13)Дати структурно функціональну характеристику діяльності кори головного мозку

Кора великих півкуль з’являється вперше у риб у вигляді нюхових клітин, але видалення їх суттєво не впливає на поведінку риб. В амфібій вже є нюхова кора. Півкулі з’являються лише у птахів, у них при видаленні півкуль помітно змінюється поведінка: самі не можуть злетіти, самі не можуть їсти, в’ють гнізда, але не реагують на крик пташенят, у них зникає материнський інстинкт. Повного розвитку кора досягає у ссавців. У них видалення кори викликає втрату материнського інстинкту (собаки можуть поїдати своїх щенят), тварини не обходять перепони, натикаються на предмети, не йдуть на клич господаря, не орієнтуються в просторі, у них зникає захисний інстинкт. Найбільшу площу займає кора у приматів – 2200 см2. В них найкраще розвинені борозни та звивини. Функції кори повністю забезпечують пристосування до життя та вищу психічну діяльність. Видалення великих півкуль призводить до втрати здатності до самостійного життя. У людини кора великих півкуль забезпечує такі функції: - Взаємодія організму з навколишнім середовищем. - Регуляція діяльності внутрішніх органів. - Регуляція обміну речовин та енергії. - Вища нервова діяльність –мова, пам’ять, мислення, свідомість. Кора головного мозку є вищим відділом ЦНС. Це сіра речовина товщиною 3- 5 мм , вкриває півкулі головного мозку. Вона займає площу 22 м2, утворюючи багаточисельні складки. В складі кори до 109-1010 нейронів, які утворюють 6 шарів: 1. Молекулярний шар – має мало клітин, їх волокна утворюють поверхневе густе тангенціальне сплетіння з дендритами другого шару. 2. Зовнішній зернистий шар – пірамідні клітини середньої величини, волокна яких розташовані радіально. 3. Внутрішній зернистий шар – зірчасті клітини, волокна яких розташовані горизонтально. 4. Внутрішній пірамідний (гангліозний) шар – це гігантські пірамідні клітини Беца, які мають довгі дендрити, що тягнуться до молекулярного шару. 5. Поліморфний шар – це шар веретеноподібних клітин. Зв’язок кори великих півкуль з підкорковими структурами здійснюється за допомогою аферентних і еферентних волокон. 

14)Назвати вікові особливості електроенцефалограми

Електроенцефалографія (ЕЕГ) - реєстрація біострумів мозку. Показаннями до неї в ранньому віці є: судомні напади, внутрішньочерепна родова травма, асфіксія, наявність вогнищевої неврологічноїсимптоматики, затримка психомоторного розвитку, підвищена збудливість.

Запис електроецефалограмми у новонароджених і грудних дітей роблять у стані спокою в положенні лежачи через 1 -15 год після годування. Для фіксації електродів застосовують спеціальний шолом. Використовують біполярні і монополярний відведення, які дають уявлення про характер коливань біопотенціалів в різних областях кори великих півкуль (лобова,прецентраль-ная, скронева, тім'яна, потилична зони).

На електроенцефалографії виділяють кілька основних ритмів: дельта-ритм частотою 05-35 в 1 с, тета-ритм - 4-75 в 1 с, альфа-ритм - 8-13 в 1 с і бета-ритм - 13 - 30 в 1 с. ЕЕГ немовляти відрізняється рядом особливостей, головна з яких полягає в переважанні повільних хвиль. У новонародженого на ЕЕГ більше низькоамплітудних дельта-хвиль, значно рідшезустрічається тета-ритм і лише епізодично - альфа-хвилі. Відмінності між станом сну і неспання виражені слабо. У 2-му півріччі життя тета-ритм стає все більш виразним, з'являється ефект активації, зменшення амплітуди коливань при відкриванні очей (рис. 51). Змішана тета-, дельта-активність переважає протягом 3-4 років життя, і лише на 4-му році починає формуватися альфа-ритм, який стає виразним приблизно до 8 років.

Таким чином, загальна тенденція вікових змін корковой електроактивних полягає в поступовому наростанні питомої ваги більш швидких хвиль.

При загальному зміні біоелектричної активності мозку спостерігаються відхилення ЕЕГ дифузного характеру у вигляді уповільнення основної діяльності. При вогнищевих процесах виявляються локальні зміни ЕЕГ, якіхарактеризуються повільними хвилями, іноді зниженням вольтажу і уплощением їх. У дітей раннього віку локалізувати вогнище патологічної активності на ЕЕГ важко. У грудних дітей навіть локальні зміни мають тенденцію давати генералізовані прояви на ЕЕГ. Основні патологічні зміни на ЕЕГ дітей раннього віку можна розподілити на кілька груп.

Епілептиформна, пароксизмальна активність: На ЕЕГвиявляються Високоамплітудний, пікоподібні розряди з частотою, що відповідає дельта-або тета-ритму. Ці розряди можуть бути одиничними або у вигляді серій і реєструються у всіх або в окремих відведеннях. Наявність розрядів лише в певних відведеннях вказує на існування вогнища епілептогенного активності.

В деяких випадках на електроенцефалографії у дітей раннього віку виявляється майже постійна високоамплітудних пароксизмальна активність - так звана гіпсарітмія. Зазвичай це діти з малими пропульсивними припадками типу кивків, здригувань, поклонів. Гіпсарітмія є прогностично несприятливим симптомом і вимагає активних терапевтичних заходів.

По відношенню до новонародженим і грудним дітям часто використовують поняття «підвищена судомна готовність». При цьому на ЕЕГ спостерігаються пікоподібні потенціали.

При судомних станах у дітей грудного віку на ЕЕГ спостерігаються дифузні змішані судомні потенціали. Дані ЕЕГ особливо важливі у дітей раннього віку з фебрильними судомами. Наявність на ЕЕГ пік-хвилі в період між нападами є показанням до призначення протисудомної лікування. При судомах електроенцефалографічні дослідження використовуються не тільки для діагностики, але і як контроль за лікуванням.

При органічних ураженнях центральної нервової системи на електроенцефалограма спостерігається стійка асиметрія коливань біопотенціалів. Редукція, пригнічення електроактивних в певних відведеннях аж до повного біоелектричного мовчання можуть вказувати на локалізацію ураження. Крім асиметрії іноді спостерігається загальна дезорганізація електроактивних, при якій важко виділити домінуючий ритм. Загальна дезорганізація нерідко поєднується з пароксизмальною активністю.

При затримках психомоторного розвитку, Що представляють собою в клінічному відношенні збірну групу, на ЕЕГ на фоні переважання повільних ритмів можуть бути виявлені дезорганізація електроактивних, асиметрія біопотенціалів. Це вказує на органічне ураження нервової системи.

При підвищеній збудливості дитини в окремих випадках на електроенцефалограмі виявляють вогнища ирритации, які не реалізуються в судомні напади. У інших дітей на ЕЕГ виявляються ознаки органічного ураження центральної нервової системи, не визначаються при неврологічному обстеженні. Однак у більшості збудливих дітей ЕЕГ буває нормальною.

При пухлинах мозку на електроенцефалограмі, Знятих з ділянок прилеглих до пухлини, виявляються повільні хвилі. Сама пухлина електрично неактивна.

Показники електроенцефалографії при будь-якому захворюванні необхідно співвідносити з іншими даними клінічного обстеження і анамнестичними відомостями.