практичні (лабораторні) заняття та самостійну роботу студента – 40 балів.

Блок індивідуальне завдання (навчальний проект) – 0-20 балів.

Блок підсумковий контроль (залік, екзамен) – 40 балів.

Програмний матеріал

до практичних занять дисципліни «Психологія»

1 курс

Практичні заняття

Практичне заняття 1

Тема. Предмет, завдання і методи психологічної науки

План

Сучасна психологія, її задачі та місце в системі наук.

Аналіз головних напрямків зарубіжної психології. Розвиток вітчизняної психології.

Психіка в світі рефлекторної концепції. Мозок і психіка.

Галузі психології. Психологія і технічний прогрес.

Методи психології. Етапи психологічного дослідження. Роль методів у пізнанні психіки дитини вчителем.

Основні поняття: психологія; психіка; психічні процеси; психічні стани; психічні властивості; психічні утворення; функції психіки: функція відображення і регулятивнафрейдизм; біхевіоризм; гештальтпсихологія; когнітивна психологія; гуманістична психологія; принцип єдності свідомості й діяльності; принцип детермінізму психіки; принцип розвитку психіки в діяльності; рефлекторний характер психіки; функціональна асиметрія великих півкуль мозку; рефлекторне кільце; зворотній зв’язок; галузі психології; метод психології; гіпотеза; метод спостереження; метод експерименту; метод бесіди; інтерв’ю; метод анкетування; метод аналізу продуктів діяльності; метод експертних оцінок; біографічний метод; метод тестів.

Питання для самоконтролю

На якому компоненті вчинку зосереджена увага на міфологічному етапі історії психології?

У чому суть ситуативного компоненту вчинку?

Поясніть суть фетишизму, анімізму, фаталізму, тотемізму.

Що зумовило перехід до філософського етапу історії?

Які проблеми досліджувалися вітчизняними психологами в повоєнні роки?

У чому суть концепції психологічного розвитку в онтогенезі за Г.С. Костюком?

Які аспекти проблеми пам’яті досліджував П.І. Зінченко?

На якій проблемі зосереджувалися наукові інтереси П.Р. Чамати в повоєнні роки?

Хто започаткував концепцію психології вчинку?

Чому зараз психологія все ще перебуває в пошуках свого предмета? Поясніть.

Література