Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Politichna_ekonomiya_Derkach_Zh_V_Khoptin_T_I.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

2. Межа виробничих можливостей

У процесі економічної діяльності важливим є поєднання факторів виробництва таким чином, щоб забезпечити максимальний випуск продукції з урахуванням суспільних можливостей і потреб.

Межа виробничих можливостей показує максимально можливий обсяг виробництва певного конкретного товару або виду послуг за наявних ресурсів і знань, які має у своєму розпорядженні конкретна економіка, і визначених обсягах виробництва інших товарів і послуг.

Уявімо, що у суспільстві виробляються лише продукти харчування і розваги. Чим більше ресурсів витрачатимемо на виробництво продуктів харчування, тим менше буде пропонуватись розваг. За зміною у співвідношенні між ними можна побудувати геометричну криву (на осі х відкладатимемо кошти на розваги, а на осі у – на харчування). Утворена крива окреслюватиме межу виробничих можливостей, ця лінія ділить площину графіка на дві частини: ту, на якій витрачаються ресурси (від центра до кривої), і ту, яка для економіки недосяжна (за межами кривої).

Крива виробничих можливостей має опуклу конфігурацію. Ця опуклість пояснюється тим, що одні ресурси можуть використовуватися продуктивніше під час виробництва одного товару (наприклад – продукти харчування), другі – під час виробництва нашого товару (наприклад – товарів для розваг). Якщо збільшувати виробництво одного якогось товару, то доводитиметься все більше залучати малоефективні ресурси (ефективні витрачені), а це скорочуватиме випуск іншого продукту, зростатиме альтернативна вартість.

Розподіл ресурсів є неефективним, якщо в економіці існує можливість виробляти більшу кількість якого-небудь товару або послуг за наявних ресурсів без скорочення випуску інших товарів або послуг. Ефективне використання ресурсів означає: для суспільства неможливо отримувати більшу кількість одного блага без того, щоб не зменшити кількість іншого.

Економіка прагне до повного і ефективного використання виробничих ресурсів, внаслідок чого між різними їх елементами встановлюються оптимальні або найбільш доцільні пропорції.

3. Природно-виробничі ресурси України

Економічне зростання нашої держави в значній мірі залежить від ефективного використання її виробничих ресурсів. Україна – держава з потужним і розвинутим мінерально-сировинним комплексом. З розвідкою, видобутком, переробкою і використанням мінеральної сировини пов’язано близько 50% промислового потенціалу, до 30% трудових ресурсів, 23-25% національного доходу. Різноманітність і кількість мінеральних ресурсів оцінюється зарубіжними експертами у 8 балів за 10-бальною шкалою.

В Україні виявлено понад 200 видів різних корисних копалин, частка нашої держави у запасах республік колишнього Радянського Союзу становить: залізної руди – 31%; марганцевої руди – 75%; ртуті – 25%; титану – 40%; облицювального каміння – 56%.

Проте, незважаючи на наявність в надрах України великої кількості корисних копалин, потреба в окремих з них задовольняється неповністю. Так, потреба в енергоносіях забезпечується тільки на 60 - 70%, в тому числі у вугіллі – на 70 – 80%, газі – на 20%, нафті – 8 – 10%, що зумовлює необхідність імпорту.

Україна володіє значними запасами земельних ресурсів. Якщо СРСР володів 80% світових земельних угідь, то Україна після розпаду Союзу у державну власність отримала 49,7% земель.

Водні ресурси України формуються за рахунок річок і підземельних вод (річковий стік – 209,9 км³, підземні води - 7 км³).

Наявність великого запасу корисних копалин, земельних площ, водних ресурсів – це чинники, що безумовно підвищують конкурентноздатність української економіки. Проте ці переваги нестійкі: їх легко втратити через обмеженість чи вичерпність або зниження цін на них. В сучасних умовах все більшого значення набувають розвиток нових технологій, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]