Диференціальний діагноз нейропатичної та ішемічної діабетичної стопи

Ознаки	Нейропатична стопа	Ішемічна стопа
Біль у литках при ходьбі	Відсутня	Наявна
Біль у ногах вночі, судома литкових м’язів	Наявна	Відсутня
Пульсація артерій стіп	Збережена	Знижена або відсутня
Шкіра на стопах	Тепла, рожево – ціанотична, суха	Холодна, бліда або ціанотична, волога, волосся відсутнє
Набряки на стопах	Наявні	Відсутні
Виразка , абсцес, флегмона на стопах	Виразки безболісні, на підошві, у ділянках мозолів	Виразки болючі, акральні некрози п’яти
Акральний некроз пальців	Відсутній	Наявний
Сухожильні рефлекси	Різко ослаблені або відсутні	Збережені
Чутливість (температурна, больова...)	Знижена	Збережена
Гіпотрофія міжкісткових м’язів	Наявна	Відсутня

Принципи лікування діабетичної ангіопатії:

1. Компенсація цукрового діабету

2. Вітамінотерапія

3. Антиоксиданти

4. Ліпотропні та гіполіпідемічні препарати

5. α-ліпоєва кислота (берлітіон, еспа-ліпон, тіогама, діаліпон)

6. Ангіопротектори (актовегін, солкосерил)

7. Гепаринотерапія

8. Інгібітори альдозоредуктази (ізодибут)

9. При нефропатії слід обмежити кількість білка до 0.6 г/кг (40-50 г/д.), призначити інгібітори ангіотензинперетворюючого фактора (каптоприл,еналаприл, лізіноприл та ін.)

10. Нейротропні препарати (церебролізин, ноотропіл та ін.)

ДІАБЕТИЧНА ПОЛІНЕЙРОПАТІЯ: ПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА

Ураження нервової системи у хворих на ЦД є частим ускладненням (у 80-90% хворих). Діабетична полінейропатія (ДП) однаково часто виникає у хворих на обидва типи ЦД, однак у хворих на ЦД 2 типу вона уже може бути на момент діагностування хвороби, тоді як у хворих на ЦД 1 типу вона виникає через кілька років з початку захворювання. Частота розвитку ДП корелюється з тривалістю ЦД, важкістю перебігу та ступенем компенсації. При тривалій компенсації ЦД частота нейропатії зменшується на 70%.

У етіопатогенезі діабетичної нейропатії грають роль кілька факторів:

• набряк і дегенерація нервових волокон

• посилення активності поліолового циклу і, як наслідок, накопичення сорбітолу, недостатність міоінозитолу

• порушення ліпідного обміну, посилення перекисного окислення ліпідів

• неферментативне глікозилювання білків

• метаболічний стрес внаслідок якого підвищене утворення вільних радикалів і зменшення антиоксидантної системи

Класифікація діабетичної нейропатії (М.І.Балаболкін, 1998)

1. Субклінічна стадія нейропатії:

А. Порушення електродіагностичних тестів (зниження провідності нервового імпульсу по чутливих та рухових волокнах, амплітуди нервово-м’язових індукованих потенціалів).

Б. Порушення тестів на чутливість (вібраційну, тактильну, теплову, холодову).

В. Порушення функціональних тестів автономної нервової системи (порушення функції синусного вузла, порушення ритму серця, зміни потовиділення та зіничного рефлексу).