5. Перспективи розвитку сучасного капіталу

У другій половині ХХ століття, особливо після науково-технічної революції, коли швидкими темпами починає розвиватися постіндустріальне суспільство і на перший план виходять інформаційні технології, - змін зазнають і організаційні структури сучасного капіталу.

Втрачається звичне розуміння приватної власності і капіталу: акціонування власності перетворює приватне виробництво у колективне виробництво з фіксованим господарем його частки. Кожен приватний власник розуміє, що в умовах високо затраченої економіки неможливим стає отримання прибутку лише власними силами, потрібна корпоративність.

Сучасний капітал все більше набуває інтернаціонального характеру в результаті поглиблення міжнародної спеціалізації та інтеграції виробництва.

Змінилася структура найбільш прибуткових галузей виробництва, все частіше надприбутки виростають не в галузях машинобудування, а в сфері обслуговування, шоу-бізнесі, громадському харчуванні.

Загальні основи ринку

Ринок - обмін, який ведеться за законами товарного виробництва.

Монополізований ринок - ринок, на який вивозяться товари і послуги товаровиробників, кожен з яких виробляє таку частку продукції, що може впливати на рівень цін.

Вільний ринок - ринок, який виникає на початковій стадії накопичення капіталу.

Регульований ринок - система економічних відносин вільної підприємницької діяльності, яка регулюється державою і різними економічними об’єднаннями.

Фондова біржа – організований ринок, на якому продаються і купуються цінні папери.

Товарна біржа – відображає сукупність економічних відносин ринку, на якому концентрується інформація про той чи інший товар, відбувається його купівля-продаж за зразками.

Ринок робочої сили – форма руху трудових ресурсів, що характеризуються системою відносин між власниками робочої сили та її покупцями.

Попит - платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні товари і послуги.

Пропозиція - сукупність товарів і послуг на ринку з певними цінами, які готові продати виробники.

Ціна - грошова сума, яку одержують за конкретний товар.

Маржа - термін, що застосовується в торговій, біржовій, страховій та банківській практиці для визначення різниці між цінами товарів та іншими показниками.

Конкуренція - боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збут товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків.

Цінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зменшення затрат виробництва, зниження цін на товари і послуги без суттєвої зміни їх якості і асортименту.

Конкуренція нецінова - завоювання конкурентної переваги за рахунок покращення якості продукції, реклами, надання більшого обсягу послуг тощо.

Ф’ючерсна ціна - ціна, за якою сторони ф’ючерсного контракту погоджуються здійснити угоду в розрахунковий день.

1. Ринок, його структура і функції

Ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів.

Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, нази­вають ринковою економікою, її антиподом є командна економіка, в якій діяльність господарюючих суб'єктів централізовано регулюються державою, народногосподарські пропорції формуються на базі директивних планів, а ціни встановлюються адміністра­тивним шляхом.

Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб'єктів рин­кових відносин, то ми побачимо, що спочатку це були виробники і споживачі товарної продукції. Потім, у міру його розвитку, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посередники: комерційні агенти, брокери, дилери.

Названі суб'єкти, діючи на правах фізичних або юридичних осіб, відіграють всезростаючу роль у ринковій економіці, і не ви­падково. Ринок – це складний механізм виявлення і уз­годження економічних інтересів. Саме цим і займаються посередники. Вони вивчають стан справ з пропону­ванням і попитом тих чи інших товарів, динаміку цін, встановлю­ють ділові контакти, прогнозують ринкову ситуацію тощо.

Функції ринку:

– інформаційна функція: через коливання цін на товари і послуги, ринок надає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільно необхідні витрати виробництва і суспільно необхідну якість та асортимент цих товарів і послуг;

– регулююча функція: орієнтуючись на ринкові ціни і намагаю­чись одержати максимальний прибуток, підприємці направляють свої кошти на випуск тих товарів, які користуються попитом, в результаті досягається відповідність між обсягом виробництва і суспільними потребами, формуються необхідні економічні про­порції;

– сануюча функція: за до­помогою конкуренції ринок "очищає" суспільне виробництво від еко­номічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і, навпаки, "дає зелене світло" ефективнішим;

– оцінююча функція: зростання попиту на товар засвідчує не лише його потрібність, але і якість;

– технологічна функція: з метою підвищення якості і зниження вартості в умовах ринкової конкуренції, виробник удосконалює технологію виробництва, оснащуючи виробництво більш продуктивними та ефективними засобами виробництва.