- •1. Політична економія, предмет вивчення, основні категорії та етапи розвитку
- •2. Методи дослідження соціально-економічних явищ
- •3. Особливості економічних законів
- •Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
- •1. Суспільне виробництво, його економічна система і особливості
- •2. Основні чинники суспільного виробництва
- •3. Технічний спосіб виробництва та етапи його історичної еволюції
- •4. Поєднання робочої сили і засобів виробництва у різних суспільно-економічних формаціях
- •Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
- •1. Соціальні і економічні потреби та інтереси суспільства
- •2. Соціальні та економічні інтереси особи
- •4. Людина як елемент продуктивних сил
- •Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •1. Економічний вибір та економічна поведінка товаровиробника
- •2. Межа виробничих можливостей
- •3. Природно-виробничі ресурси України
- •Відносини власності в економічному житті суспільства
- •1. Розвиток форм власності. Юридична та економічна сторона власності
- •2. Форми власності в сучасних умовах
- •3. Зміна форм власності в Україні за роки незалежності
- •4. Закон України «Про власність»
- •5. Особливості приватизації в Україні. Державна програма, приватизаційні папери
- •Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •1. З історії розвитку капіталістичної економіки. Капітал, наймана робоча сила: сутність експлуатації
- •2. Економічна система монополістичного капіталізму
- •3. Монополії та олігополії
- •5. Перспективи розвитку сучасного капіталу
- •Загальні основи ринку
- •1. Ринок, його структура і функції
- •2. Інфраструктура ринку. Особливості біржової структури сучасної України
- •3. Сутність закону попиту і пропозиції. Механізм утворення ринкової ціни
- •4. Конкуренція і ринок. Монополія і конкуренція
- •5. Класифікація ринку
- •6. Особливості становлення ринкових відносин в Україні
- •7. Антимонопольне законодавство та захист прав товаровиробника
- •11. Банківська система України
- •Національний банк України
- •2. Сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній і валовий національний продукт
- •1. Механізм розподілу національного доходу у суспільстві. Фонд споживання та нагромадження
- •4. Черкащина як суб’єкт світового простору
- •Література
Відносини власності в економічному житті суспільства
Власність - система виробничих відносин між людьми щодо привласнення різноманітних об’єктів власності у всіх сферах суспільного відтворення.
Привласнення – відношення людей по певних речей як до своїх власних.
Державна власність – привласнення державою засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об’єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.
Індивідуальна власність – особисте, підсобне і трудове господарство, а також особиста власність громадян.
Колективна власність - представлена різного роду колективними підприємствами, кооперативами, товариствами і асоціаціями.
Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, передбачених статутом кооперативу.
Приватна власність – форма власності, суб’єктом якої є окрема людина або сім’я.
1. Розвиток форм власності. Юридична та економічна сторона власності
З юридичної точки зору: власність – це право розпоряджатись, користуватись, продавати, передавати в дар і по спадковості різні предмети, речі, засоби виробництва і нерухомість.
З економічної точки зору: власність – це система відносин, пов’язана з володінням і користуванням засобами виробництва.
Економічна власність з’являється ще на стадії родоплемінного ладу і є спільною: усі продукти трудової діяльності і знаряддя виробництва належать племені, роду.
З розвитком виробництва і засобів виробництва поступово з’являється приватна власність, яка протягом віків ускладнюється за структурою, збільшується і змінюється.
В стародавні часи перших цивілізацій і держав розвивається приватна власність не лише на засоби виробництва, а і на будівлі, коштовності, в рабовласницьку епоху – і на людей-рабів. Земля спочатку знаходиться у власності громади, поступово переходячи до рук старійшин, князів, потім монархів. У феодальну епоху земля як власність стає основною цінністю і визначає рівень її багатства і влади.
На етапі індустріального суспільства рівень економічної влади і можливостей визначається власністю на засоби виробництва, у першу чергу – на основні фонди, а також володіння і розпорядження капіталом.
В новітню епоху, в ХІХ–ХХ столітті, розвиваються різні форми власності, поряд з приватною набирає сили акціонерна, корпоративна, які за змістом є колективними формами, хоча зберігають розподіл прибутку за персональним вкладом капіталу.
2. Форми власності в сучасних умовах
В сучасному складному економічному процесі усі форми власності умовно доцільно поділити на два типи: спільна і приватна власність. Кожен тип має свої форми, які змінюються і розвиваються.
До приватного типу відносяться такі форми:
- особиста – це предмети власного користування людини, засоби праці для задоволення власних потреб;
- індивідуальна – це засоби виробництва, за допомогою яких людина самостійно виробляє і реалізує товар для отримання прибутку, щоб задовольнити власні потреби сім’ї;
- приватна – це власність на засоби виробництва, яка дає можливість власнику використовувати робочу силу і отримувати прибуток;
- інтелектуальна – це право особи володіти і розпоряджатися власними науковими відкриттями, творами духовної культури, а саме – літературними і музичними.
До спільного типу відносяться такі форми:
- державна – це власність усіх громадян держави, якою управляють, організовують її використання і розподіл, державні органи влади, обрані народом;
- колективна – це власність колективу, який спільно управляє, розпоряджається нею, а прибуток, отриманий у ході спільної праці розподіляється за трудовим вкладом членів колективу;
- кооперативна – це власність колективу, утвореного в результаті об’єднання індивідуальних пайових внесків, засобів виробництва; прибуток, отриманий в результаті спільної праці розподіляється у відповідності з розміром пайового внеску;
- акціонерна – це власність акціонерів, які розпоряджаються і отримують прибуток відповідно до кількості акцій, що засвідчують їх грошовий внесок у виробництво;
- муніципальна власність – це власність певної територіальної громади, якою управляють і розподіляють місцеві органи самоврядування;
Корпоративна – це великі економічні об’єднання з єдиною економічною політикою та інтересами, які можуть включати різні економічні структури і підрозділи, що мають свою власність, але вона функціонує за єдиним положенням корпорації.