
- •1. Політична економія, предмет вивчення, основні категорії та етапи розвитку
- •2. Методи дослідження соціально-економічних явищ
- •3. Особливості економічних законів
- •Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
- •1. Суспільне виробництво, його економічна система і особливості
- •2. Основні чинники суспільного виробництва
- •3. Технічний спосіб виробництва та етапи його історичної еволюції
- •4. Поєднання робочої сили і засобів виробництва у різних суспільно-економічних формаціях
- •Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
- •1. Соціальні і економічні потреби та інтереси суспільства
- •2. Соціальні та економічні інтереси особи
- •4. Людина як елемент продуктивних сил
- •Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •1. Економічний вибір та економічна поведінка товаровиробника
- •2. Межа виробничих можливостей
- •3. Природно-виробничі ресурси України
- •Відносини власності в економічному житті суспільства
- •1. Розвиток форм власності. Юридична та економічна сторона власності
- •2. Форми власності в сучасних умовах
- •3. Зміна форм власності в Україні за роки незалежності
- •4. Закон України «Про власність»
- •5. Особливості приватизації в Україні. Державна програма, приватизаційні папери
- •Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •1. З історії розвитку капіталістичної економіки. Капітал, наймана робоча сила: сутність експлуатації
- •2. Економічна система монополістичного капіталізму
- •3. Монополії та олігополії
- •5. Перспективи розвитку сучасного капіталу
- •Загальні основи ринку
- •1. Ринок, його структура і функції
- •2. Інфраструктура ринку. Особливості біржової структури сучасної України
- •3. Сутність закону попиту і пропозиції. Механізм утворення ринкової ціни
- •4. Конкуренція і ринок. Монополія і конкуренція
- •5. Класифікація ринку
- •6. Особливості становлення ринкових відносин в Україні
- •7. Антимонопольне законодавство та захист прав товаровиробника
- •11. Банківська система України
- •Національний банк України
- •2. Сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній і валовий національний продукт
- •1. Механізм розподілу національного доходу у суспільстві. Фонд споживання та нагромадження
- •4. Черкащина як суб’єкт світового простору
- •Література
2. Основні чинники суспільного виробництва
Основними чинниками суспільного виробництва є:
а) робоча сила;
б) засоби виробництва;
в) земля.
а) Робоча сила – це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця людини завжди цілеспрямована і осмислена. Людина постійно розвивається і удосконалюється, спочатку вона лише пристосовувалася до природи, а потім навчилася перетворювати її, створювати нові предмети, необхідні для вжитку. Діяльність набула творчого характеру. Саме праця створила людину, дала змогу досягти такого високого економічного рівня розвитку.
Головною умовою виробництва є те, що робоча сила повинна весь час діяти. Цей процес дістав назву «споживання». Інакше кажучи, споживання робочої сили є сама праця. Її ще називають «живою працею».
б) Засоби виробництва поділяються на предмети праці і засоби праці.
Предмети праці – це те, на що спрямована праця людини і становить матеріальну основу створюваного продукту (метал, бавовна, цемент, зерно). Предмети праці ще називають сировиною, сирими матеріалами.
Засоби праці – це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює їх і пристосовує для своїх потреб (інструменти, машини, обладнання, будівлі).
в) Земля є природним чинником зі своїми геологічними, кліматичними особливостями, фауною і флорою, що дає виробництву умови, сировину, паливно-енергетичні ресурси. З початком розвитку виробництва люди почали боротися за землю, це привело до виникнення власності на землю. Вся вона знаходиться або в руках держави, або в приватному володінні. З розвитком виробництва земля виснажується і потребує постійного відновлення своєї продукуючої здатності.
Чинники виробництва утворюють продуктивну силу суспільства. Розвиток продуктивних сил свідчить про те, як суспільство оволоділо природою, і на якому рівні суспільного прогресу воно знаходиться.
Для визначення рівня розвитку продуктивних сил використовують кількісні і якісні параметри.
Кількісні параметри:
- досягнуті масштаби виробництва вимірюються кількістю виробленої продукції у суспільстві;
- обсяг засобів виробництва – це кількість обладнання, яке задіяне у виробництві, обсяг використаної сировини, палива, енергії;
- кількісний склад робочої сили.
Якісні параметри:
- прогресивність техніки і технології відображає удосконалення технічного оснащення виробництва, використання винаходів і наукових відкриттів у технологічному оснащенні економічних процесів;
- якість створюваних благ вимірюється багатьма показниками (потужність, точність, продуктивність, дизайн і т. п.);
- кваліфікація кадрів свідчить про рівень знань, умінь та трудових навичок робітників і службовців;
- продуктивність праці вимірюється кількістю продукції чи послуг, вироблених працівниками, підприємствами за одиницю часу.
Виробничий потенціал визначається ефективністю. Сутність економічного прогресу полягає в досягненні більш високої ефективності виробництва, а сама ефективність є основним, узагальнюючим критерієм економічного прогресу.
Ефективність – це відношення отриманого у виробництві результату (продукту) до сукупних витрат виробничих ресурсів. Чим вище результат (обсяг продукту) і нижче витрати ресурсів на його отримання, тим вище ефективність, і навпаки. Тому підвищення ефективності означає отримання високих кінцевих результатів виробництва (продукту) на одиницю витрачених ресурсів.