Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Politichna_ekonomiya_Derkach_Zh_V_Khoptin_T_I.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
644.1 Кб
Скачать

Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки

Капітал – вартість, яка внаслідок використання найманої праці дає додаткову вартість.

Експлуатація – привласнення одними людьми продуктів праці інших людей.

Монополія - об’єднання підприємств в спільну економічну структуру, які забезпечують контроль за виробництвом та реалізацією товарів в одній або кількох галузях з метою протистояння конкуренції.

Корпорація - акціонерна компанія, у якій на основі централізації капіталів і заощаджень найманих працівників здійснюється колективне привласнення результатів виробничої діяльності залежно від величини отриманих на внесені кошти акцій.

Олігополія – ситуація на ринку, коли декілька великих, конкуруючих фірм монополізують виробництво і збут основної маси продукції в галузі.

1. З історії розвитку капіталістичної економіки. Капітал, наймана робоча сила: сутність експлуатації

Капіталістична економіка починає розвиватись з розвитком товарно-грошових відносин, коли виробництво і отримання прибутку базується на використанні капіталу і найманій робочій силі. Капітал авансований поділяється на постійний капітал і змінний капітал (К = с + v – формула загальної вартості авансового капіталу. Частина капіталу, яка виступає у формі засобів виробництва – це постійний капітал (с), інша частина, що витрачається на купівлю робочої сили - це змінний капітал (v)).

У ході капіталістичного виробництва створюється продукція, її вартість визначається за формулою: W = c + v + m, де с - засоби виробництва, v – витрати на робочу силу, m - додаткова вартість. Витрати на робочу силу потрапляють до робітника у формі заробітної плати, а додаткова вартість складає основу прибутку капіталіста. Додаткова вартість створюється робітником і її присвоєння складає основу капіталістичної експлуатації.

m 100%

m’ = ―――

V

Відношення додаткової вартості до змінного капіталу є нормою додаткової вартості (m’). Ця формула показує ступінь експлуатації робітників. Отже, для капіталіста робітник стає товаром, споживча вартість якого – створення прибутку.

2. Економічна система монополістичного капіталізму

Уже в ХІХ столітті в країнах з ринковою економікою розвивається монопольне виробництво. Монополії – це об’єднання підприємств в єдину економічну систему, які забезпечують виробництво значної кількості або більшості товару, що дає їм право диктувати свої ціни і умови реалізації на ринку. Історичними формами монополії були такі:

- картель - організаційно-виробнича одиниця або форма монополій, при якій зберігалася фінансова, підприємницька, комерційна самостійність, а підприємці домовлялися між собою про розподіл ринку і ціни на товари, сировину;

- синдикат - одна з форм монополії, об’єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на покупку сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган;

- трест - організаційно-виробнича одиниця або форма монополій, при якій всі об’єднані підприємства втрачають свою комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю;

- концерн - форма об’єднання підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі для здійснення спільної діяльності на основі акціонування.

На початку ХХ століття починають утворюватись міжнародні монополії. Поступово монополізований капітал охоплює усі сфери економічної діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]