
- •1. Політична економія, предмет вивчення, основні категорії та етапи розвитку
- •2. Методи дослідження соціально-економічних явищ
- •3. Особливості економічних законів
- •Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
- •1. Суспільне виробництво, його економічна система і особливості
- •2. Основні чинники суспільного виробництва
- •3. Технічний спосіб виробництва та етапи його історичної еволюції
- •4. Поєднання робочої сили і засобів виробництва у різних суспільно-економічних формаціях
- •Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
- •1. Соціальні і економічні потреби та інтереси суспільства
- •2. Соціальні та економічні інтереси особи
- •4. Людина як елемент продуктивних сил
- •Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •1. Економічний вибір та економічна поведінка товаровиробника
- •2. Межа виробничих можливостей
- •3. Природно-виробничі ресурси України
- •Відносини власності в економічному житті суспільства
- •1. Розвиток форм власності. Юридична та економічна сторона власності
- •2. Форми власності в сучасних умовах
- •3. Зміна форм власності в Україні за роки незалежності
- •4. Закон України «Про власність»
- •5. Особливості приватизації в Україні. Державна програма, приватизаційні папери
- •Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •1. З історії розвитку капіталістичної економіки. Капітал, наймана робоча сила: сутність експлуатації
- •2. Економічна система монополістичного капіталізму
- •3. Монополії та олігополії
- •5. Перспективи розвитку сучасного капіталу
- •Загальні основи ринку
- •1. Ринок, його структура і функції
- •2. Інфраструктура ринку. Особливості біржової структури сучасної України
- •3. Сутність закону попиту і пропозиції. Механізм утворення ринкової ціни
- •4. Конкуренція і ринок. Монополія і конкуренція
- •5. Класифікація ринку
- •6. Особливості становлення ринкових відносин в Україні
- •7. Антимонопольне законодавство та захист прав товаровиробника
- •11. Банківська система України
- •Національний банк України
- •2. Сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній і валовий національний продукт
- •1. Механізм розподілу національного доходу у суспільстві. Фонд споживання та нагромадження
- •4. Черкащина як суб’єкт світового простору
- •Література
2. Межа виробничих можливостей
У процесі економічної діяльності важливим є поєднання факторів виробництва таким чином, щоб забезпечити максимальний випуск продукції з урахуванням суспільних можливостей і потреб.
Межа виробничих можливостей показує максимально можливий обсяг виробництва певного конкретного товару або виду послуг за наявних ресурсів і знань, які має у своєму розпорядженні конкретна економіка, і визначених обсягах виробництва інших товарів і послуг.
Уявімо, що у суспільстві виробляються лише продукти харчування і розваги. Чим більше ресурсів витрачатимемо на виробництво продуктів харчування, тим менше буде пропонуватись розваг. За зміною у співвідношенні між ними можна побудувати геометричну криву (на осі х відкладатимемо кошти на розваги, а на осі у – на харчування). Утворена крива окреслюватиме межу виробничих можливостей, ця лінія ділить площину графіка на дві частини: ту, на якій витрачаються ресурси (від центра до кривої), і ту, яка для економіки недосяжна (за межами кривої).
Крива виробничих можливостей має опуклу конфігурацію. Ця опуклість пояснюється тим, що одні ресурси можуть використовуватися продуктивніше під час виробництва одного товару (наприклад – продукти харчування), другі – під час виробництва нашого товару (наприклад – товарів для розваг). Якщо збільшувати виробництво одного якогось товару, то доводитиметься все більше залучати малоефективні ресурси (ефективні витрачені), а це скорочуватиме випуск іншого продукту, зростатиме альтернативна вартість.
Розподіл ресурсів є неефективним, якщо в економіці існує можливість виробляти більшу кількість якого-небудь товару або послуг за наявних ресурсів без скорочення випуску інших товарів або послуг. Ефективне використання ресурсів означає: для суспільства неможливо отримувати більшу кількість одного блага без того, щоб не зменшити кількість іншого.
Економіка прагне до повного і ефективного використання виробничих ресурсів, внаслідок чого між різними їх елементами встановлюються оптимальні або найбільш доцільні пропорції.
3. Природно-виробничі ресурси України
Економічне зростання нашої держави в значній мірі залежить від ефективного використання її виробничих ресурсів. Україна – держава з потужним і розвинутим мінерально-сировинним комплексом. З розвідкою, видобутком, переробкою і використанням мінеральної сировини пов’язано близько 50% промислового потенціалу, до 30% трудових ресурсів, 23-25% національного доходу. Різноманітність і кількість мінеральних ресурсів оцінюється зарубіжними експертами у 8 балів за 10-бальною шкалою.
В Україні виявлено понад 200 видів різних корисних копалин, частка нашої держави у запасах республік колишнього Радянського Союзу становить: залізної руди – 31%; марганцевої руди – 75%; ртуті – 25%; титану – 40%; облицювального каміння – 56%.
Проте, незважаючи на наявність в надрах України великої кількості корисних копалин, потреба в окремих з них задовольняється неповністю. Так, потреба в енергоносіях забезпечується тільки на 60 - 70%, в тому числі у вугіллі – на 70 – 80%, газі – на 20%, нафті – 8 – 10%, що зумовлює необхідність імпорту.
Україна володіє значними запасами земельних ресурсів. Якщо СРСР володів 80% світових земельних угідь, то Україна після розпаду Союзу у державну власність отримала 49,7% земель.
Водні ресурси України формуються за рахунок річок і підземельних вод (річковий стік – 209,9 км³, підземні води - 7 км³).
Наявність великого запасу корисних копалин, земельних площ, водних ресурсів – це чинники, що безумовно підвищують конкурентноздатність української економіки. Проте ці переваги нестійкі: їх легко втратити через обмеженість чи вичерпність або зниження цін на них. В сучасних умовах все більшого значення набувають розвиток нових технологій, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси.